Георг фон Пурбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг фон Пурбах
Georg von Peuerbach
Народився 30 травня 1423(1423-05-30)
Пурбах
Помер 4 квітня 1461(1461-04-04) (37 років)
Відень
Місце проживання Відень
Громадянство Австрія
Галузь наукових інтересів астрономія, астрологія, математика
Заклад Віденський університет
Alma mater Віденський університет
Вчене звання професор
Відомі учні Реґіомонтан

Георг фон Пурбах (нім. Georg von Peuerbach; 30 травня 1423, Пурбах біля Лінца — 4 квітня 1461, Відень) — австрійський астроном і математик, старший товариш і вчитель (від 1452) Реґіомонтана.

Життєпис[ред.ред. код]

Титульний лист «Епітоми Альмагеста Птолемея» Пурбаха—Реґіомонтана. Париж, 1496

Георг фон Пурбах вступив до Віденського університету навесні 1446, у доволі пізньому віці 23 роки. Видатні здібності дозволили йому через півтора роки стати бакалавром, двома роками пізніше — ліціенатом, в лютому 1453 — магістром. Його вчителем математики був, ймовірно, Йоганн Гмунден. Під час навчання Пурбах кілька років провів у Німеччині, Франції та Італії. Вивчав астрономію в Римі, Феррарі, Болоньї, Падуї (тут в 1448 році з ним познайомився Мартин Русин[1]). В Італії Пурбах познайомився з Миколою Кузанським і Джованні Бьянкіні. Повернувшись на батьківщину, Пурбах деякий час перебував у вельми скрутному матеріальному становищі, поки не став придворним астрологом. Незабаром, з 1450 посів посаду професора математики і астрономії Віденського університету, де читав лекції як з астрономії і математики, так і з гуманітарних предметів.

В 1453/54 році Пурбах прочитав свій перший курс з теорії руху планет. За змістом курс являв собою основи геоцентричної теорії Клавдія Птолемея. Вчення про прецесії викладалося тут не за «Альмагестом» Птолемея, а за «Сабейським зиджем» ал-Баттані. Лекції Пурбаха супроводжувалися демонстрацією креслень і схем, а також просторових моделей. Вони мали величезний успіх і багато разів переписувалися вручну — збереглися численні їхні копії. За цими лекціями Пурбах склав навчальний посібник, де першим в Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Реґіомонтан видав його в 1472 під назвою «Нова теорія планет» (Theoricae Novae Planetarum), після чого протягом майже двох століть він був одним з найпопулярніших посібників з астрономії: до 1653 вийшло не менше 60 його видань на латині, а також у перекладі на ряд інших мов.

У 1456–1461 разом з Реґіомонтаном виконав багато спостережень затемнень, комет та сонячних висот, в ході яких було відмічено, що «Альфонсові таблиці» дають помилку в кілька градусів. Пурбах склав допоміжні таблиці для складання астрономічних щорічників, написав підручник арифметики «Веселий курс з алгоритму». Він склав також «Трактат про пропозиції Птолемея про синуси і хорди», в якому тригонометрія хорд Птолемея порівнювалася з тригонометрією синусів. До трактату додавалися таблиці синусів з кроком в 10' і з радіусом тригонометричного кола 6000 одиниць. Пурбах приділяв велику увагу устрою сонячних годинників і астрономічних інструментів; результати цих занять він висвітлив у лекціях (1458) і в ряді рукописів.

У 1456 Пурбах спостерігав велику комету, яка пізніше була ототожнена з кометою Галлея. У роботі Пурбаха, присвяченій цим спостереженням, зроблена спроба визначити розміри комети і її віддалення від Землі. У своїх розрахунках Пурбах виходив з того, що комету слід віднести до «підмісячного світу». Він прийшов до висновку, що відстань до комети перевищувало 1000 миль, а довжина — 80 миль; втім, ці оцінки занадто грубі, тому що вони менші реальних розмірів в десятки і сотні тисяч разів.

Сонячний годинник на південній стороні собору Святого Стефана у Відні, сконструйований Пурбахом

Спільно з Реґіомонтаном працював над перекладом праць Клавдія Птолемея, в результаті чого в 1473 було опубліковано «Короткий виклад великого твору Птолемея». Пурбах спочатку мав у своєму розпорядженні текст «Альмагеста» Птолемея в перекладі Герарда Кремонського. Він поставив перед собою завдання підготувати скорочений текст цього твору, який можна було б використовувати в навчальних цілях. Грецький текст «Альмагеста» був наданий у його розпорядження кардиналом Віссаріоном. Цю роботу Пурбах довів до VI книги, а завершена вона була Реґіомонтаном і опублікована у Венеції в 1496 після смерті останнього під назвою «Епітома Альмагеста Птолемея» (Epitome in Ptolemaei Almagestum).

Пурбах займався також астрономічними спостереженнями і виготовленням астрономічних інструментів. Зокрема, винайшов вимірювальний прилад (так званий геометричний квадрат), по суті заміняв відсутні в той час таблиці тангенсів. Він розробив інструменти для визначення молодиків і повних місяців, інструмент для визначення висоти і декілька видів сонячного годинника, котрі широко застосовувалися до XVIII століття. У 1451 році він сконструював годинник для собору Святого Стефана у Відні, який і зараз можна бачити на південному контрфорсі хорів.

На честь Пурбаха названий кратер на Місяці.

Праці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

На честь науковця названо астероїд 9119 Ґеорґпурбах[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marian Zwiercan. Marcin z Żurawicy zwany Król (z Przemyśla. de Polonia), (ok. 1422–1453) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XIX/4, zeszyt 83. — S. 580. (пол.)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]