Армія Оборони Нагірно-Карабаської Республіки
| Армія Оборони Нагірно-Карабаської Республіки Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետության Պաշտպանության Բանակ |
|
|---|---|
| На службі | 9 травня 1992 р.– |
| Країна |  Нагірно-Карабаська Республіка |
| Роль | Сухопутні війська, Військово-повітряні сили, Сили проти-повітряної оборони |
| Чисельність | 18,500-20,000 |
| Війни/битви | Карабаська війна |
| Командири | |
| Міністр Оборони | Генерал-майор Мовсес Акобян |
А́рмія оборо́ни Нагі́рно-Караба́ської Респу́бліки (вірм. Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետության Պաշտպանության Բանակ) була офіційно створена 9 травня 1992 року в якості збройних сил Нагірно-Карабаської Республіки, що об'єднали загони самооборони, створені на початку 1990-х рр. з метою захисту етнічного вірменського населення Нагірного Карабаху від нападу з боку Радянської Армії та Національної армії Азербайджану. В Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки в наш час[Коли?] перебуває близько 20 000 добре підготовлених та обладнаних офіцерів і солдатів, що знаходяться у «стані постійної готовності, проходять серйознішу бойову підготовку та оперативне навчання, ніж в будь-якій іншій колишній радянській армії». Мобілізаційний резерв становить 20-30 тис. осіб. До складу армії входять мотопіхотні, танкові, артилерійські частини і підрозділи та сили ППО.
Зміст |
Створення [ред.]
Засновниками Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки були Роберт Кочарян (колишній президент Вірменії, він був першим головнокомандувачем армії), Серж Саркісян (нинішній президент Вірменії), Вазген Саркісян (міністр оборони Вірменії 1992-93 рр., міністр національної безпеки 1993-95 рр., прем'єр Вірменії, прем'єр-міністр 1998-99 рр.), Монте Мелконян (відповідальний за Мартунинський район), Самвел Бабаян (Міністр оборони Нагірно-Карабаської Республіки з 1994 по 2000) та інші. Багато осіб, які служили в її лавах і в офіцерському корпусі в ході нагірно-карабаської війни були досвідченими ветеранами Радянської Армії, хто боровся з відзнакою в радянської війни в Афганістані.
Серед інших діячів, чий внесок у створення Армії Оборони неоцінимий, обов’язково слід зазначити наступних:
- Ахаян Самвел
- Зіневич Анатолій
- Іванян Христофор Іванович
- Карапетян Аркадій
- Оганян Сейран Мушегович
- Петросян Мурад
- Петросян Размік
- Тер-Тадевосян Аркадій Іванович
Озброєння [ред.]
На озброєнні Армії оборони НКР перебуває, за різними даними, від 177 до 316 танків, від 256 до 324 БМП і БТР, від 291 до 324 артилерійських знарядь і мінометів (у тому числі до 26 РСЗО БМ-21), 2 літака Су-25, 4 Мі-24 і 5 інших вертольотів.
Армія оборони НКР тісно пов'язана з ЗС Вірменії, які забезпечують підготовку її військових кадрів, постачання озброєння і військового спорядження. За наявними оцінками, більше половини особового складу Армії оборони НКР — жителі Республіки Вірменії, хоча, як заявляє керівництво Республіки Вірменія, на території НКР немає ні одного підрозділу ЗС Вірменії.
