Вівся (Кам'янець-Подільський район)

село Вівся
Церква Рівноапостольного Князя Володимира Церква Рівноапостольного Князя Володимира
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Закупненська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020090030065841
Основні дані
Засноване	1493
Населення	860
Площа	2,215 км²
Густота населення	388,26 осіб/км²
Поштовий індекс	31610
Телефонний код	+380 3859
Географічні дані
Географічні координати	49°09′18″ пн. ш. 26°18′52″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	309 м
Місцева влада
Адреса ради	31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9
Карта
Вівся
Вівся
Мапа
Вівся у Вікісховищі

Ві́вся — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

За місцевою легендою, першими жителями села були Вувсь і Верхола, від прізвища першого і походить назва села.

Географія

Село Вівся розташоване у горбистій місцевості на півночі району. Через село проходить автошлях Р48 Кам'янець-Подільський — Сатанів, а також зі заходу на схід, протікає невеличка річка Самець.

Клімат

Клімат помірно-континентальний, м'яка зима і тепле вологе літо.

Історія села Вівся

Давня історія

Вперше про село Вівся згадується в 1493  року. З 1538 року село належало королеві Бонні, а в 50-х роках XVI століття село було обмінено на місто Бар магната Сварича. З 1570 року по 1620 рік село належало магнату Мартину Калиновському, а потім князеві Потоцькому.

Впродовж десятиліть село зазнавало спустошливих набігів татар і турків, що тривали з 1495 року аж по 1724  роки.

Як і на більшій частині території України, селяни Вівсі до 1861 року перебували у кріпацтві. Їхня доля була нелегкою. Сільській громаді належало 432 десятини, тоді як поміщик Баласенович володів 700 десятинами землі та 40 десятинами лісу.

Під час революційних подій 1905 року у селі спалахнуло повстання.

Перша світова війна. Українська революція

Козак 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького УНР

У 1914 році розпочалась Перша світова війна. Майже усі чоловіки села вирушили на фронт, отже робочих рук не вистачало і господарства занепали. Коли у селі стало відомо про Жовтневий переворот, жителі рушили до панських маєтків. Панську худобу розібрали, а землю поділили між членами сільської громади. Невдовзі на Вівсю поширилась влада УНР та Української Держави Павла Скоропадського.

У 1919—1920 рр. в селі неодноразово змінювалась влада. В 1919 році знову встановлюється влада більшовиків, а вже у 1920 році у село ввійшли поляки. Лише у 1920 році у селі остаточно закріплюється влада більшовиків, створюються партійний і комсомольський осередки.

Внаслідок поразки Визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація. Друга світова війна

Національний банк репресованих

Список жертв Голодомору, Хмельницька область

З встановленням влади більшовиків, створюється початкова школа, що мала 4 класи; школа працювала у дві зміни по два класи комплекти. Існувала вона до 1933 року, а з 1933 по 1960 рік працювала семирічна школа. У 1928 році відкрито сільський клуб, а при ньому кімнату-читальню.

У 1932 році в селі почався голод. Урожай, що збирався на колективних ланах, повністю вивозився. Кожен двір повинен був здати на потреби держави певну кількість сільськогосподарських продуктів. У 1935—1937  рр. по всій державі прокочується хвиля масових репресій. Не обминула вона і село Вівся. Тут існував спеціальний загін, який у селі прозвали «сищиками». Люди цього загону слугували партійній верхівці, виявляли настрої селян, і іноді лжесвідчили на них за хабарі. Так із подання було заарештовано вчителя математики І. Жапчука. Його звинувачували у підпалі школи, якого він не скоював.

В серпні 1941 року, з настанням Німецько-радянської війни, територія села Вівся була окупована. В селі була створена підпільна організація. Це сталося влітку 1942 року, коли в Іванковецьких лісах з'явилися партизани Сидора Ковпака. Підпільна група займалася розповсюдженням листівок. Влітку 1943 року підпільники влилися в партизанський загін і розпочали відкриту збройну боротьбу. У 1943 році, на хуторі Лісогірка, відбувся бій між партизанами і німцями. Сили були нерівними. Німці переважали чисельно, крім того, на їхньому боці були літаки. В бою загинули лейтенанти Червоної армії Боднар, Олжитаєв, які залишились прикривати відступаючий загін.

В березні 1944 року, коли нацисти відступали, відбулася битва на південній околиці села. Німці напали раптово, відбувся ще один нерівний бій, у якому нацисти танками і гарматами червоноармійців, частина відступила, а 18 бійців, що загинули, понині лежать у братській могилі. В кінці березня село окупували червоноармійці. Війна завдала великих втрат і селу, і колгоспу. Було зруйновано чимало селянських осель, а колгоспні будівлі були зруйновані майже всі, крім кількох будинків. Навесні 1944 року розпочалась відбудова зруйнованого господарства. Наново будуються колгоспні комори, ферма, майстерні, а також селянські хати. У сім'ях де з війни не повернулися господарі, а з житлом було вкрай погано, будували громадою, допомагав і колгосп: робочими руками, матеріалами.

Незалежній Україні

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення

Населення становить 860 осіб на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,42%
російська	0,47%
інші/не визначилися	0,11%

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

• 
  Церква Рівноапостольного Князя Володимира
• 
  Будинок культури
• 
  Школа
• 
  Ставок на річці Самець

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Посилання

• Погода в селі Вівся [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]