Джеймс Вістлер
| Джеймс Вістлер | |
.jpg) Автопортрет 1858 року |
|
| Ім'я при народженні | James Abbot McNeill Whistler |
|---|---|
| Дата народження | 10 липня 1834 |
| Місце народження | Лоуелл (Массачусетс), США |
| Дата смерті | 17 липня 1903 (69 років) |
| Місце смерті | Лондон |
| Національність | американець |
| Громадянство | Британія |
| Жанр | пейзаж, портрет |
| Навчання | в Парижі у Шарля Глейра |
| Напрямок | суміш імпрессіонізму, японізму,стилізацій і модерну |
| Роки творчості | 1850-ті- 1902 |
Джеймс Вістлер, повне ім'я Джеймс Ебботт Мак-Нейл Вістлер (англ. James Abbott McNeill Whistler 10 липня 1834 — 17 липня 1903, Лондон) — англо-американський художник 2-ї половини 19 століття. Малював портрети, пейзажі, працював як графік, творив офорти і літографії. Прізвище пишуть і як Уістлер.
Зміст |
Біографія[ред.]
Навчання[ред.]
Народився в містечку Лоуелл, штат Массачусетс, США. Батько — відомий залізничний інженер, Джордж Вашінгтон Вістлер, був запрошений на роботи до Російської імперії, де проектував Миколаївську залізницю. Син жив з батьком в Росії. Навчався у школі, де вивчив і Французьку, престижну мову російського дворянства. Навчання продовжив в Академії мистецтв міста Петербург.Повернувся в Сполучені Штати, де навчався в військовій школі Вест-Пойнт, але був звільнений за неуспіхи в хімії. В 1950-тї зробив перші спроби в створенні офортів.
у 1855 р. переїздить до Парижа, де навчався живопису у Шарля Глейра. Дружні стосунки з французьким художником Альфонсом Легро були такі тісні, що примусив того перебратися в Британію.
Судовий процес з Джоном Рескіном[ред.]
,_Drouet,_Sculpteur,_1859._Etching.jpg)
Фігура досить космополітична за мовою і вихованням, Вістлер оселився в Лондоні. Перша серія його офортів надрукована у 1858 р. Митці Франції схвалювали офорти, тоді як Джон Рескін критикував. Образившись на Рескіна, Вістлер подав судовий позив і виграв процес. Але судові виплати збанкрутували художника.
Венеція[ред.]
В 1879 р. Віслер на 14 місяців перебрався в Венецію, де займався акварельним живописом і зробив близько 50 офортів.
Повернення у Лондон[ред.]
Художник таки зробив кар'єру в Британії, де посів місце президента Товариства англійських художників. Був світським «левом».Серед знайомих художника — Обрі Бердслі та драматург і письменник Оскар Уайльд, голова англійського декадансу.
Смерть[ред.]
Художник помер в Лондоні і його поховали на цвинтарі церкви Св. Миколая в районі Чізвик.
Портрети пензля Вістлера[ред.]
-
Джоана Хіферман, 1864 р.
-
Портрет 1863 р.
-
Симфонія в білому №1, 1862 р.
_1862.jpg)
Пейзажі Вістлера[ред.]
-
Гармонія в блакитному та срібному.1865 р.
-
Ноктюрн в блакитному і золотому, 1866р.
-
Узбережжя на Селсі Білл, 1865 р.
У мас-культурі[ред.]
Навколо картини «Мати Вістлера» розгортались події англійської комедії «Бін» (1997), де головну роль виконав Ровен Аткінсон.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: James McNeill Whistler |
