Глинка Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Іванович Глінка
фотографія
Основна інформація
Дата народження 20 травня (1 червня) 1804(1804-06-01)
Місце народження село Новоспаське Смоленської губернії
Дата смерті 3 (15) лютого 1857(1857-02-15) (52 роки)
Місце смерті Берлін
Країна Російська імперія

Миха́йло Іва́нович Глінка (20 травня (1 червня) 1804(18040601) — 3 (15) лютого 1857, Берлін) — російський композитор, засновник російської композиторської школи.

Життя і творчість[ред.ред. код]

Народився у селі Новоспаське Смоленської губернії. Його прадід був польським шляхтичем з роду Глінків гербу Тржаска (пол. Trzaska) — Вікторин Владислав Глінка (пол. Wiktoryn Władysław Glinka). Після втрати Польщею Смоленська в 1654 році В. В. Глінка прийняв російське підданство і перейшов у православ'я. Царська влада зберегла за ним володіння на Смоленщині та шляхетські привілеї, в тому числі і герб.

Дитинство композитора проходило в маєтку батька, відставного капітана Івана Миколайовича Глінки. У 1817 році батьки привозять Михайла до Санкт-Петербургу і поміщають у Шляхетний пансіон при Головному педагогічному інституті (у 1819 році перейменовано у Шляхетний пансіон при Санкт-Петербурзькому університеті), де його гувернером був поет, майбутній декабрист В. К. Кюхельбекер. У Петербурзі Глінка бере уроки у провідних музикантів, у тому числі в ірландського піаніста і композитора Джона Філда. У пансіоні Глінка знайомиться з О. С. Пушкіним, який приходив туди до свого молодшого брата Льва, що був однокласником Глінки.

У 1830 подорожував до Італії, познайомився з багатьма музикантами, у тому числі з Белліні і Доніцетті. У 1833–1834 жив у Берліні, де займався гармонією і контрапунктом із З. Деном. Після повернення в Росію, Глінка взявся до роботи над першою своєю оперою «Життя за царя» (прем'єра в Петербурзі, 27 листопада 1836). Був призначений капельмейстером Придворної співочої капели (на цій посаді залишався близько двох років).

1836 року відбулася прем'єра першої опери Глінки — «Життя за царя». Прем'єра другої опери, «Руслан і Людмила» за поемою Пушкіна, відбулася в 1842 не дуже вдало, хоча згодом саме ця опера була визнана найбільшим досягненням композитора.

Михайло Глінка неодноразово бував у Чернігові та Ічні, Ніжині, Григорівці, Монастирищах. А в Качанівці у маєтку Тарновських у 1838 році працював над оперою «Руслан і Людмила», уривки з якої вперше виконав хор мецената Григорія Тарновського. Його іменем названа вулиця у Чернігові та альтанка у Качанівці.

На сороковому році життя Глінка відправився в тривалу подорож Іспанією та Францією. Перебуваючи у Мадриді й Севільї, записав кілька народних мелодій, які пізніше використав у своїх творах (симфонічні увертюри «Ніч у Мадриді» і «Арагонська хота»); в Парижі познайомився і зблизився з Берліозом. Потім Глінка повернувся на якийсь час у Росію; останні роки його життя пройшли в невпинних мандрівках. Крім двох опер, Глінка склав багато романсів, ряд п'єс для фортепіано і для оркестру (у тому числі Камаринську і Вальс-фантазію), кілька камерно-інструментальних ансамблів. Помер Глінка в Берліні 3 (15) лютого 1857.

Список творів[ред.ред. код]

М. Глінка і Н. Павліщев «Ліричний альбом», 1829 рік
Опери
Симфонічні твори
  • Симфонія на дві російські теми (1834, закінчена і оркестрована Віссаріоном Шебаліним)
  • Музика до трагедії М. В. Кукольника «Князь Холмський» (1842)
  • Іспанська увертюра № 1 «Блискуче капричіо на тему Арагонської хоти» (1845)
  • «Камаринська», фантазія на дві російські теми (1848)
  • Іспанська увертюра № 2 «Спогади про літньої ночі в Мадриді» (1851)
  • «Вальс-фантазія» (1839, 1856)
Камерно-інструментальні твори
  • Соната для альта і фортепіано (незакінчена; 1828, дороблена Вадимом Борисовським в 1932)
  • Блискучий дивертисмент на теми з опери Белліні «сомнамбула» для фортепіанного квінтету і контрабаса
  • Великий секстет Es-dur для фортепіано та струнного квінтету (1832)
  • «Патетичне тріо» d-moll для кларнета, фагота і фортепіано (1832)
Романси і пісні
  • «Венецианская ночь» (1832)
  • «Я здесь, Инезилья» (1834)
  • «Ночной смотр» (1836)
  • «Сомнение» (1838)
  • «Ночной зефир» (1838)
  • «В крови горит огонь желанья» (1839)
  • свадебная песня «Дивный терем стоит» (1839)
  • «Попутная песня» (1840)
  • «Признание» (1840)
  • «Слышу ли голос твой» (1848)
  • «Заздравный кубок» (1848)
  • «Песнь Маргариты» из трагедии Гете «Фауст» (1848)
  • «Мери» (1849)
  • «Адель» (1849)
  • «Финский залив» (1850)
  • «Молитва» («В минуту жизни трудную») (1855)
  • «Не говори, что сердцу больно» (1856)


Вокальна музика в перекладах українською мовою[ред.ред. код]

«Не спокушай мене» («не искушай меня»)
«О пам'ять серця» («память сердца»)
«Переможець» («победитель»)
«До Моллі» («К Молли»)
«Баркарола»
«Жайвір» («Жаворонок»)
Пісня Ільїнішни з драми «Князь Холмський»
«Подорожня пісня» («Попутная песня»)
«Стій, мій коню вороний» («Стой, мой верный, бурный конь»)
«Сумнів» («Сомнение»)
«Прошу, красуне, не співай» («Не пой, красавица, при мне…»)
«На схилах Грузії» («На холмах Грузии»)
«У крові — жар, вогонь бажання» («В крови горит огонь желанья»)
«Я вас любив»
«Я вас люблю»
«Я мить чудову пам'ятаю»я помню чудное мгновенье»)
«Як любо з тобою мені» («Как сладко с тобою мне быть»)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Глинка М. Жаворонок /Укр. пер. Б.Тена.- К.: Мистецтво, 1954,- 7 с.
  2. Глинка М. Попутная песня: Для голоса и ф-но /Укр. пер. Б.Тена,- К.: Гос. изд-во изобраз. искусства и музык. лит., 1956,- 7 с.- Лит. текст: рус., укр.
  3. Глінка М. Нічний парад: «Щоночі в дванадцять годин…»: Для низьк. голосу /Сл. В.Жуковського; Пер. В.Сосюри — X.: Держвидав України, [Б.р.].- 9 с.
  4. Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.

Література[ред.ред. код]

  • Асафьев Б. В. Глинка. — М., 1947; 1950; Л., 1978.
  • Єлєна Анфімова про Міхаїла Ґлінку, Модеста Мусорґського, Соф'ю Ковалєвську, Константіна Ціолковського, Анну Ахматову] / Є. Анфімова. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 с.: іл. — (Життя видатних дітей). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-233-6
  • Бернштейн Н. Д. Михаил Иванович Глинка. — СПб., 1904.
  • Вальтер В. Опера Глинки «Руслан и Людмила». — СПб., 1903.
  • Васина-Гроссман В. Жизнь Глинки. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1957.
  • Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. Биографически очерк. — М., 1892.
  • Берков В. О. Гармония Глинки. — М., 1948.
  • Ганзбург Г. И. Россини и Глинка: что общего? // Музыка и время. — 2003. — № 5. — С. 32-35.
  • Глинка в воспоминаниях современников / Под ред. А. А. Орловой. — М., 1955.
  • Глинка М. И. Записки и переписка с родными. — СПб., 1887.
  • Державина М. Н. Поиски настоящей церковной музыки // Церковный вестник. — 2004. — № 12
  • Дмитриев А. Н. Музыкальная драматургия оркестра Глинки. — Л., 1957.
  • Ильинский А. А. Михаил Иванович Глинка. Его жизнь и музыкальные произведения. — М., 1908.
  • Канн-Новикова Е. И. М. И. Глинка. Новые материалы и документы. Вып. 1-3. — М.-Л., 1950–1955.
  • Кашкин Н. Д. Избранные статьи о М. И. Глинке. — М., 1958.
  • Колмовский А. Биография Глинки с приложением портрета и факсимиле. — Смоленск, 1885.
  • Кузнецов К. А. Глинка и его современники. — М., 1926.
  • Ларош Г. А. Избранные статьи о Глинке. — М., 1953.
  • Левашёва О. Е. М. И. Глинка. Т.1-2. — М., 1987–1988.
  • Летопись жизни и творчества М. И. Глинки. М., 1978.
  • Левенсон О. Из области музыки. Глинка: Биография. — М., 1885.
  • Ливанова Т. Н., Протопопов В. В. М. И. Глинка. Т. 1-2. — М., 1955
  • Николаев А. Михаил Иванович Глинка. — СПб, 1904.
  • Оболенский В., Веймарн П. Михаил Иванович Глинка. — СПб, 1885.
  • Одоевский В. Ф. Статьи о М. И. Глинке. — М., 1953.
  • Орлова А. А. Глинка в Петербурге. — Л., 1970.
  • Протопопов В. В. М. И. Глинка. — М., 1949.
  • Протопопов В. В. «Иван Сусанин» Глинки. Музыкально-теоретическое исследование. — М., 1961.
  • Серов А. Н. Воспоминания о Михаиле Ивановиче Глинке. — Л., 1984.
  • Стасов В. В. Избранные статьи о М. И. Глинке. — М., 1955.
  • Тышко С. В., Мамаев С. Г. Странствия Глинки. Ч. 1-2. — Киев, 2000–2002.
  • Тышко С. В., Куколь Г. В. Странствия Глинки. Ч. 3. — Путешествие на Пиренеи, или Испанские арабески. — Киев, 2011.
  • Успенский В. Глинка.
  • Финдейзен Н. Михаил Иванович Глинка. Очерк его жизни и музыкальной деятельности. — М., 1903.
  • Цуккерман В. А. «Камаринская» Глинки и ее традиции в русской музыке. — М., 1957.
  • Чернов К. «Жизнь за Царя». Опера М. И. Глинки: Тематико-эстетический разбор. — М., 1907.
  • Чернов К. «Руслан и Людмила». Опера М. И. Глинки: Тематико-эстетический разбор. — М., 1908.
  • Шлифштейн С. Глинка и Пушкин. — М.-Л., 1950.
  • Энгель Ю. Великий баян земли русской, композитор М. И. Глинка. — М., 1904.

Посилання[ред.ред. код]