Глаголиця
Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ в 862–863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.
Зазвичай говорять про два види глаголиці: древнішу «круглу» (Obla glagoljica), також відому як болгарська, і пізнішу «ламану», хорватську (Uglata glagoljica), яка обмежено використовується в богослужінні до нашого часу. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.
Також налічуються десятки тисяч рукописів, документів, книг писаних курсивною глаголицею. Найбільша робота має 22 томи. Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод.
Зміст |
Гіпотези виникнення глаголиці[ред.]
Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов'яни використовували для письма «риски і різи». Крім того Кирило, ще до створення азбуки, знаходив слов'янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. Найімовірніше, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов'янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву.
Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов'янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Щоб захистити слов'янські книги і могла бути створена глаголиця — азбука, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.
Літери глаголиці[ред.]
| Символ в Unicode | Малюнок | Церковнослов'янська назва | Звук | Припущення щодо оригіналу | Нащадок в сучасних кириличних алфавітах |
|---|---|---|---|---|---|
| Ⰰ |  |
Аз | /а/ | Символ хреста або Гебрейська Алеф א | (А а) A |
| Ⰱ |  |
Букі | /б/ | Невідомо; | (Б б) Бе |
| Ⰲ |  |
Веді | /в/ | Можливо з латинської V | (В в) Ве |
| Ⰳ |  |
Ґлаґоль | /ґ/ | (Γ γ) грецька Гамма | (Г г) Ге; (Ґ ґ) Ґе |
| Ⰴ |  |
Добро | /д/ | (Δ δ) грецька Дельта | (Д д) Де |
| Ⰵ |  |
Єсть | /є/ | Можливо Самаритянська /ге/ | (Е е) Е; (Є є) Є; (Э э) Э |
| Ⰶ |  |
Живете | /ж/ | Можливо Коптська жанжа (Ϫϫ) | (Ж ж) Же |
| Ⰷ |  |
Зело | /дз/ | Можливо (Ϛ ϛ) грецька Стигма | (Ѕ ѕ) Македонська Дзе |
| Ⰸ |  |
Земля | /з/ | Варіант (Θ θ) грецької Тети | (З з) Зе |
| Ⰺ, Ⰹ |  ,  |
Іже | /і, й/ | (Ι ι) грецька Йота з dieresis | (И и) И; (Й й) Йот |
| Ⰻ |  |
I (десятичне I) | /і, й/ | Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника | (І і) І; (Ї, ї) Ї |
| Ⰼ |  |
Дерв | /тш/, /дж/ | Невідомо | (Ћ ћ) Сербська Тше; (Ђ ђ) Сербська Дже |
| Ⰽ |  |
Како | /к/ | З гебрейської Qof ק | (К к) Ка |
| Ⰾ |  |
Люди | /л, ль/ | (Λ λ) грецька Лямбда | (Л л) Ел; (Љ љ) |
| Ⰿ |  |
Мисліте | /м/ | (Μ μ) грецька Мю | (М м) Ем |
| Ⱀ |  |
Наш | /н, ɲ/ | Невідомо | (Н н) Ен; (Њ, њ) Ньє |
| Ⱁ |  |
Он | /о/ | Невідомо | (О о) О |
| Ⱂ |  |
Покой | /п/ | (Π π) грецька Пі | (П п) Пе |
| Ⱃ |  |
Рци | /р/ | (Ρ ρ) грецька Ро | (Р р) Ер |
| Ⱄ |  |
Слово | /с/ | Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника | (С с) Ес |
| Ⱅ |  |
Твердо | /т/ | (Τ τ) грецька Тау | (Т т) Те |
| Ⱆ |  |
Ук | /u/ | Ліґатура з Он і Іжиця | (У у) У |
| Ⱇ |  |
Ферт | /ф/ | (Φ φ) грецька Фі | (Ф ф) Еф |
| Ⱈ |  |
Хер | /х/ | Невідомо, можливо поєднання /g/ і латинської літери h | (Х х) Ха |
| Ⱉ |  |
От, Омега | /о/ | Ліґатура з Он зі своїм оберненим зображенням | (Ѿ ѿ) От (застаріла) |
| Ⱋ |  |
Шта | /ʃt/, /щ/, /шт/ | Ліґатура з Ша і Черв (або з Твердо, що менш ймовірно) | (Щ щ) Ща |
| Ⱌ |  |
Ци | /ц/ | (ץ) Гебрейська Цаде, кінцева форма | (Ц ц) Це |
| Ⱍ |  |
Черв | /ʧ/, /ч/ | (צ) Гебрейська Цаде, не кінцева форма | (Ч ч) Че; (Џ џ) Сербська Дже |
| Ⱎ |  |
Ша | /ʃ/, /ш/ | (ש) Гебрейська Шін ש | (Ш ш) Ша |
| Ⱏ |  |
Єр | /ɯ/ | Можливо модифікована Он | (Ъ ъ) твердий знак |
| ⰟⰊ |  |
Єри | /ɨ/, /ы/ | Ліґатура, див. примітки під таблицею | (Ы ы) Ы |
| Ⱐ |  |
Єрь | /ɘ/ | Можливо модифікована Он | (Ь ь) м'який знак |
| Ⱑ |  |
Ять | /æ/, /jɑ/, /є/, /ье/, /йо/, /ьо/ | Можливо ліґатура з Грецьких E+I | (Ѣ ѣ) Ять (вилучена з російської мови в 1917–1918, з болгарської в 1945) |
| Ⱖ |  |
/jɛ/, /йе/ | (Ѥ ѥ) Е йотоване (гіпотетична форма) | ||
| Ⱓ |  |
Ю | /ju/, /ю/ | Спрощена ліґатура ІО | (Ю ю) Ю |
| Ⱔ |  |
Ен, Я, Юс малий | /ɛ̃/, /я/ | (Ѧ ѧ) юс малий, (Я я) Я | |
| Ⱗ |  |
Єнс, Юс малий йотований | /jɛ̃/ | (Ѩ ѩ) Юс малий йотований (застаріла) | |
| Ⱘ |  |
Онс, Юс великий | /ɔ̃/ | (Ѫ ѫ) Юс великий (вилучений з болгарської мови в 1945) | |
| Ⱙ |  |
Йонс, Юс великий йотований | /jɔ̃/ | (Ѭ ѭ) Юс великий йотований (вилучений з болгарської мови в 1910) | |
| Ⱚ |  |
Фіта | /θ/ | (Θ θ) грецька Тета | (Ѳ ѳ) Фіта (вилучена з російської мови в 1917–1918) |
| Ⱛ |  |
Іжиця | /ʏ/, /i/ | Ліґатура з Іже і Єр | (Ѵ ѵ) Іжиця (офіційно вилучена з російської мови в 1917–1918) |
Хорватська глаголиця[ред.]
Зображення тексту, написаного глаголицею[ред.]
-
Давній глаголичний рукопис початку X століття. Сторінка з київських глаголичних листів -
Надпис глаголицею на Башчанській плиті -
Глаголичне Ассеманієве Євангеліє -
Надпис глаголицею в кафедральному соборі Загреба
-
Молитва «Отче наш». Справа — курсивна глаголиця.
Цікаві факти[ред.]
- В Істрії, від міста Роча — батьківщини першого хорватського друкаря Юрія Жакона до Хума — найменшого міста у світі, веде семикілометрова «Алея глаголиці» — дорога, обабіч якої стоять пам'ятники, присвячені найдавнішій слов'янській азбуці.
- На острові Крк у Хорватії споруджено пам'ятник у вигляді стилізованої літери «Аз».
- з 1 грудня 2004 року в обіг введено двогривневі банкноти, що на реверсі під заголовком «Правда руська» мають текст глаголицею.[1]
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
Глаголица
Глаголиця на новій банкноті
- Misal 1483 — hrvatski prvotisak
- Vrbnički statut 1380/1527
- Istarski razvod 1325/1546
- Звантажити глаголичні черенки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
