Ітельмени
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ітельмени | |
|---|---|
 |
|
| Загальна кількість | 3180 чол. (2002) |
| Найбільші розселення | Росія: [1] |
| Мова | Російська мова, західноітельменська мова, коряцька мова |
| Релігія | Переважно Православ'я, Анімізм |
| Близькі народи | віддалено коряки |
Ітельмени — один з корінних етносів піврстрова Камчатка. Назва є російською адаптацією етноніма ітенмен («сущий», «той що живе тут»). Стара російська назва — камчадали.
Зміст |
[ред.] Історія
Ітельмени вважаються одним з найдавніших народів Сибіру. Аналіз археологічних розкопок на Камчатці показав, що найдавнішим пам'яткам ітельменської культури близько 5200 років.
У XVIII — на початку XIX століть ітельмени поділялись на кілька крупних локальних груп, що мають власні самоназви і особливості культури: камчатську, авачинську, большерецку, західну, хайрюзовську. В цей час північна межа території розселення ітельменів на західному узбережжі Камчатського півострова досягала басейну р. Тігіль, на східному — р. Ука, південна, доходила майже до мису Лопатка. У першій половині XIX ст., розміри території розселення не змінюється, але зменшується число ітельменських поселень, а в другій половині XIX ст., ітельмени жили вже тільки на західному узбережжі Камчатки.
[ред.] Розселення
Чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 3180 чоловік. Кількість ітельменів значно виросла за останні пару десятиліть (у 1979 їх було — 1370,а в 1989 році — 2481). Таке зростання чисельності було обумовлене певними національним відроденням, і відбувалось за рахунок осіб, що почали вважати себе ітельменами.
Зараз проживають восновному на сході півострова Камчатка (Тігільський район Камчатського краю) і в Магаданській області.
[ред.] Мова
Раніше існувало три основні ітельменські мови: східна, західна, південна. До нашого часу збереглась лише західна ітельмнська, на якій говорять близько 400 осіб. Відбувається, також постійне зниження кількості мовців через те, що нею володіють восновному літні люди.
Умовно ітельменські мови відносять до чукотсько-камчатської мовної родини, проте це робиться скоріше на основі географічного розташування, а не генетичної спорідненості. З усіх ітельменських мов саме західна зазнала найбільшого впливу коряцької мови. Проте її відмінність від решти мов цієї родини дуже велика.
Дуже поширена російська мова, якою вільно володіють всі ітельмени, а вважають рідною — 76,6 %.
[ред.] Антропологічні особливості
Антропологічно, ітельменів включаються в материкову групу популяцій арктичної малої раси північної монголоїної раси.
[ред.] Культура
[ред.] Духовна культура
[ред.] Релігія
Традиційні вірування ітельменів — анімізм, тотемізм, фетишизм — пов'язані з поклонінням духам-господарям. Особливо шанувався «господар моря» Мітг, що дає основний продукт живлення — рибу. У ітельменів була відсутня ідея єдиного бога. Творцем землі і своїм першопредком вважався Ворон (Кутх). Існував і шаманізм, але ітельменські шамани не мали обрядового одягу і бубнів. В ролі шаманів зазвичай виступали жінки. З середини XVII ст. ітельмени масово прийняли православ'я.
[ред.] Фольклор
Широко відомий цикл оповідей про воронячого персонажа (Кутхе). Найбільша кількість ітельменських казок була записана на початку XX ст. російським етнографом Ст. І. Іохельсоном.
[ред.] Матеріальна культура
[ред.] Господарство
На першому місці по господарському значенню стоїть рибальство, як морське, так і річкове. У річках ловмли восновному рибу лососевих порід. У морі промишляли навагу (на льоду), корюшку, мойву. Знаряддя рибальства в основному пасивні — запори, ставні сітки, неводи, застосовувалися плавні сіті. У зв'язку з великими об'ємами виловлюваної риби, її зазвичай заготовляли про запас — в'ялили, квасили, солили.
Об'єктами морського звіробійного промислу були різні породи тюленячих. Практикувалося полювання на лежбищах і в прибережній зоні загонами в сіті. Продукція звіробійного промислу використовувалася в їжу (м'ясо, жир) і як корм їздовим собакам. Шкури йшли на виготовлення одягу і предметів домашнього ужитку.
Сухопутне полювання мало допоміжне значення. З крупних тварин добували камчатського бурого ведмедя і гірських баранів, м'ясо яких використовувалося в їжу. Об'єктами хутрового промислу були соболь, лисиця, песець.
У господарстві ітельменів широко було представлене збирання, причому не тільки харчове, але й сировинне.
[ред.] Ресурси
- http://itelmen.ru/
- http://www.nsu.ru/ip/itelmens.php
- http://www.hrono.ru/etnosy/itelmeny.html
- http://www2.childfest.ru/good/42/01/redbook/S2.htm
- Камчатка Віддалений Улус
- Народи Камчатки
- Традиційний одяг ітельменів
- http://www.ethnomuseum.ru
 |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
  |
||||
| Сучасні палеоазіатські народи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Єнісейська сім'я | ||||
| Кети • Юги | ||||
| Чукотсько-камчатська сім'я | ||||
| Чукчі • Коряки • Кереки • Ітельмени | ||||
| Юкагірська сім'я | ||||
| Юкагіри • Чуванці | ||||
| Ескімосо-алеутська сім'я | ||||
| Ескімоси • Алеути | ||||
| Нівхи | ||||
| Айни | ||||
