Герб Литви
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герб Литви - офіційний державний символ Литви; установлений 15-й статтею Конституції Литовської Республіки, прийнятої референдумом 1992, і описаний у Законі про державний герб. Сходить до герба Великого князівства Литовського (Погоня, біл. Пагоня, пол. Pogoń, лит. Vytis). Герб Литви у країні називають - Vytis (від слова "vyti", "vytis" - передоганяти, також укр: Погоня) - лицар, фігура срібного литовського лицаря верхи на срібному коні, що захищає Батьківщину від ворогів. Кажуть, що цей вершник – князь Ґедемін.
[ред.] Історія герба Литви
Жмудське князівство. У великому князівстві литовському "Погоня" символізувала переважно білоруські землі. Землі литовців мали свій знак - герб автономного князівства Жемайтії: чорний ведмідь, що стоїть із срібним нашийником, червоними очима та язиком. Саме під таким знаком литовські землі були презентовані на Великому гербі Російської імперії.
Російська губернія. У складі Російської імперії Лише Ковенська губернія мала переважаюче населення із литовців (70,1%). Герб цієї губернії не містив "Погоні" (даний герб закріпився за Віленською губернією, де білоруси складали 56%, литовці - 17,5%, євреї - 12,5%, поляки - 8%). Опис герба: "В синьому полі срібний пам'ятник, що поставлений у місті Ковно на згадку війни 1812 року. Цей пам'ятник прикрашений золотими Імператорськими орлами та увінчаний золотим православним хрестом, з двома перекладинами вгорі. Щит увенчаний Імператорською короною і оточений золотим дубовим листям, переплетеним Андріївською стрічкою".
Литовська республіка (1918-1940). Vytis в 1918 р. став гербом першої Литовської республіки. Так,Республіка Литва, вибрала древній слов'янський символ "Погоня", як державний герб. Використання іноземного герба відображало імперські плани литовської еліти щодо білоруських земель, культурної та історичної спадщини. Проте, були пропозиції, щоб замість "Погоні" використовувати інше зображення державного герба. Так в 1935 році прем'єр-міністр "Литви" пан Тубуліс офіційно заявив про необхідність замінити "Погоню" на "литовський символ" і прийняв рішення почати роботу над створенням нового герба. Проте, ці плани так і не були реалізовані.
Литовська РСР. Протягом радянської окупації (1940-1990 рр.), Литва мала новий герб. Герб Литовської РСР — державний символ Литовської Радянської Соціалістичної Республіки. Базується на гербі СРСР. Він був зображенням золотого серпа і молота в золотих променях сонця на білому фоні, що оточений колосами і дубовим листям, перевитими червоними стрічками з написами зліва на литовській,,visu saliu proletarai, vienykites! і справа на російській мовах «Пролетарі всіх країн, з'єднуйтеся!». У верхній частині герба розташовувалася п'ятикутна зірка, в нижній його частині — букви на червоній стрічці,,ltsr. Положення про герб було закріплене в 167 статті Конституції Литовської РСР від 20 квітня 1978 року. 17 червня 2008 року литовський парламент прийняв поправки в закон про зібрання, які забороняють використовувати на масових заходах символи гітлерівської Німеччини і Радянського Союзу. У "чорному списку" опинилися нацистська свастика, радянські серп, молот і червона п'ятикутна зірка. Заборона торкнулася не лише візуальних носіїв, але і музичних творів - гімну Радянського Союзу, а також гімну Литовської РСР.
Друга республіка. В 1988 р. після заборони під час радянської окупації Vytis знову став національним символом відродженої Литовської республіки. Також у Литви є і Великий герб, він складається з Vytis, по боках якого стоять два щитотримачі – грифон та єдиноріг, нагорі корона Великого Князівства Литовського, зниз так звані Ґедемінові стовпи, під якими бордова стрічка з написом - "У єдності - сила"
[ред.] Походження назви
Пошук литовського слова для позначення герба ВКЛ – «Погоня» розпочався у 17 столітті. У той час Канстантин Жирвід для позначення «Погоні» пропанував два слова – «waykitoias» (з литовської: «людина, що когось жене») і «waykimas» (з литовської: «переслідування»).
У литовській літературі кінця 18 – початку 19 століття «Погоню» зазвичай звали «Vaikymas» («Переслідування»). У середині 19 століття Симонас Давкантас (Simonas Daukantas) пропанував свій новотвір «výtis» (з малої літери і з наголосом на першому складі), але не для позначення «Погоні» цілкам, а лише для позначення її вершника–лицаря. Для позначення ж «Погоні» повністю слово «Vytís» (вже з великої літерм і з наголосом на другому складі) вперше використав Мікалоюс Акелаїтіс (Mikalojus Akelaitis) у 1884 році.
До кінця 19 століття слово «Vytis» стало загальноприйнятим у Литві для позначення «Погоні».


