Кампінійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кампінійська культура — мезолітична археологічна культура, що існувала близько 6000-4000 рр. до н. е.. Відома по знахідкам на пагорбі Кампіні́ (фр. Campigny) в департаменті Приморської Сени на північному заході Франції. Це одна з пізніших мезолітичних культур Європи. Стоянки із слідами напівземлянок, кам'яного знаряддя, кераміки. Господарство зі слідами рибальства, полювання, збиральництва.

Характеристика[ред. | ред. код]

Поняття кампінійської культури в 1886 р. встановив Ф. Сальмон. Населення вказаної культури займалося полюванням на оленів, диких коней і биків, а також рибальством. Велике значення мало збиральництво злаків (про що свідчать знахідки зернотерток і відбитки зерен ячменю на кераміці), що підготувало розвиток землеробства. З домашніх тварин відома тільки собака. Житла — круглі напівземлянки діаметром 3-6 м. Типові кам'яні знаряддя: транші та піки. Призначення знарядь — обробка дерева (виготовлення човнів, плотів). Сокира-мотика використовувалася і для земляних робіт. У пізніх стоянках з'явилися поліровані сокири. Вперше стала виготовлятися кераміка пласка і гостродонна з глини з домішкою піску і товчених раковин, зрідка з поперечним орнаментом. Знаряддя типу

  • «транше́» (сокира-різак, що рубає трикутне знаряддя, зроблене з пластини, з загостреними боковим сколом, широким лезом і з обухом на вузькому кінці) і
  • «пікі́» (сокира-мотика — овальне витягнуте двостороннє знаряддя, оброблене великими відколами, з робочими бічними краями)

характерні для даної культури, що відрізняються від культур раннього неоліту Німеччини, кухонних куп Прибалтики (культура «Ерт-белле»), на Волині та ін..

Територія[ред. | ред. код]

Область поширення кампінійської культури простягається уздовж периферії неолітичних культур як Західної, так і Східної Європи. Знахідки кампінійського типу відображають процес акультурації, що відбувався під час просування з південного сходу на північний захід найдавніших землеробських культур з півдня Франції (культура Ла-Огетт) і з Центральної Європи (культура лінійно-стрічкової кераміки) в райони проживання мисливців і збирачів уздовж Атлантики і Балтики.

Вироби[ред. | ред. код]

Мікролітічна кам'яна індустрія з грубим кам'яним інвентарем складається головним чином з кам'яних сокир і рубил. Кампінійським виробам споріднені аналогічні сокири і рубила північноєвропейської культури Маглемозе. На пізньому етапі кампінійської культури з'явилися шліфовані та поліровані рубила, грубо оброблені керамічні посудини й кам'яні жорна.

Раціон[ред. | ред. код]

Знахідки кісток коней, великої рогатої худоби, овець, кіз і свиней ще не свідчать про наявність скотарства в культурі, так як ці тварини могли бути дичиною.

Не кампінійська індустрія[ред. | ред. код]

Численні знахідки на території Швабської Альби, які до 1960-х рр. позначалися як «мезоліт грубих знарядь», у даний час розглядаються або як природні породи, або напівфабрикати часів неоліту.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Кампинийская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Всемирная история, т. 1, М., 1955 г. (рос.)
  • Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973—1982 (рос.)
  • Nougier L.-R., Les civilisations campigniennes en Europe occidentale, Le Mans, 1950. (фр.)
  • L. R. Nougier: Le Campignien. In: Bulletin de la Société préhistorique française 1954, 51/8, S. 76-78. (фр.)
  • Salmon Rh., Ault du Mesnil d' et Capitan, Le Campignien, P., 1899;
  • Arnal J. und Burnez C., Die Struktur des französischen Neolitikums auf Grund neuester stratigrafischer Beobachtungen, «Bericht der Römisch-Germanischer Kommission», 1956-57, Bd 37-38.

Посилання[ред. | ред. код]