Культура лінійно-стрічкової кераміки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Культура лінійно-стрічкової кераміки — археологічна культура доби неоліту на території Північного Прикарпаття та Західної Волині у 5 тис. до н. е.
Вона була представлена хліборобсько-скотарськими племенами — племенами, відомими як дунайські. Загалом на території України відомо більше, ніж 30 стоянок цієї культури. Споріднені культури були також поширені на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Бельгії, Голландії, Польщі, Угорщини та інших.
[ред.] Побут
Основним заняттям дунайських племен було хліборобство. Вони вирощували просо, пшеницю, ячмінь та інші культури. Крім того, розводили велику рогату худобу, свині, полювали, вдавалися до збиральництва і рибальництва.
Кількість жител у поселенні не перевищувала десяти. Житлом для представників цієї культури служили деякі наземні будиночки з глиняними печами та вогнищами. Зазвичай на долівці жител та поруч із ними були викопані 1-2 ями для господарських цілей.
Племена цієї культури використовували глиняний посуд кулястої форми, який мав тонкі стінки та був прикрашений кількома заглибленими лініями-стрічками. Звідси й назва культури — лінійно-стрічкової кераміки.
У цих племен також існувала віра в потойбічний світ.
Наприкінціц 5 тис. до н. е. родові общини лінійно-стрічкової кераміки припинили своє існування.
