Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський)
| Карл Едуард | |
| Charles Edward | |
 |
|
| 4-й герцог Саксен-Кобург-Готи | |
| Початок правління: | 1900 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1918 |
| Попередник: | Альфред Саксен-Кобург-Готський |
| Наступник: | не було |
| Дата народження: | 19 липня 1884 |
| Місце народження: | Клермонт, Суррей |
| Дата смерті: | 6 березня 1954 (69 років) |
| Місце смерті: | Кобург |
| Дружина: | Вікторія Аделаїда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька |
| Династія: | Саксен-Кобург-Готська |
| Батько: | Леопольд, герцог Олбані |
| Мати: | Олена цу Вальдек-Пірмонт |
Карл Едуард, герцог Саксен-Кобург-Готський (нім. Carl Eduard, Herzog von Sachsen-Coburg und Gotha; 19 липня 1884, Клермонт, Суррей — 6 березня 1954, Кобург) — четвертий і останній герцог Саксен-Кобург-Гота, що правив з 30 липня 1900 по 14 листопада 1918 року. До 1919 був також принцем Великобританії з титулом герцог Олбані (англ. Prince Leopold Charles Edward George Albert of the United Kingdom, Duke of Albany), але позбавлений всіх британських титулів за участь у Першій світовій війні на стороні Німеччини.
Зміст |
Походження[ред.]
Онук британської королеви Вікторїї, єдиний син її четвертого, наймолодшого сина Леопольда, герцога Олбані та принцеси Олени Вальдек-Пірмонтської. Принц Леопольд, що страждав на гемофілію, помер 28 березня 1884 року, майже за чотири місяця до народження Карла Едуарда. Таким чином титул герцог Олбані принц Карл отримав з народження.
Правління[ред.]
В 1900, після смерті другого сина Вікторії герцога Альфреда і відмови її третього сина Артура від прав на герцогство, шістнадцятирічний Карл Едуард вступив на престол. Протягом наступних п'яти років він правив під регентством наслідного принца Гогенлое-Лангебурзького під строгим контролем кайзера Вільгельма II. Після повноліття 19 липня 1905 року герцог Олбані прийняв всі конституційні повноваження.
У Першій світовій війні після деяких роздумів підтримав Німеччину, і в 1915 році його двоюрідний брат король Великобританії Георг V виключив його із кавалерів ордена Підв'язки, лицарем якого він був з 1902 року. У 1917 році британський парламент видав акт, згідно з яким усі, хто воював проти короля й проти його союзників, позбавлялись своїх титулів і звань. В 1919 році, відповідно до акту парламента, Таємна рада Великобританії позбавила Карла Едуарда титулів герцога Олбані, графа Кларенса і барона Арклоу. Герцог і його нащадки також втратили право на титули принца і принцеси Великобританії.
У нацистській Німеччині[ред.]
З 1933 року — імперський уповноважений з питань транспортної служби.
З 1933 по 1945 рік — імперський комісар добровільної медичної служби і президент німецького Червоного Хреста.
Як президент німецького Червоного Хреста був впутаний в політику Адольфа Гітлера, зокрема знав про програму умертвіння Т-4, за якою було вбито біля ста тисяч осіб.
В 1935 році вступив в нацистську партію, вступив в ряди СА, і отримав званняГрупенфюрера цієї організації, а також став Обергрупенфюрером НСКК. Був Почесним керівником групи СА «Тюрингія».
з 1936 року — президент Об'єдання німецьких фронтовиків.
З 1937 по 1945 — депутат Рейхстагу.
Займав високі посади в деяких німецьких фірмах, в тому числі, був членом наглядової комісії «Deutsche Bank».
Після закінчення Другої світової війни американське військове керівництво Баварії помістило його під домашній арешт, а пізніше в тюрму, по обвинуваченню в зв'язках з нацистами. В 1946 році був засуджений судом.
Через стан здоров'я був випущений із тюрми. Останні роки провів на самоті. У 1953 році в кінотеатрі дивився коронацію Єлизавети II. Помер у 1954 році.
Особисте життя[ред.]
У віці 21 року Карл Едуард взяв за дружину Вікторію Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзьку. Весілля відбулося у замку Глюксбург, неподалік данського кордону. У подружжя народилося п'ятеро дітей:
- Йоганн Леопольд (1906—1972) — наслідний принц Саксен-Кобург-Готи, був двічі одружений, мав трьох дітей від першого шлюбу;
- Сибілла Кальма (1908—1972) — дружина герцога Вестерботтенського Густава Адольфа, мали п'ятеро дітей;
- Дітмар Губерт (1909—1943) — принц Саксен-Кобург-Готський, загинув у бою під час Другої світової на території України біля селища Великі Мости у Львівській області, одружений не був, дітей не мав;
- Кароліна Матильда (1912—1983) — була тричі заміжня, мала шестеро дітей;
- Фрідріх Йозіас (1918—1998) — титулярний герцог Саксен-Кобург-Готи у 1954—1998 роках, був двічі одружений мав чотирьох дітей від обох шлюбів.
Нагороди[ред.]
- Орден Саксен-Ернестінського дому;
- Орден Підв'язки (Велика Британія) (1902—1915);
- Королівський Вікторіанський орден (Велика Британія);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Червоного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Pour le Mérite (Королівство Пруссія);
- Військовий орден Святого Генріха (Королівство Саксонія);
- Орден Святого Іоанна Ієрусалимського;
- Залізний Хрест I та II ступенів;
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» (за 10 років) (Третій рейх).
Література[ред.]
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: Астрель, 2002. — С. 364-365. — 942 с. — ISBN 5-271-05091-2
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський) |
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Карла Едуарда (англ.)
