Гольшанські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіпоцентавр — герб Гольшанських

Гольшанські або Ольшанські (біл. Гальшанскіе, лит. Alšėniškiai) — князівський рід 13-16 ст. у Великому князівстві Литовському герба «Гіпоцентавр», що відіграв велику роль в історію України та Білорусі.

Засновник роду[ред.ред. код]

Легендарним засновником роду є Гольша (Гольшас) Романович († до 1269), син Великого князя Литовського — Романа.

Є версія[Джерело?], що своє походження Гольшанські ведуть молодшого брата Гедиміна — Ольгіманта.

За хронікою Биховця представників роду — Гольша був братом Великого князя Литовського Тройдена й входив до найближчого оточення великого князя Литовського Вітеня.

Опис[ред.ред. код]

1280 року було засновано поселення в Ошмянському пов. (нині с. Гольшани Гродненської обл., Білорусь), що й стало родовим гніздом Гольшанських.

Рід мав володіння в Україні (на Волині — Дубровицьке та Степанське князівства), у Білорусі (Гольшани, Глузьк, Романов в Ошмянському пов.), Литві.

Один із 9 родів — гол. княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві Литовському.

Останнім представником чоловічої лінії роду був Семен Юрійович (1515-56), після смерті якого маєтності Гольшанських перейшли до його 6 сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких.

Представники роду[ред.ред. код]

[Гіпоцентавр на гербі міста Дубровиця часів Польського періоду


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]