Глаголиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дощечка з текстом, написаним глаголицею

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ[1] в 862863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.[Джерело?]

Зазвичай говорять про два види глаголиці: древнішу «круглу» (Obla glagoljica), також відому як болгарська, і пізнішу «ламану», хорватську (Uglata glagoljica), яка обмежено використовується в богослужінні дотепер. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.

Також налічуються десятки тисяч рукописів, документів, книг писаних курсивною глаголицею. Найбільша робота має 22 томи. Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод.

Гіпотези виникнення глаголиці[ред.ред. код]

Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов'яни використовували для письма «риски і різи». Крім того Кирило, ще до створення азбуки, знаходив слов'янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. Найімовірніше, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов'янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву.

Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов'янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Щоб захистити слов'янські книги і могла бути створена глаголиця — азбука, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.

Літери глаголиці[ред.ред. код]

Символ в Unicode Малюнок Церковнослов'янська назва Звук Припущення щодо оригіналу Нащадок в сучасних кириличних алфавітах
Аз Аз /а/ Символ хреста або Гебрейська Алеф א (А а) A
Букі Букі /б/ Невідомо; (Б б) Бе
Веді Веді /в/ Можливо з латинської V (В в) Ве
Ґлаґоль Ґлаґоль /г/ (Γ γ) грецька Гамма (Г г) Ге; (Ґ ґ) Ґе
Добро Добро /д/ (Δ δ) грецька Дельта (Д д) Де
Єсть Єсть /є/ Можливо Самаритянська /ге/ (Е е) Е; (Є є) Є; (Э э) Э
Живете Живете /ж/ Можливо Коптська жанжа (Ϫϫ) (Ж ж) Же
Зело Зело /дз/ Можливо (Ϛ ϛ) грецька Стигма (Ѕ ѕ) Македонська Дзе
Земля Земля /з/ Варіант (Θ θ) грецької Тети (З з) Зе
Ⰺ, Ⰹ I, Іже Іже /і, й/ (Ι ι) грецька Йота з dieresis (И и) И; (Й й) Йот
I I (десятичне I) /і, й/ Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника (І і) І; (Ї, ї) Ї
Дерв Дерв /тш/, /дж/ Невідомо (Ћ ћ) Сербська Тше; (Ђ ђ) Сербська Дже
Како Како /к/ З гебрейської Qof ק (К к) Ка
Люди Люди /л, ль/ (Λ λ) грецька Лямбда (Л л) Ел; (Љ љ)
Мисліте Мисліте /м/ (Μ μ) грецька Мю (М м) Ем
Наш Наш /н, ɲ/ Невідомо (Н н) Ен; (Њ, њ) Ньє
Он Он /о/ Невідомо (О о) О
Покой Покой /п/ (Π π) грецька Пі (П п) Пе
Рци Рци /р/ (Ρ ρ) грецька Ро (Р р) Ер
Слово Слово /с/ Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника (С с) Ес
Твердо Твердо /т/ (Τ τ) грецька Тау (Т т) Те
Ук Ук /u/ Ліґатура з Он і Іжиця (У у) У
Ферт Ферт /ф/ (Φ φ) грецька Фі (Ф ф) Еф
Хер Хер /х/ Невідомо, можливо поєднання /g/ і латинської літери h (Х х) Ха
От От, Омега /о/ Ліґатура з Он зі своїм оберненим зображенням (Ѿ ѿ) От (застаріла)
Шта Шта /ʃt/, /щ/, /шт/ Ліґатура з Ша і Черв (або з Твердо, що менш ймовірно) (Щ щ) Ща
Ци Ци /ц/ (ץ) Гебрейська Цаде, кінцева форма (Ц ц) Це
Черв Черв /ʧ/, /ч/ (צ) Гебрейська Цаде, не кінцева форма (Ч ч) Че; (Џ џ) Сербська Дже
Ша Ша /ʃ/, /ш/ (ש) Гебрейська Шін ש (Ш ш) Ша
Єр Єр /ɯ/ Можливо модифікована Он (Ъ ъ) твердий знак
ⰟⰊ Єри Єри /ɨ/, /ы/ Ліґатура, див. примітки під таблицею (Ы ы) Ы
Єрь Єрь /ɘ/ Можливо модифікована Он (Ь ь) м'який знак
Ять Ять /æ/, /jɑ/, /є/, /ье/, /йо/, /ьо/ Можливо ліґатура з Грецьких E+I (Ѣ ѣ) Ять (вилучена з російської мови в 19171918, з болгарської в 1945)
GlagolitsaJo.gif /jɛ/, /йе/ (Ѥ ѥ) Е йотоване (гіпотетична форма)
Ю Ю /ju/, /ю/ Спрощена ліґатура ІО (Ю ю) Ю
Ensu (small jousu) Ен, Я, Юс малий /ɛ̃/, /я/ (Ѧ ѧ) юс малий, (Я я) Я
Jensu (small jousu) Єнс, Юс малий йотований /jɛ̃/ (Ѩ ѩ) Юс малий йотований (застаріла)
Onsu (big jousu) Онс, Юс великий /ɔ̃/ (Ѫ ѫ) Юс великий (вилучений з болгарської мови в 1945)
Jonsu (big jousu) Йонс, Юс великий йотований /jɔ̃/ (Ѭ ѭ) Юс великий йотований (вилучений з болгарської мови в 1910)
Фіта Фіта /θ/ (Θ θ) грецька Тета (Ѳ ѳ) Фіта (вилучена з російської мови в 19171918)
Іжиця Іжиця /ʏ/, /i/ Ліґатура з Іже і Єр (Ѵ ѵ) Іжиця (офіційно вилучена з російської мови в 19171918)

Хорватська глаголиця[ред.ред. код]

Glagoljica uglata.jpg

Зображення тексту, написаного глаголицею[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Пам'ятник глаголиці (стилізована літера «Аз»). Башчанська долина, острів Крк, Хорватія
Текст глаголицею на банкноті номіналом у 2 гривні

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Глаголица
Глаголиця на новій банкноті