Ждяр-над-Сазавою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Ждяр над Сазавою
чеськ. Žďár nad Sázavou
Прапор Герб
Прапор
Герб
Замок і вежа у Ждярі над Сазавою
Замок і вежа у Ждярі над Сазавою

Координати 49.562808° пн. ш. 15.940169° сх. д. / 49.562808° пн. ш. 15.940169° сх. д. / 49.562808; 15.940169Координати: 49.562808° пн. ш. 15.940169° сх. д. / 49.562808° пн. ш. 15.940169° сх. д. / 49.562808; 15.940169

Країна Чеська республіка
Край Край Височіна
Округ Ждяр-над-Сазавою
Перша згадка 11 століття
Попередні назви Ждяр в Моравії
Площа 37,06 км ² км²
Населення 22697 (2011)  (2011)
Поштовий індекс 591 01
Офіційний сайт http://www.zdarns.cz  (чес.)
Ждяр над Сазавою (Чехія)
Ждяр над Сазавою
Ждяр над Сазавою

Ждя́р-над-Сазавою (чеськ. Žďár nad Sázavou, англ. Žďár nad Sázavou, нім. Žďár nad Sázavou, Saar) — місто в Чеській республіці, у краї Височіна. Розташоване на сході країни, на межі історичних областей Богемії та Моравії. Лежить над рікою Сазавою, звідки додаток до назви. Адміністративний центр одноіменого округу. Населення — 22 697 мешканців (2011).

Територіальний розподіл міста[ред.ред. код]

  1. Ждяр-над-Сазавою 1 — Старе місто, Дольній Лібушин(тобто Низиннний)
  2. Ждяр-над-Сазавою 2 — Замок
  3. Ждяр-над-Сазавою 3 — район Сталінград
  4. Ждяр-над-Сазавою 4 — У Промисловій Школі, Горній Лібушин
  5. Ждяр-над-Сазавою 5 — Височани
  6. Ждяр-над-Сазавою 6 — Преднадрази, Надрази
  7. Ждяр-над-Сазавою 7 — Під водоймою
  8. Мелковиче
  9. Радонін
  10. Стржанов
  11. Веселічко.

Історія[ред.ред. код]

Місто виникло біля броду через річку Сазава. Близько 1100 року згадують про замок та ринок біля нього. 1252 роком датують заснування цистеріанського монастиря, що підвищило статус міста. Після гуситських воєн цистеріанський монастир поруйновано.

В 16 столітті почалася свара за землі та місто між єпископом з Оломоуцу та монастирем, останній підтримало населення міста. Але місто перейшло у майно єпископа з Оломоуцу, його володарем був кардинал Франтішек Дітріхштейн. У 1607 році Ждяр отримав статус міста. На якийсь час монастир занепав, а в місті оселилися францисканці. Але цистеріанці повернули власне майно. В 17 столітті місто двічі захоплювали вояки Швеції і грабували його.

У 18 столітті цистеріанський монастир набув значення. Його абат Вацлав Веймлува ініціював перебудову монастиря, для чого запросив на роботи відомого архітектора Яна Блажея Сантіні Айхла (1677 — 1723).

Особливістю поселення був монастир цистеріанців, що став відомим середньовічним просвітницьким центром. Монастир мав власного літописця, збережені так звані «Хроніки Ждярського монастиря».

В добу австрійського імператора Йосипа ІІ в кінці 18 століття почалася церковна реформа, закрита низка монастирів і церков, конфісковані монастирські землі. Це стосувалося і цистеріанського монастиря, частка будівель якого перейшла у приватну власність. Головні будівлі монастиря перебудовані і зроблені замком, власники якого з часом мінялися. В роки соціалістичної Чехословаччини замок націоналізували. В добу дикого капіталізму замок у Ждярі знову став приватною власністю (родини Кінскі).

У 1949 році Місто отримало сучасну назву Ждяр-над-Сазавою. Цю ж назву має і залізнична станція міста. У 1970-ті роки розпочата реконструкція міста відповідно ідеї створення "сучасного соціалістичного міста" та значного промислового центру. В місті з'явилася будинки в стилі функціоналізм на площах, вивільнених від старої історичної забудови. Але історичне ядро міста збережене.

Транспорт[ред.ред. код]

На розвиток міста вплинула залізниця, прокладена між Прагою та містом Брно у Моравії.

Ждяр-над-Сазавою практично не втрачав значення торгівельного центру. Його торгівельне значення підсилене і в 20 столітті жвавим автошляхом між містами Пардубіце та Брно.

Галерея[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятки міста[ред.ред. код]

В місті збережена історична забудова значної мистецької чи історичної вартості, хоча й поступається містам Оломоуц чи Брно. Особливе значення займають будівлі, створені відомим майстром доби бароко Яном Блажеєм Сантіні Айхлом. Одна з них внесена до списку Світова спадщина ЮНЕСКО.

Серед збереженого -

  • Замок.
  • Фортеця 14 століття, перебудована в добу бароко. Використовується нині в якості краєзнавчого музею.
  • Ратуша доби відродження. Перебудована у формах провінційного класицизму. Будівля використовується для виставок та з представницькою метою.
  • Прелатура колишнього цистеріанського монастиря.
  • Чумний стовп доби бароко.
  • Міст через річку зі скульптурами Святих доби бароко.
  • Паломицький костел Св. Яна Непомуцького
  • Парафіяльна церква доби готики.

Провінційний культурний центр[ред.ред. код]

Ждяр-над-Сазавой залишається провінційним культурним центром. Культурне життя має як церковне, так і світське спрямування.

    • Світське спрямування

Місто має Музей книги, що фактично є філією Національного музею в Празі. В місті проводять фестивалі класичної музики під назвою — Concentus Moraviae. В замку відбувається народний фестиваль.

Замок Ждяр зробили місцем проведення фестивалів прихильників і творців дерев'яної скульптури. Створені роботи демонструють на багатьох майданчиках по всьому місту, а не тільки в замку.

    • Свята релігійного спрямування

Головне з них — вшанування Яна Непомуцького (16 травня). Свята відбуваються в Паломницькій церкві Св. Яна Непомуцького (архітектор Ян Блажей Сантіні Айхл).

Освітні заклади міста[ред.ред. код]

  • низка гімназій
  • Ждярська Єпископальна середня школа
  • Медичний коледж охорони здоров'я
  • Ждярська Вища кулінарна школа
  • Ждярська Школа економіки та туризму
  • Ждярська Технічна школа.

Посилання[ред.ред. код]

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]