Великі Мости

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Великі Мости
POL Mosty Wielkie COA.svg
Герб Великих Мостів
Великі Мости
Великі Мости на мапі України
Великі Мости на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Код КОАТУУ 4624810600
Засноване 1472
Магдебурзьке право 23 липня 1549
Статус міста з 1559 року
Населення 6037 (01.01.2011)[1]
Площа 0,791 км²
Поштові індекси 80074
Телефонний код +380-3257
Координати 50°14′21″ пн. ш. 24°08′45″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 24.14583° сх. д. / 50.23917; 24.14583Координати: 50°14′21″ пн. ш. 24°08′45″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 24.14583° сх. д. / 50.23917; 24.14583
Висота над рівнем моря 202 м
Водойма р. Рата
День міста 23 Липня
Відстань
Найближча залізнична станція Гірник (станція)
Міська влада
Адреса 80074, Львівська область, Сокальський район, м.Великі Мости, вул.Шевченка, 6

Вели́кі Мо́сти (англ. Velyki Mosty; нім. Groß-Mosty; пол. Mosty Wielkie; рос. Великие Мосты; івр. מוסט רבתי‎)  — місто Сокальського району Львівської області.

Історія[ред.ред. код]

В історичних хроніках від 16 століття згадується невеличке поселення Містки, що притулилося на правому березі річки Рати, на півдорозі між Жовквою та Белзом. Люди в цій місцевості оселялися ще у бронзовому віці (кінець XV — початок XI ст.ст. до н. е.), про що свідчать археологічні знахідки.

Так, 1803 року під час господарських робіт між селами Сілець і Борове виявили поховання, викладене камінням, у якому знайшли бронзовий браслет і перстень, а також кам'яний топірець. 1876 року під час організованих там же археологічних розкопок під керівництвом доктора Я. Комерніцкого зібрали велику кількість крем'яних знарядь праці (докладний звіт про цю експедицію міститься у львівському часописі «Час» від квітня 1876 р.).

Подальшу долю Містків кардинально змінив їх власник — польський король Сигізмунд Август, який 23 липня 1549 року видав привілей, згідно з яким селу надали статус міста з одночасним запровадженням магдебурського права. Це в історії доволі рідкісний випадок, коли дату заснування міста відомо з точністю до дня. Із вдячності мешканці вирішили назвати місто Августів — на честь короля, який призначив першим його старостою Андрія Рокицького. Щоб якнайшвидше наповнити міську скарбницю, магістрату надали три лани поля, лазню, солодовню, броварню й ремісничу ятку. Крім цього, в міську казну надходив увесь виторг від продажу горілки, а також кожна третя мірка борошна від млина. У місті запровадили щотижневі торги — в середу, і два річні ярмарки — на свята Божого Тіла та Всіх Святих. Старості надавали право брати чинш від лав м'ясників, а у дні торгів — від усіх інших товарів. «Новоспечених» міщан звільнили від усіх феодальних податків і повинностей, а також від робіт біля замку. Обов'язковими залишалися лише роботи з ремонту доріг і млинів (один із них був у місті, інший — у селі Воля Дворецька, але належав місту). Для пожвавлення торгівлі король дозволив оселятися в Августові євреям — на таких самих правах, що й у Белзі.

Місто швидко розвивалось і розросталось. 1569 року тут нараховували 257 житлових будинків, чотири солодовні, працювали 25 пекарів і 13 столярів, міщанам належало більш ніж 31 лан поля. 22 червня 1576 року король Стефан Баторій підтвердив привілей свого попередника стосовно Августова. Та вже 1583-го місто отримало новий привілей, у якому, з-поміж іншого, ішлося про те, що через швидкі темпи зростання кількості населення назріла необхідність обмежити територію міста земляними валами та ровом з водою, які, крім усього іншого, виконували б і захисну функцію. Звісно, це вимагало додаткових коштів. У зв'язку з цим магістрат отримав право торгувати «ходовим» товаром: хлібом, сіллю, шкірою, залізо-скоб'яними виробами, а також організовувати нові ремісничі цехи. Згідно з новим привілеєм, посаду старости можна було офіційно «купити», заплативши в міську казну певну суму. Якщо зголошувалися декілька претендентів, між ними влаштовували своєрідний «аукціон».

Згодом міщани виклопотали собі право збудувати міст через Рату. Ця ідея виявилася настільки вдалою, що завдяки їй місто не тільки зміцніло фінансово, а й із часом отримало нову назву. 1616 року в Августові нараховували вже 302 житлові будинки, вісім солодовень, броварню, воскобійню, 36 пекарів, 20 шевців, були також майстри-різники (очевидно, євреї, їхньої кількості не вказують). Імовірно, у XVII ст у місті був також гутний промисел із виготовлення виробів зі скла. Один лан поля належав церкві, збудованій 1712 року, за що священик платив чинш 15 грошів.

1662-го на місто напали татари й майже повністю зруйнували його, вбивши та забравши в «ясир» багатьох мешканців. Про масштаби руйнації можна судити з того, що, за даними історичних документів, у шевському, кравецькому, кушнірському та ткацькому цехах залишилося лише по одному майстру. У власності міста на цей час перебувало три мости: два великі — через річку Рата, й один менший — через річку Болотня. Завдяки миту, яке отримувала міська скарбниця за користування мостами, Августову вдалося доволі швидко відбудувати місто та відновити господарську інфраструктуру. Через це, починаючи з 1770 року, назва «Августів» поступово зникає з ужитку, історичних хронік і географічних мап. Натомість з'являється нова назва — «Великі Мости».

Парафіяльний костел Сигізмунд Август заклав тут 1549 р. Свого часу король надав у власність костелу два лани поля. Крім цього, міський уряд був зобов'язаний віддавати йому певну частку врожаю жита, пшениці та вівса, який отримував із належних йому полів. Кожен будинок мав сплачувати на утримання костелу один грош. 1837 року у Великих Мостах спорудили мурований костел. У документах початку XVIII ст. згадується міська трикласна школа.

Від XIX ст. дедалі більшої ваги в структурі промисловості міста набуває виробництво «терпентини», «каніфолії», скипидару, різноманітних смол. Неважко помітити, що все це — продукти переробки соснової живиці, яку заготовляли в навколишніх лісах.

У 1940-1962 рр (за винятком періоду німецької окупації) Великі Мости були центром Великомостівського району Львівської області.

1 січня 2012 року в місті відкритий пам'ятник Степану Бандері.

РОЗКЛАД РУХУ АВТОБУСІВ ПО АС ВЕЛИКІ МОСТИ ТЕЛ.(257) 6-41-68

ЛЬВІВ-ВАРЯЖ ч/з Белз 13:05 кр.ср.;17:05,21:05

ЛЬЬВІВ-ДУБЕЧНЕ 17:25

ЛЬВІВ-ДІБРОВА 13:55,19:17

ЛЬВІВ-КОВЕЛЬ 09:03,11:30,14:05,16:00,19:35

ТРУСКАВЕЦЬ-КОВЕЛЬ 12:25,18:35

ЛЬВІВ-ЛУЦЬК ч/з Горохів 11:05,15:30

ЛЬВІВ-ЛУЦЬК ч/з Іваничі 10:20,14:15

ЧЕРВОНОГРАД- РАВА РУСЬКА 06:30,07:30,08:30,09:30,10:30,11:30,12:30,13:30, 14:30,15:30,16:30,17:30,18:30,20:00,21:30

ЛЬВІВ-САНАТОРІЙ «ЛІСОВА ПІСНЯ» 13:05;17:45 кр.нд.

ІВАНО ФРАНКІВСЬК-СОКАЛЬ 19:30,22:05

КАЛУШ-СОКАЛЬ 20:26

ЛЬВІВ-СОКАЛЬ 07:05,07:20,07:55,08:15,08:25,08:45,08:55,09:15,09:25, 09:35,09:45,09:55,10:05,10:13,10:21,10:29,10:37,10:45, 10:53,11:01,11:09,11:25,11:33,11:41,11:57,12:21,12:29, 12:45,12:53,13:17,13:25,13:33,13:41,13:57,14:21,14:29, 14:37,14:45,14:53,15:01,15:17,15:25,15:33,15:41,15:49, 15:57,16:05,16:13,16:29,16:37,16:45,16:53,17:01,17:09, 17:25,17:41,17:57,18:13,18:29,18:45,18:53,19:01,19:23, 19:37,19:49,20:20,20:35,20:45,20:55,21:05,21:20,21:35, 22:20;22:40 кр.нд.,23:05

ЛЬВІВ-СОСНІВКА 08:50;10:15 кр.нд.;11:15,12:15,13:45,15:15, 16:15,17:15,18:15,19:15,20:15

ЛЬВІВ-ЧЕРВОНОГРАД 08:05,09:05,11:17,11:49,12:13,12:37,13:01,13:09, 14:00,15:09,16:21,17:17,17:33,17:49,18:05,18:21, 18:37,19:09,20:05

РАВА РУСЬКА-ЧЕРВОНОГРАД 06:30,.08:00,09:10,10:20,11:30,12:30,14:00, 15:00,16:00,17:00,18:00,19:00,20:00,21:30

Персоналії[ред.ред. код]

Пам'ятник Степану Бандері
  • Найвідомішим вихідцем із Великих Мостів є знаний музикант і композитор Андрій Рачинський (народився 24 листопада 1724 р.), який 1763 року поступив на службу до Кирила Розумовського, а з 1790 року був керівником хорової капели при дворі російського царя Петра ІІІ в Петербурзі.
  • Андрій (Роборецький) (12 грудня 1910, Великі Мости—†24 жовтня 1982) — церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви в Канаді, екзарх (1951—1956) і єпарх (1956—1982) саскатунський.
  • Женецький Степан (1913) – український письменник, журналіст, громадський діяч.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]