Всесвітня виставка 1862

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Всесвітня виставка (1862))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всесвітня виставка 1862

51°30′01″ пн. ш. 0°10′33″ зх. д. / 51.500388890027778643° пн. ш. 0.175888890028° зх. д. / 51.500388890027778643; -0.175888890028Координати: 51°30′01″ пн. ш. 0°10′33″ зх. д. / 51.500388890027778643° пн. ш. 0.175888890028° зх. д. / 51.500388890027778643; -0.175888890028
Країна  Велика Британія
Розташування Лондон
Тип Expo

Всесвітня виставка 1862. Карта розташування: Велика Британія
Всесвітня виставка 1862
Всесвітня виставка 1862
Всесвітня виставка 1862 (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Всесві́тня ви́ставка 1862 ро́ку — друга всесвітня виставка, що відбулася в Лондоні від 1 травня по 1 листопада 1862 року, поруч зі садами Королівського садівничого товариства в Південному Кенсінгтоні, де нині розташовується кілька музеїв, серед них — музей природознавства і музей науки.

Підготовка[ред. | ред. код]

Британську промисловість уразила економічна криза 1857—1858 років, яка набула характеру всесвітньої. У 1861—1862 роках настала глибока депресія. Це сталося в дні виставки 1862 року. Ось свідчення сучасника, написане в день її відкриття[1]:

Справи дуже погані… Манчестер зовсім у крайності. Ланкашир зовсім знемагає. Треба ж так, щоб свято промисловості святкувалося саме в ту годину, коли промисловість зазнає тяжкої кризи.

Громадянська війна в США, що почалася 1861 року, призвела до призупинення надходження американської бавовни до Англії. Це викликало масові закриття бавовняних фабрик[2]. Але англійське керівництво зробило все, щоб виставка відбулася.

Організація[ред. | ред. код]

Інтер'єр Палацу мистецтв і промисловості

У виставці взяли участь понад 28 000 учасників з 36 країн, за винятком США, яким завадила громадянська війна. Відділи виставки (всього 25) створювали за принципом «одна країна — один відділ». Однак під експонати Англії відводилося шість відділів (від 20 до 25)[3]. Найбільша англійська експозиція займала більше половини виставкової площі (більше 10 тис. експонентів, зокрема близько 700 — з колоній). Наступною за площею була експозиція Франції — близько 13,5 тис. м2 і більше 3500 виробників. Серед найбільших експонентів виставки були Німеччина (Німецький митний союз — Пруссія та ін.) — 7,7 тис. м2, Австро-Угорщина і Бельгія — близько 5,0 тис. м2 кожна, Росія та Італія — понад 1,7 тис. м2 кожна. Решта країн займали менше 1000 м2 (Швейцарія, Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Рим, Греція, Туреччина, Єгипет, Туніс, Коста-Рика, Гватемала, Бразилія, Еквадор, Перу, Уругвай, Венесуела, Боснія)[4][5].

Місцем виставки обрано Південний Кенсінгтон у Лондоні, де сьогодні стоїть музей природознавства. Будівництво цегляних будівель (з використанням 12 000 тонн чавуну) на 21 га обійшлася в £300 тисяч, виручених зі Всесвітньої виставки 1851 року[6]. Будівлю звели за 12 місяців, коштувала вона більше 2,5 млн фунтів стерлінгів[3]. Художні галереї зайняли три боки південної зони, де особливу увагу приділили освітленню, щоб не допустити відблисків. Слідом йшли «Виробничі будівлі», об'єднані під скляними куполами 45×80 м — найграндіознішими на той момент. Фахверкова «Машинна галерея» була єдиною будівлею, пізніше перенесеною на Прінс-Консорт-Роуд[7].

Ротонду, що підтримувала скляний купол, увінчувало гасло[4]:

О Боже! Від тебе сходять на Землю багатства і слава. Ти царюєш над усім, у правиці Твоїй полягає могутність і сила, і тільки ти один можеш зробити людину великою!

Виставку відкрито 1 травня 1862 року. Королеву Вікторію представляв її кузен герцог Кембриджський. Вступні слова вимовив граф Гранвілл[en], який очолював групу організаторів заходу[8].

1 листопада 1862 року відбулася офіційна церемонія закриття, проте виставка для відвідувачів залишалася відкритою до 15 листопада 1862 року. Виставку відвідали близько 6,1 млн осіб із запланованих 11 млн[4].

Парламент відхилив пропозицію уряду придбати будівлі виставки, які пізніше продано й використано в будівництві палацу Александри[9].

Експонати[ред. | ред. код]

Обчислювальна машина Беббіджа

На виставці представлено 29800 експонатів[2]. Вона демонструвала успіхи промислової революції після Всесвітньої виставки 1851 року. Серед експонатів відзначено електричний телеграф, підводний комунікаційний кабель, пластик, ткацькі та інші верстати, обчислювальну машину Беббіджа, бавовняну прядильню[10]. На виставці демонструвалося застосування гуми[4] і бесемерівський процес у сталеливарному виробництві. Сенсацію викликав прототип холодильника[10].

Була також низка менш масштабних товарів: тканини, килими, скульптури, меблі, посуд, порцеляна, вироби зі срібла і скла, шпалери[5].

Нава західної галереї. Стереозображення 1862 року

Художня виставка вперше проводилася повномасштабно, окремо від промислових експонатів[4]. Свої художні роботи представив Вільям Морріс[2]. Уперше за всю історію виставок свої картини представила Туреччина: син турецького посла Пол Мусурус-Бей (1840—1927)[11] виставив портрети і картини повсякденного турецького життя[12].

Бенджамін Сімпсон[en] продемонстрував фотокартки народов Індії[13].

Локомотив «Дама озера» № 531 справив враження на виставці

ХарківськійВільям Інґланд[en] зробив 350 стереозображень виставки для Лондонської стереоскопічної компанії. При цьому він використав новий колодієвий процес. Ці знімки продавали охочим у коробках, а спеціальний посланець доставив їх королеві, яка змогла оцінити виставку, не зупинивши свого трауру за чоловіком[14].

Лондонська залізнична компанія представила пасажирський Експрес № 531 «Пані озера» (англ. Lady of the Lake). Його «побратим» — локомотив № 229 Watt того ж року став відомим через випадок зі судном Trent[en][15]. «Пані озера», що отримала на виставці бронзову медаль, стала настільки популярною, що весь клас локомотивів почали називати «Панями озера»[16].

Інженер-технолог мануфактурної ради Міністерства фінансів Російської імперії Микола Пилипович Лабзін[17] повідомляв, що на виставці ніяких абсолютно нових механізмів не знайшлося, тому «в століття таких величезних успіхів машинної справи важко очікувати ще чогось нового, що могло б зробити переворот у промисловому світі». Але через кілька років з'явилися електродвигуни, і доба пари почала стрімко поступатися місцем новому виду енергії[18].

В цей же час тут пройшов міжнародний шаховий турнір 1862 року[ru][19].

У середині виставки, 12 червня[2] / 11 липня[4], кращим з більш ніж 25 тисяч її експонатів присуджено 7 тисяч медалей і 5300 почесних відгуків[2], що більше, ніж 1851 року, але менше, ніж на попередній Всесвітній виставці в Парижі[4]. Оцінки проводилися за 36 категоріями (класами), на які поділили всі виставлені предмети[2].

Музика[ред. | ред. код]

На відміну від Всесвітньої виставки 1851 року Королівське товариство мистецтв подбало про музичний супровід. Музичний критик Генрі Джолі рекомендував твори Вільяма Стерндейла Бернетта[en], Джакомо Меєрбера, Даніеля Обера і Джоаккіно Россіні[20]. Останній вже не творив і тому відмовився від співпраці. Замість Россіні запросили Джузеппе Верді[21].

Вільям Стердейл Бернетт написавши «Оду на відкриття Всесвітньої виставки» (англ. Ode Written Expressly for the Opening of the International Exhibition) на слова Альфреда Теннісона, Меєрбер склав святковий марш «Fest-Ouvertüre im Marschstyl», а Обер — тріумфальний марш «Grand triumphal march». Ці три композиції у виконанні оркестру під керуванням Майкла Кости[en] прозвучали на урочистому відкритті 1 травня 1862 року. Через політичний підтекст, що виражав позицію італійця-композитора, кантату Верді «Inno delle nazioni[en]» не включили до програми відкриття[22]. Вона прозвучала вперше 24 травня 1862 року в Театрі Її Величності[23].

Події та видатні гості[ред. | ред. код]

На відкритті виставки 1 травня 1862 року один 70-річний член британського парламенту Роберт Еґліонбі Слейні[en] впав із залізничної платформи. Попри забій, він продовжив огляд виставки, але помер від гангрени, яка розвилася від 19 числа[24].

Влітку на виставці побував Ф. М. Достоєвський, що вперше виїхав за кордон[25].

Російський педагог Василь Водовозов[ru] залишив опис педагогічного відділу, що вперше з'явився на Всесвітній виставці[18][26].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ерофеев Н. А. Очерки истории Англии (1815-1917 гг.). — М. : ИМО, 1959. — С. 97.
  2. а б в г д е Зайцев В. П. Первые Всемирные промышленные выставки в Лондоне // Новая и Новейшая история. — 2001. — № 4 (30 квітня). Архівовано з джерела 11 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  3. а б Блан Луи. Письма об Англии / Антонович М. А. — СПб, 1866. — Т. 2. — С. 67-77.
  4. а б в г д е ж Российский союз выставок и ярмарок || Вторая Всемирная выставка в Лондоне, 1862 г. www.uefexpo.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 23 серпня 2017.
  5. а б International Exhibition of 1862 (LONDON). [1] — William Mackenzie, 1862. — С. 64, 103, 196. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  6. Appletons' annual cyclopaedia and register of important events of the year: 1861-1875. — New York : D. Appleton & Company, 1868. — С. 413.
  7. International exhibition 1862. [2] — 1861. — 46 с. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  8. The Exhibition Building of 1862. British History Online (англ.). www.british-history.ac.uk. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 15 грудня 2017.
  9. Edward David Mills. The National Exhibition Centre: a shop window for the world. — Crosby Lockwood Staples, 1976. — 116 с.
  10. а б Michael Tongue. [3] — Discovery Books, 2006. — 112 с. — ISBN 9789197211826. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  11. Catherine Johns. [4] — Harvard University Press, 2008. — 216 с. — ISBN 9780674030930. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  12. [5] — Cambridge University Press, 2014. — Т. 1. — С. 112, 117, 121-122. — ISBN 9781108067287. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  13. Taliaferro Preston Shaffner, W. Owen. The Illustrated Record of the International Exhibition ... of All Nations, in 1862. — Cambridge University Press, 2014. — С. 223. — ISBN 9781108068611.
  14. John Hannavy. [6] — Routledge, 2013-12-16. — С. 488. — ISBN 9781135873271. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  15. Railway Wonders of the World - Special Trains. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 30 грудня 2013.
  16. Nock O.S. [7] — London : Ian Allan, 1952. — С. 54. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  17. Лабзин Николай Филиппович. rulex.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 4 грудня 2017.
  18. а б Мезенин Н.А. 1862 год, Лондон. Стальная пушка Обухова. — Парад всемирных выставок. — М. : Знание, 1990. — 160 с.
  19. Sylvia Lovina Chidi. [8] — Lulu.com, 2014-06-08. — С. 28. — ISBN 9781291908800. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  20. Charles Lowe. [9] — T. F. Unwin, 1892. — С. 26. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  21. The Works of Giuseppe Verdi / Robert Montemorra Marvin. — Chicago and Milan : University of Chicago and Ricordi, 2007. — Т. 1. — (4) — ISBN 0226853284.
  22. Roberta Montemorra Marvin. [10] — Routledge, 2017-07-05. — 217 с. — ISBN 9781351541442. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  23. Gregory W. Harwood. [11] — Routledge, 2012. — С. 375. — ISBN 9780415881890. Архівовано з джерела 28 лютого 2022
  24. The Late Mr Slaney, M.P. Shrewsbury Chronicle. 23 травня 1862. с. 4.
  25. Достоевский Ф. М. Архівована копія. Архівовано з джерела 23 серпня 2017
  26. Водовозов В. Педагогический отдел Лондонской всемирной выставки // Журнал минист. народн. просвещения. — № 10. — С. 27-44.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]