Герб Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб Білорусі являє собою розміщений у срібному полі зелений контур Державного кордону Білорусі, накладений на золоті промені сонця, що сходить над земною кулею. Угорі знаходиться п’ятикутна червона зірка. Герб обрамлений вінком із золотого колосся, переплетеного праворуч квітками конюшини, ліворуч – квітками льону. Вінок тричі перевитий з кожної сторони червоно-зеленою стрічкою, у середній частині якої в основі Державного герба Республіки Бєларусь у два рядки написані золотом слова „Рэспубліка Бєларусь” („Республіка Білорусь”).

Дата прийняття: 7 червня 1995 року. В основу сучасного державного гербу Білорусі був покладений герб Білоруської РСР.

[ред.] Історичні герби

[ред.] Гедимінові стовпи

Гедимінові стовпи

Після занепаду Русі, у XIV ст. відбувається відродження тризуба в рамках нової династії із новою іконографією та назвою. «Гедимінові стовпи» стали новою модифікацією старого знаку володарів руської імперії. Можливо, не даремно середньовічні геральдисти виводили походження Гедиміна від роду Рюрика (від князя Полоцького Рогволода Борисовича (?-1223), що мав два онука: Молковда та Давило, у Давила сини: Гердень та Вид, у Вида син Тройден, у Тройдена сини: Вітовт та Гедимін).

Очевидно, що «Коломни» з’явилися на початку XIV ст., проте, широкого вжитку набули за великого князя Вітовта. Саме при ньому вони набули великого поширення як самостійний знак, так і додатковий на щиті герба вершника «Погоні». Можливо тому, європейські гербовники XV ст. містять як герб Литви «Погоню» зі «Стовпами», а не з хрестом.

На жаль, «Гедимінові стовпи» не витримали випробування часом як державний і родовий герб Великого князівства Литовського і поступилися «Погоні» і на її щиту «Ягайловому хресту» вже в часи Владислава Ягелончика.

Цікаво прослідкувати кольори тризубів. Колір тризуба часів Русі виявити, мабуть, не можливо, оскільки всі зображення, що збереглися, не мають кольору. А кольорову гамму «Гедимінових стовпів» можна побачити від часів середньовічної геральдики: срібний знак на червоному полі. Вперше кольоровий вияв гербів Литви бачимо у червоно-білому поєднанні, що могло бути породжене не стільки місцевою знаковою традицією, скільки впливами Польщі. Чи міг бути інший варіант поєднання кольорів? Можливо, якщо поглянути на нащадка «Стовпів»: на щиті «Погоні» маємо золотий хрест на синьому полі. Таким чином, отримуємо версію про можливий жовто-блакитний варіант ранніх «Гедимінових стовпів».

[ред.] Хрест

Патріарший хрест - герб Ягелонів

Хрест є давнім найбільш поширеним знаком людства. Велика географія вжитку заставила власників робити власні модифікації даного знака. Подібні модифікації є в Білорусі.

Впершу заміну родового знаку «Гедимінові стовпи» на хрест на щиті вершника «Погоні» спостерігаємо у 1386 р., відразу після Кревської унії, коли з’являється державна печать Ягайла, як короля Польщі. У другій за значенні частині чверті щита вперше з’являється озброєний вершник, що скаче вправо зі списом та щитом, на кому зображено шестираменний хрест . Фактично, у полі щита було зображено Ягайла на коні із особистим (це підтверджено пізнішим вживанням хреста) гербом. Цікаво, що спис зближує дане зображення із печаткою галицьких володарів (детальніше про це розглянемо нижче).

Про походження шестираменного хреста (так званого "патріаршого") побутують суперечливі думки. Однозначно розуміємо його християнське (візантійське) походження, таму трактування його як символа поганського бога Ярила варто признати фантастичним. Відзначимо, що саме з Візантії у IX ст. подібний хрест був запозичений королем франків Лотарем і пізніше вживався у Франції під назвою "латарингського хреста". У XI ст. він з’являється (можливо, теж із Візантії) на Русі та в Угорщині. На Русі його широко використовували на печатках (зокрема і на деяких княжих, зокрема, зображення св. Федора Цірона на печатці князя Мстислава) та інших узорах іконографії. В Білорусі даний хрест широко відомий як хрест Єфросинії Полоцької. Можливо, шестираменний хрест Ягайло взяв від тестя Людовіка Анжуйського, який мав даний варіант у власному гербу.

В цілому, хрест Ягайла міг символізувати утвердження християнства у Великому князівстві литовському (особливо у поєднанні змія під ногами княжого коня на деяких варіантах герба), зв’язки із провідними монаршими сім’ями Європи (угорським королівським домом, і через нього з візантійським та французьким).

В білоруській національній символіці хрест займає окреме важливе місце і також є певним національним символом. Ця думка підтверджується активним вживанням хреста в символіці сучасних політичних партій: Білоруський народний фронт, Білоруський рух військовослужбовців у відставці та інших громадян, Молодий фронт .

[ред.] Пагоня

Герб Білорусі (1918-1919 та 1991-1995 роки)

Герб Речі Посполитої (1569-1795 роки)

Історичним гербом Білорусі є герб "Пагоня". Він походить від символіки Великого князівства Литовського.

На печатках ХІІІ – XV століть у європейських королів і сеньйорів часто фігурує символ “лицаря на коні”, який уособлював власника печатки і підкреслював його належність до лицарського стану. Іконографія зображення цих печаток дуже подібна: лицар у повному на коні обладунку прикривається щитом і заносить для удару меч; на щиті і попоні коня (коли вона є) розміщуються геральдичні знаки власника.

На початку XIV століття “лицар” з’являється і в молодій Литовській державі. Печатки з даним зображенням були широко вживані членами великокнязівської династії Гедиміновичів. Нащадки Гедиміна використовували безліч модифікацій “лицаря”: зі щитом і без, інколи меч змінювався на спис, положення руки з мечем “позаду” змінювалося на положення “над головою”. Назва "Погоня" дакументально зафіксавано лише в кінці XVI століття. Раніше герб тільки описувався: "озброєний муж (лицар) на коні" та ін. Лотовськомовний варіант назви - "Вітас" - має ще пізніше паходження . З часу Кревської унії “лицар” остаточно замінює родовий герб династії “гедимінові стовпи” (“стовпи” також були витіснені литовським “хрестом” зі щита “лицаря”). При цьому меч займає класичне положення над головою вояка, стає сталим рух вояка у лівому напрямку (подібно “лицарю” Юрія Львовича). Отже, герб став символом династії (а потім і держави), яка претендує на перемогу, яка розширює свої володіння (лицар жене переможеного ворога). З часом, коли великокнязівський рід занепав, “лицаря” продовжували вважати символом Великого князівства литовського.

У 1918 герб "Пагоня" був державним символом Білоруської народної республіки. Після проголошення незалежності Білорусі герб "Пагоня" був затверджений як державний герб Республіки Білорусь (затверджений постановою Верховної Ради Білорусі 10 грудня 1991 року). У 1995 році після ініційованого президентом О. Лукашенко референдуму державним гербом Білорусі став частково змінений герб Білоруської РСР.

[ред.] Герб Білоруської РСР

У складі Радянського Союзу країна мала офіційну назву Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (Білоруська РСР, БРСР), і використовувала радянську державну символіку.

Герби радянських республік 1919-го року творилися за шаблоном із герба РСФРР і являли золоті серп і молот в промінні вранішнього сонця на червоному тарчі, обрамленому золотим колоссям пшениці, що поєднані червоною девізою стрічкою. Головна відміна – абревіатура назви республіки вгорі щита та девіз «Пролетарі всіх країн – єднайтеся!» на національних мовах.

1924 року Секретаріат ЦВК Білоруської РСР оголосив конкурс на кращий проект державного герба республіки. Він повинен був відобразити природні і господарські особливості Білорусі, її нерозривний зв'язок з Радянським Союзом. 27 грудня 1926 року РНК БСPР визнав вдалим один із проектів герба і відмітив необхідність правки. У затвердженому проекті державного герба БСPР були такі елементи: на червоному фоні в променях висхідного сонця серпа і молота, поміщених навхрест руків’ями донизу і оточених вінком, що складається зліва з житніх колосків, перевитих конюшиною, і справа з дубової гілки; знизу — між обома половинами вінка знаходиться частина земної кулі з територією Білоруської СРР. Обидві половини вінка перевиті червоною стрічкою, на якій поміщені написи на чотирьох мовах: «Пролетарі всіх країн, з'єднуйтеся!» (білоруською, російською, польською та ідишем) і нижче «Б. С. С. Р.» Нагорі герба — п'ятикутна зірка. 1937 року написи польською мовою та ідишем були прибрано, дубову гілку замінено на житню із льоном, а в 1950-ті зроблено деякі невеликі корекції.

Боротьба білорусів радянських часів за індивідуалізацію власної символіки суперечливо відгукнулася в 1990-х рр. Саме 14 травня 1995 року на референдумі замість історичного герба країни «Погоні» було повернуто герб радянської Білорусі з деякими змінами. Державний герб Республіки Білорусь, згідно з офіційним описом, є розміщеним в срібному полі зеленим контуром Республіки Білорусь в золотих променях висхідного над земною кулею сонця. Зверху контура знаходиться п'ятикутна червона зірка. Герб обрамляє вінок із золотих колосів, переплетених зліва квітками конюшини, справа — льону. Колоси тричі обвиті з кожного боку червоно-зеленою стрічкою (кольори білоруського прапора), на якій знизу зроблений напис золотом: «Рэспубліка Беларусь». Так, із кількох історичних гербів, Білорусь обрала наймолодший варіант.