Ганс Крох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Крох
Hans Kroh
Народження 13 травня 1907(1907-05-13)
Німецька імперія Гайдельберг, Баден
Смерть 18 липня 1967(1967-07-18) (60 років)
Німеччина Брауншвейг, Нижня Саксонія
Країна Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Німеччина Німеччина
Приналежність поліція порядку
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ військова поліція, повітряно-десантні війська
Роки служби 19261944
19561962
Звання  Генерал-майор Люфтваффе
генерал-майор
Формування 7-ма повітряна дивізія
Командування 2-й парашутний полк, 2-га парашутна дивізія
1-ша парашутна дивізія (Бундесвер)
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Нарукавна стрічка «Крит»
Нарукавна стрічка «Крит»
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
CMNS: Ганс Крох у Вікісховищі

Ганс Крох (нім. Hans Kroh; нар. 13 травня 1907, Гайдельберг — пом. 18 липня 1967, Брауншвейг) — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни 19391945. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944). У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-майор (1959).

Біографія[ред. | ред. код]

Зліва направо: Ганс фон дер Мозель, Отто Келер і Ганс Крох під час капітуляції (Брест, 18 вересня 1944).

8 квітня 1926 року вступив в поліцію. Закінчив поліцейське училище в Брауншвейзі. З 25 лютого 1933 року — командир взводу поліцейського батальйону (потім групи) «Век», на базі якої був сформований полк ВПС «Генерал Герінг». 1 жовтня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром роти полку. З квітня 1936 по серпень 1937 року пройшов підготовку парашутиста. З 1 вересня 1937 року — командир роти 4-го (парашутного) батальйону полку «Генерал Герінг», з 1 квітня 1938 року — 1-го батальйону 1-го парашутного полку. 1 січня 1939 року переведений в штаб 7-ї авіаційної (парашутної) дивізії, з 1 червня 1940 року — начальник оперативного відділу. З 1 серпня 1940 року — командир 1-го батальйону 2-го парашутного полку, одночасно в липні-листопаді 1942 року командував бойовою групою «Крох» парашутної бригади «Рамке». Учасник операції із захоплення Криту та боїв у Північній Африці. 30 листопада 1942 року призначений виконувачем обов'язків командира 1-ї єгерської бригади ВПС (колишня бригада «Рамке»). З 1 березня 1943 року — командир 2-го парашутного полку, одночасно виконував обов'язки командира 2-ї парашутної дивізії (20 листопада — 11 грудня 1943, 17 березня — 1 червня 1944). 11 серпня 1944 року призначений командиром 2-ї парашутної дивізії. Відзначився своїми діями під час боїв із союзниками в Бресті. 18 вересня 1944 року взятий в полон союзниками. В 1948 році звільнений. 1 червня 1956 року вступив у ВПС ФРН. З 2 вересня 1957 року — командир 1-ї повітрянодесантної дивізії. 30 вересня 1962 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра



Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1986). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939–1945 Teil II: Fallschirmjäger. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-1461-8.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Kroh, Hans. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 23 січня 2014. (нім.)
  • Generalmajor Hans Kroh. на geocities.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
  • Hans Kroh. на desertwar.net. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 23 січня 2014. (англ.)
  • Kroh, Hans [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-майора Кроха (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Густав Вільке

командир
2-ї парашутної дивізії

17 березня — 1 червня 1944
Наступник:
генерал парашутних військ
Герман-Бернхард Рамке
Попередник:
генерал парашутних військ
Герман-Бернхард Рамке

командир
2-ї парашутної дивізії

11 серпня — 15 листопада 1944
Наступник:
генерал-лейтенант
Вальтер Лакнер
Командування військовими формуваннями (установами)
Бундесверу
Попередник:
оберст
Берн фон Бер

командир
1-ї парашутної дивізії

вересень 1957 — 30 вересня 1962
Наступник:
генерал-майор
Вальтер Геріке