Кароль Станіслав Радзивілл (1669)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароль Станіслав Радзивілл

Кароль Станіслав Радзивілл (пол. Karol Stanisław Radziwiłł, *27 листопада 1669, Краків - †2 серпня 1719, Бяла-Подляска) — князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Представник роду Радзивіллів. Гетьман великий литовський, власник Несвізького замку. Небіж короля польсько-литовсько-руської держави Яна ІІІ Собеського. Ординат Несвіжу.[1]

Коротка біографія[ред.ред. код]

Cин Михайла Казимира Радзивілла та його дружини Катажини Собеської. Навчався в Любліні, побував в Австрії, Італії, Франції, Нідерландах, Англії та Португалії.

Посол на сеймах. Під час Великої північної війни був прихильником Августа Сильного, намагався лавірувати між Августом II і Станіславом Лещинським. Ревний прихильник права і єдності земель. У боротьбі магнатських угруповань прагнув залишатися нейтральним, часто залагоджував чвари між магнатами.

Підтримував уніатську церкву, заснував кілька парафіяльних церков, також монастир василіан (1700 р.) в Мірі (церква Св. Трійці, фундуш 1705 р.). Вважався одним з доброчинців василіян, але 27 вересня 1709 р. видав заборону селянам навчатись у них. В 1716 р. сприяв переїзду до Бялої-П. сестер-милосердниць (шариток), довірив їм шпиталь та виховний заклад. Фундатор костелу в Налибоках (1704 р.), сприяв будівництву кляштору домініканців та костелу св. Хреста в Несвіжі (фундація батька 1673 р.), будівництву єзухтами другого колегіуму в Несвіжі (1686-88 р.), у 1699 р. передав їм привезені з Риму мощі святого Вінцентія.[2] В Супрасльському «Літургіконі» міститься його портрет роботи Леонтія Тарасевича. У 1690 р. надав кошти для будівництва дерев'яних церкви та монастиря василіян в Бялій-Подляскій, які були збудовані на місці церкви з 16 ст. (сейм затвердив фундацію у 1690 р.).

Посади[ред.ред. код]

Кавалер ордена Білого Орла.

Помер після тривалої хвороби, був похований в Несвіжі 10 липня 1720 р.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Radziwiłłowie (05) (пол.)
  2. A. Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719)… S. 246-247
  3. A.Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719)… S. 247

Джерела[ред.ред. код]

  • Andrzej Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 240 — 248. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]