Альберт Абрагам Майкельсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альберт Абрахам Майкельсон
Albert Abraham Michelson2.jpg
Народився 19 грудня 1852(1852-12-19)
Стрельно, Пруссія
Помер 9 травня 1931(1931-05-09) (78 років)
Пасадена, Каліфорнія
Громадянство США США
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Чиказький університет
Alma mater Військово-морська Академія США
Вчене звання професор
Відомий завдяки: Вимірювання швидкості світла
Інтерферометр Майкельсона
Експеримент Майкельсона-Морлі
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1907)
медаль Коплі
медаль Генрі Дрейпера
Nobel prize medal.svg

Альберт Абрахам Майкельсон (англ. Albert Abraham Michelson) (* 19 грудня 1852, Стрельно, Пруссія — † 9 травня 1931, Пасадена, Каліфорнія) — перший американський фізик, удостоєний в 1907 Нобелівської премії з фізики за створення прецизійних інструментів та виконані з їх допомогою спектроскопічні і метрологічні дослідження.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 19 грудня 1852 в Стрельні (нині Стшельно, Польща). У 1854 сім'я переїхала до США. У 1873 закінчив Військово-морську академію в Аннаполісі. Після випуску два роки плавав на кораблях, а потім був призначений викладачем фізики тієї ж академії. У цей час почалася наукова діяльність Майкельсона. Першим його успіхом було повторення експерименту Фуко по вимірюванню швидкості світла, при цьому точність отриманих ним результатів довгий час залишалася неперевершеною. У 18801882 він стажувався в університетах Берліна, Гейдельберга, Парижа. Працюючи в Берліні у Гельмгольца, зацікавився проблемою виявлення «ефірного вітру» і для проведення відповідного експерименту сконструював інтерферометр, названий згодом його ім'ям. З його допомогою провів вимірювання спектральних ліній різних елементів, однак відповіді на основне питання, що його цікавило, не отримав через недостатню точність установки. У 1883 повернувся на батьківщину, до 1889 був професором Школи прикладних наук у Клівленді. Тут він провів важливе дослідження поширення світла в сірковуглецю, яке підтвердило теорію Релея про зв'язок між груповою та фазовою швидкостями, а потім вирішив повернутися до дослідів, розпочатих у Європі. Спільно з Е. Морлі створив новий інтерферометр, що дозволяв досягти необхідної точності, і в 1887 отримав результат, який англійський учений Дж. Бернал назвав «найбільшим з усіх негативних дослідів в історії науки». Цей експеримент став фундаментальним підтвердженням спеціальної теорії відносності. У 18891892 Майкельсон працював професором університету Кларка в Вустері (штат Массачусетс), потім до 1929 — професором Чиказького університету. У 1890-ті роки він вирішив важливу метрологічну задачу: провів вимір еталона метра в одиницях довжини хвилі випромінювання кадмію. У ці ж роки, зацікавившись зоряною спектроскопією, винайшов спектральний прилад високої роздільної здатності — «ешелон Майкельсона».

У 1920 за допомогою винайденого ним «зоряного інтерферометра» провів вимірювання кутових розмірів зірки-гіганта Бетельгейзе. У 1929 він повторив експеримент Майкельсона-Морлі, ще більш домігшись високої точності. Останнім його дослідженням, став новий вимір швидкості світла, але вже у вакуумі. Майкельсон, будучи вже важко хворим, до останнього керував приготуваннями до експерименту. Але дочекатися його результатів йому вже не судилося. Великий експериментатор помер в Пасадені (штат Каліфорнія) 9 травня 1931 на 79-му році життя. Завершати останній експеримент Альберта Майкельсона довелося вже його учням.

Альберт Абрахам Майкельсон

Приватне життя[ред.ред. код]

Майкельсон двічі перебував у шлюбі. Шлюб з Маргарет Хемінуей (1877), від якого народилися дочка і двоє синів, закінчився розлученням в 1897 р. Два роки по тому Майкельсон одружився з Едной Стентон. Від цього шлюбу у Майкельсона було три дочки. Майкельсон був відомий художник-аквареліст і обдарований скрипаль. Учив він музиці і своїх дітей. Майкельсон добре грав у теніс, більярд, шахи та бридж, любив вітрильний спорт.

Нагороди[ред.ред. код]

Хоча Майкельсон ніколи не захищав докторської дисертації, він був удостоєний за свої досягнення ступеня почесного доктора одинадцятьма найбільшими університетами Європи і Америки. Крім Нобелівської премії серед його численних нагород були:

Майкельсон був членом багатьох наукових товариств і академій, в тому числі Національної академії наук США, Лондонського королівського товариства, Французької академії наук та Академії наук СРСР. Він був президентом Американського фізичного товариства (1901 — 1903) і Національної академії наук США (1916).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Відомий своєю цілеспрямованістю, Майкельсон завжди віддавав перевагу науковим дослідженням перед адміністративною роботою і викладацькою діяльністю. Він не любив спілкуватися з аспірантами і лише зрідка, від випадку до випадку, виступав з лекціями і доповідями.
  • Хоча Майкельсон ніколи не виявляв особливого інтересу до родичів, які залишилися в Старому світі, йому доставляло якесь задоволення, а може бути, розраду, вважати себе поляком. «Поляк ніколи не буває щасливим», — з гіркою іронією пояснив він одного разу своїм дітям.
  • На честь вченого названо астероїд 27758 Майкельсон[1].
  • Для вступників до Військово-морської Академії на штат Невада, де тоді проживав Альберт з батьками, виділялося одне місце. Охочих було десятеро. Альберт здав іспити, проте не був зарахований. Місце в Академії дісталося п'ятнадцятирічному Джемсу У. Блеклі, який отримав однакові з ним оцінки. Блеклі був сином ветерана Громадянської війни, що втратив в боях праву руку. Альберт не занепав духом. Він вирішив звернутися через члена конгресу від їх округу Томаса Фіча до Президента Сполучених Штатів з проханням надати йому одне з позаконкурсних місць в Академії. Кілька днів Альберт добирався до столиці. Усім було відомо, що президент Грант має звичай щодня в один і той же час виводити на прогулянку свого собаку. Альберт дочекався його біля воріт Білого дому і вручив тому рекомендації. Його наполегливість виправдала себе. Через кілька днів до нього прийшла звістка, що для нього спеціально заснували ще одне місце. Альберт став одинадцятим президентським кандидатом. Через багато років Майкельсон жартома говорив, що його наукова кар'єра почалася «з порушення закону».
Доктор Майкельсон був одним з найвидатніших художників у світі наукового експерименту
(Альберт Ейнштейн)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]