Годунов Борис
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Борис Годунов | |
| Борис Годунов | |
 |
|
| Борис Годунов | |
| Цар Московії | |
| Початок правління: | лютий 1598 |
|---|---|
| Кінець правління: | †23 квітня 1605 |
| Попередник: | Федір Іванович |
| Наступник: | Федір II Годунов |
| Дата народження: | 1551 |
| Дата смерті: | 23 квітня 1605 |
про оперу М.Мусоргського див. «Борис Годунов»
Бори́с Годуно́в (рос. Борис Годунов; *1551 — †23 квітня 1605) — московський цар (з лютого 1598), боярин.
[ред.] Походження
Борис Годунов походив із роду татарського князя, що приїхав на Русь в часи правління Івана І Калити. Народився в сім'ї костромських бояр.
Як державний діяч визначився в роки царювання Івана IV Грозного. За Федора Івановича [1584—98], одруженого з Іриною, сестрою Годунова, був фактичним правителем Московського царства. Годунов дотримувався політики централізації держави і посилення царської влади, яку проводили його попередники. Спираючись на дворянство, продовжував боротьбу з боярством. Звільнив поміщицькі землі від податків, видав укази про розшук і повернення поміщикам селян-втікачів, про закріпачення кабальних холопів. Роздавав дворянам конфісковані боярські і церковні землі. При Годунові були укріплені південні кордони, споруджені нові і відбудовані старі фортеці (Воронеж, Лівни, Бєлгород та ін.); у війні з Швецією 1595 були повернуті втрачені під час Лівонської війни 1558—83 міста на узбережжі Фінської затоки — Ям, Івангород, Копор'є і на Карельському перешийку — Корела. Посилення закріпачення і феодального гніту за Годунова викликало ряд селянських повстань, які на початку 17 століття призвели до вибуху селянської війни, очоленої І. Болотниковим. Під час боротьби з самозванцем Лжедмитрієм І Борис Годунов раптово помер.
[ред.] Джерела
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
