Георг фон Пурбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг фон Пурбах
Georg von Peuerbach
Народився 30 травня 1423(1423-05-30)
Пурбах
Помер 4 квітня 1461(1461-04-04) (37 років)
Відень
Місце проживання Відень
Галузь наукових інтересів астрономія, астрологія, математика
Заклад Віденський університет
Alma mater Віденський університет
Вчене звання професор
Відомі учні Реґіомонтан

Георг фон Пурбах (нім. Georg von Peuerbach; 30 травня 1423, Пурбах біля Лінца — 4 квітня 1461, Відень) — австрійський астроном і математик, старший товариш і вчитель (від 1452) Реґіомонтана.

Життєпис[ред.ред. код]

Титульний лист «Епітоми Альмагеста Птолемея» Пурбаха—Реґіомонтана. Париж, 1496

Георг фон Пурбах вступив до Віденського університету навесні 1446, у доволі пізньому віці 23 роки. Видатні здібності дозволили йому через півтора роки стати бакалавром, двома роками пізніше — ліціенатом, в лютому 1453 — магістром. Його вчителем математики був, ймовірно, Йоганн Гмунден. Під час навчання Пурбах кілька років провів у Німеччині, Франції та Італії. Вивчав астрономію в Римі, Феррарі, Болоньї, Падуї (тут в 1448 році з ним познайомився Мартин Русин[1]). В Італії Пурбах познайомився з Миколою Кузанським і Джованні Бьянкіні. Повернувшись на батьківщину, Пурбах деякий час перебував у вельми скрутному матеріальному становищі, поки не став придворним астрологом. Незабаром, з 1450 посів посаду професора математики і астрономії Віденського університету, де читав лекції як з астрономії і математики, так і з гуманітарних предметів.

В 1453/54 році Пурбах прочитав свій перший курс з теорії руху планет. За змістом курс являв собою основи геоцентричної теорії Клавдія Птолемея. Вчення про прецесії викладалося тут не за «Альмагестом» Птолемея, а за «Сабейським зиджем» ал-Баттані. Лекції Пурбаха супроводжувалися демонстрацією креслень і схем, а також просторових моделей. Вони мали величезний успіх і багато разів переписувалися вручну — збереглися численні їхні копії. За цими лекціями Пурбах склав навчальний посібник, де першим в Західній Європі виклав птолемеєву теорію епіциклів. Реґіомонтан видав його в 1472 під назвою «Нова теорія планет» (Theoricae Novae Planetarum), після чого протягом майже двох століть він був одним з найпопулярніших посібників з астрономії: до 1653 вийшло не менше 60 його видань на латині, а також у перекладі на ряд інших мов.

У 1456–1461 разом з Реґіомонтаном виконав багато спостережень затемнень, комет та сонячних висот, в ході яких було відмічено, що «Альфонсові таблиці» дають помилку в кілька градусів. Пурбах склав допоміжні таблиці для складання астрономічних щорічників, написав підручник арифметики «Веселий курс з алгоритму». Він склав також «Трактат про пропозиції Птолемея про синуси і хорди», в якому тригонометрія хорд Птолемея порівнювалася з тригонометрією синусів. До трактату додавалися таблиці синусів з кроком в 10' і з радіусом тригонометричного кола 6000 одиниць. Пурбах приділяв велику увагу устрою сонячних годинників і астрономічних інструментів; результати цих занять він висвітлив у лекціях (1458) і в ряді рукописів.

У 1456 Пурбах спостерігав велику комету, яка пізніше була ототожнена з кометою Галлея. У роботі Пурбаха, присвяченій цим спостереженням, зроблена спроба визначити розміри комети і її віддалення від Землі. У своїх розрахунках Пурбах виходив з того, що комету слід віднести до «підмісячного світу». Він прийшов до висновку, що відстань до комети перевищувало 1000 миль, а довжина — 80 миль; втім, ці оцінки занадто грубі, тому що вони менші реальних розмірів в десятки і сотні тисяч разів.

Сонячний годинник на південній стороні собору Святого Стефана у Відні, сконструйований Пурбахом

Спільно з Реґіомонтаном працював над перекладом праць Клавдія Птолемея, в результаті чого в 1473 було опубліковано «Короткий виклад великого твору Птолемея». Пурбах спочатку мав у своєму розпорядженні текст «Альмагеста» Птолемея в перекладі Герарда Кремонського. Він поставив перед собою завдання підготувати скорочений текст цього твору, який можна було б використовувати в навчальних цілях. Грецький текст «Альмагеста» був наданий у його розпорядження кардиналом Віссаріоном. Цю роботу Пурбах довів до VI книги, а завершена вона була Реґіомонтаном і опублікована у Венеції в 1496 після смерті останнього під назвою «Епітома Альмагеста Птолемея» (Epitome in Ptolemaei Almagestum).

Пурбах займався також астрономічними спостереженнями і виготовленням астрономічних інструментів. Зокрема, винайшов вимірювальний прилад (так званий геометричний квадрат), по суті заміняв відсутні в той час таблиці тангенсів. Він розробив інструменти для визначення молодиків і повних місяців, інструмент для визначення висоти і декілька видів сонячного годинника, котрі широко застосовувалися до XVIII століття. У 1451 році він сконструював годинник для собору Святого Стефана у Відні, який і зараз можна бачити на південному контрфорсі хорів.

На честь Пурбаха названий кратер на Місяці.

Праці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

На честь науковця названо астероїд 9119 Ґеорґпурбах[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marian Zwiercan. Marcin z Żurawicy zwany Król (z Przemyśla. de Polonia), (ok. 1422–1453) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XIX/4, zeszyt 83. — S. 580. (пол.)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Література[ред.ред. код]