Роджер Вільямс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роджер Вільямс
Народився 21 грудня 1603(1603-12-21)[3][4]
Лондон, Королівство Англія[5][6][…]
Помер 1 квітня 1683(1683-04-01)[1][2] (79 років) або не раніше 27 січня 1683 і не пізніше 15 березня 1683
Провіденс, США[8][9][…]
Країна  Англія[10]
 Колонія Род-Айленду і плантації
Національність Білі люди[10]
Діяльність богослов, політик, грамматик, письменник, етнолог, debater, державний діяч, священнослужитель, посадова особа, проповідник, пастор
Alma mater Пемброк-Коледжd[11], Школа Чартергаус, Кембриджський університет[10] і Grenada Boys' Secondary Schoold
Знання мов англійська[12][13][…]
Magnum opus A Key Into the Language of Americad
Посада colonial governor of Rhode Islandd і капітан
Конфесія баптизм[15], конгрегаціоналізм[d][16], кальвінізм[17], пуритани[17] і Reformed Baptistsd
Діти Mary Williamsd[2], Joseph Williamsd[18][2], Daniel Williamsd[18] і Mercy Winsord[18][2]
Автограф

Роджер Вільямс (англ. Roger Williams, нар. 21 грудня 1603(16031221)пом. 1 квітня 1683) — пуританський теолог, який заснував плантації Провіденс, що стали Колонією Род-Айленд. Був рішучим захисником свободи віросповідання, відокремлення церкви від держави та чесних відносин з корінними американцями, а також одним із перших аболіціоністів[19].

Вільямса вигнали пуританські лідери з колонії Массачусетської затоки за поширення "нових та небезпечних ідей", і він заснував плантації Провіденсу в 1636 році як притулок, що пропонує, як він називав, "свободу совісті". В 1638 році він заснував Першу баптистську церкву[en] в Америці, також відому як Перша баптистська церква Провидіння[20][21]. Він вивчав корінні американські мови і написав першу книгу про мову наррагансетт[en], і організував першу спробу заборони рабства у будь-якій з північноамериканських колоній Англії.[22]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Роджер Вільямс народився в Лондоні, Англія. У тринадцять років він став пуританином, всупереч поглядам батька[23]. Його батько, Джеймс Вільямс (1562–1620), був купцем зі Смітфілда, а мати — Еліс Пембертон (1564–1634)

Під патронатом сера Едварда Коука (1552-1634), відомого юриста, Вільямс здобув освіту у Чартерхаусі, а потім у Пембрукському коледжі Кембриджського університету в 1627 році. Згодом ще два роки вивчав теологію. Через свій мовний талант він опанував латину, грецьку, голландську та французьку мови. Після закінчення університету він став капеланом Вільяма Мешема[23]. Він дав уроки латини Джону Мілтону в обмін на вивчення івриту[24].

По закінченню Кембриджу, Вільямс став капеланом у багатій родині. 15 грудня 1629 року він одружився з Мері Барнард (1609–1676) у церкві в селі Хай-Лейвер, Ессекс. Він мав шість дітей, які народилися в Америці.

До 1630 року Роджер Вільямс вступив у суперечку з архієпископом Вільямом Лодом. Після того, як запропонована йому посада в університеті була скасована по створенню Англіканської церкви, він виїхав до Америки. В 1631 році він прибув до Массачусетсу[25].

Життя в Америці[ред. | ред. код]

В 1630 році Роджер Вільямс з родиною прибув до Бостона. 5 лютого 1631 року став парафіяльним священиком. Він почав проповідувати думку, що світський суддя не може судити про порушення Десяти заповідей і що кожна людина має право на своє власне судження з релігійних питань. Це означало відокремлення світської судової влади від Церкви. Далі він стверджував, що всі люди мають право на власну думку щодо релігійних питань, тобто релігійної свободи. Ця теза лягла в основу Першої поправки до Конституції США. Вільямса запросили вчителем до графства пурітан Плімут до міста Сейлем, де він прожив два роки. Здивований пануючою нетерпимістю та ворожістю до корінного населення, він закликав до терпимості щодо інакодумців. З цієї причини старійшини колонії наказали йому піти. Потім Вільямс приєднався до баптистів, був повторно охрещений і заснував колонію Род-Айленд, де всім жителям була гарантована свобода совісті та віросповідання, що фактично означало відокремлення церкви від держави. В 1639 році у столиці Род-Айленда Провіденс заснував Американську баптистську церкву. Наприкінці свого життя він розірвав свої зв'язки з інституційним християнством, оголосивши себе "шукачем"[26].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. а б в г д WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
  3. Swartz A. Open Library — 2007.
  4. https://www.tradingcarddb.com/Person.cfm/pid/110549/
  5. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118807471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. https://data.cerl.org/thesaurus/cnp00400897
  7. https://data.cerl.org/thesaurus/cnp01329238
  8. Deutsche Nationalbibliothek Record #118807471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  9. 1911 Encyclopædia Britannica/Williams, Roger // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
  10. а б в NNDB — 2002.
  11. The First Amendment Encyclopedia
  12. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  13. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  14. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  15. Annals of the American Pulpit: Commemorative Notices of Distinguished American Clergymen of Various Denominations
  16. https://surman.english.qmul.ac.uk/main.php?personid=29660
  17. а б Post-Reformation Digital Library
  18. а б в Geni.com — 2006.
  19. Roger Williams. History.com. A&E Television Networks. 2009. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  20. Our History. American Baptist Churches USA (амер.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  21. First Baptist Meetinghouse, 75 North Main Street, Providence, Providence County, RI. Library of Congress. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 січня 2017.
  22. Barry, John M. (January 2012). God, Government and Roger Williams' Big Idea. Smithsonian. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  23. а б "Stories of Great Christians: Roger Williams"; Moody Broadcasting radio play, Chicago
  24. Robert H. Pfeiffer, "The Teaching of Hebrew in Colonial America" The Jewish Quarterly Review (kwiecień 1955), s. 363-373, accessed through JSTOR
  25. P. Stawiński, Demonizm i czary w życiu społecznym purytanów amerykańskich okresu kolonialnego, Częstochowa 1997, s. 82.
  26. Wiktor Werner, Wpływ protestanckiej tradycji religijnej na ukształtowanie się standardu przyrodoznawstwa w USA. [w:] Bożena Płonka-Syroka [red.], Studia z dziejów kultury medycznej, Wrocław 2003, s. 51-74