Бродський Михайло Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Бродський

Миха́йло Ю́рійович Бро́дський  (5 квітня 1959(19590405) року, м. Київ) — український політик, президент Української баскетбольної Ліги[1], лідер партії «Яблуко», яка певний час входила до складу Блоку Юлії Тимошенко, депутат ВР третього скликання[2]. Кандидат (самовисуванець) у Президенти України на виборах 2004 та 2010 років. Академік Української академії оригінальних ідей. Лауреат української загальнонаціональної премії «Людина Року» в номінації «Бізнесмен року» (1996, 1997)[3]. З 24 березня 2010 року по 13 лютого 2011 голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва[4]. Голова редакційної ради «Обозревателя»[2].

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив Інститут ринкових відносин та підприємництва міжнародного центру «Ринок» в 1996 р. , спеціальність за освітою — менеджмент у виробничій сфері. Економіст, менеджер виробничої сфери. Володіє італійською мовою.

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений. Має двох синів і дочку. Дружина — Бродська Світлана., діти: Ростислав (1980 р.н.), Юрій (1986 р.н.), Анна (2004 р.н).

Трудова діяльність[ред.ред. код]

  • З травня 1978 року працевлаштований техніком тресту «Київдіпротранс».
  • 1978–1979 роки — служба в лавах Радянської Армії.
  • З 1979 до 1986 року — технік, інженер-наладник Київського монтажно-будівельного управління.
  • 1986–1989 роки — старший інженер, виконроб, начальник госпрозрахункової дільниці тресту «Київпобутрембуд».
  • З 1989 до 1991 року — в.о. заступник начальника управління виробничо-технічної комплектації виробничо-житлового ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому.
  • З 1991 до 1994 року — директор малого державного підприємства «Томпо».
  • З 1994 до 1997 року — президент концерну «Денді».
  • У 1996 році закінчив Інститут ринкових відносин та підприємництва Міжнародного центру «Ринок», за спеціальністю менеджмент виробничої сфери — менеджмент персоналу.
  • З листопада 1997 до лютого 1998 року — президент громадської організації «Ґільдія підприємців м. Києва».
  • З лютого до квітня 1998 року — голова ради ЗАТ "Видавництво «Київські Відомості».
  • У 1994–1998 роках — депутат Печерської райради, м. Київ.
  • З січня 1997 до січня 1998 року — член Народного Руху України.
  • З травня 1998 до травня 2002 року — народний депутат України 3 -го скликання, з липня 1998 до лютого 2000 року — член Комітету ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
  • З травня 1998 до вересня 1999 року — член фракції «Громада».
  • З вересня 1999 до березня 2002 року — 1-й заступник голови Політичної партії «Яблуко», з березня до червня 2002 року — співголова політичної партії «Яблуко», з червня 2002 до березня 2005 року — голова цієї партії .
  • З травня 2003 року — директор -консультант Українсько-італійського спільного підприємства ТОВ «Венето».
  • У 2005 році — радник Прем'єр-міністра України .
  • У 2005–2007 роках — член Політради ВО «Батьківщина».
  • З 2007 року — голова Партії вільних демократів, перший заступник голови Партії вільних демократів.
  • З квітня 2006 до травня 2008 року — депутат Київської міськради.
  • З травня 2008 до березня 2010 року — тимчасово відходить від політики і основний час приділяє власному бізнесу.
  • З березня 2010 до жовтня 2014 — голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.
  • Мав стосунок до управління Жидачівським ЦПК, оцінка діяльності за цей період історії підприємства негативна.[5]

Політична діяльність[ред.ред. код]

  • У 1994 р.- обраний депутатом районної ради.
  • З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання
  • У 2006 році обраний до Київради за списками БЮТ.
  • 24 березня 2010 року рішенням Кабінету Міністрів України призначений головою Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.
  • Брав участь у президентських виборах 2010 року. Зайняв передостаннє 17-е місце, отримавши 14 991 голосів (0,06%).

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://ukrbl.com/
  2. а б Бродский: в конфликте с Коломойским Лещенко и Найем обслуживают интересы Пинчука // «Обозревателя», 20 марта 2015, 17:44
    Об этом я хочу ответственно заявить как депутат ВР третьего созыва и глава редакционного совета «Обозревателя».
  3. www.dkrp.gov.ua — Офіційний вебсайт Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
  4. Українська Правда
  5. Богдан Куфрик. Тест для мільярдера Коломойського / Експрес.— Львів, № за 4-11 грудня 2014.— С. 9.

Посилання[ред.ред. код]