Кирило і Мефодій
 |
|
| Рівноапостольні, | |
|---|---|
| Народився | Констянтин-Кирило: 827,Солунь Михаїл-Мефодій: 815,Солунь; |
| Помер | Констянтин-Кирило: 14 лютого 869,Рим, помер своєю смертю 'Михаїл-Мефодій: 19 квітня 885,Велеград,Моравія,помер своєю смертю |
| Шанується | усіма християнами |
| Подвижництво | Християнське місіонерство |
Кири́ло і Мефо́дій — македонські слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
Зміст |
Життя [ред.]
Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827-14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року). Народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).
З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хазарів зупинився в місті Херсоні, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.
Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріана II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.
Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Імена св. Мефодія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до "Книги побратимів" (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]
Спадщина [ред.]
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.
Пам'ять [ред.]
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.
Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Кирилу та Мефодію встановлений пам’ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.
На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
Кирило і Мефодій — святі [ред.]
Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою.
У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Мефодія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)
- ↑ Краткото житие на Климент Охридски(болг.)
- ↑ Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985
- ↑ Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»
- ↑ Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece — 1972, p.846
- ↑ Назаренко А.В. “Хазары, русь, луколяне, венгры”: народы Восточной Европы в “Баварском географе” // Древняя Русь в свете зарубежных источников. – М., 2000. – С. 292–295.
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кирило і Мефодій |
- В. А. Глущенко. Кирило і Мефодій // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
- Лавров П. Кирило та Методій в давньослов'ян. письменстві. К., 1928;
- Лавров П. Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. Л., 1930;
- Ильинский Г. А. Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934;
- Бернштейн С. Б. Константин-Философ и Мефодий. М., 1984;
- Кирило-Методиевска енциклопедия, т. 1. София, 1985;
- Истрин В. А. 1100 лет славян, азбуки. М., 1988.
- Чешмеджиев, Д. Култът на Кирил и Методий в българското средновековие. – Slavica Slovaca, 42 (2007), No 1, 20-36
