Корвети проекту 1124

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корвети проекту 1124 і його модифікацій
Корвет «Тернопіль».jpg
Корвет «Тернопіль» пр. 1124М
Служба
Тип/клас малі протичовнові кораблі,
прикордонні сторожові кораблі
Держава прапора Україна Україна
Верф СБЗ ім. О. М. Горького,
Зеленодольськ (Росія), СРСР СРСР
ВАТ «Ленінська кузня»,
Київ, Україна Україна
Закладено в 1967 році
Параметри
Тоннаж 1070–1220 т
Довжина 71,10—71,12 м
Ширина 10,15—10,30 м
Осадка 3,64 м (6,10 м по обтікачу ГАС)
Технічні дані
Силова установка ГЕУ 2 дизелі крейсерського ходу М-507А — 38000 к.с. та форсажна газова турбіна М-8М — 18000 к.с.
ЕЕУ дизель-генератори ДГ-500, ДГ-300, ДГ-200
Гвинти 3 гвинти фіксованого кроку
Швидкість до 32—35 вузлів
Автономність плавання 9—18 діб
Екіпаж 79—90 чол. в залежності від модифікації
Озброєння

Корвети проекту 1124 — у Військово-Морських Силах України багатоцільові кораблі прибережної дії — малі протичовнові і прикордонні сторожові кораблі різних модифікацій проекту 1124 (шифр «Альбатрос», англ. Grisha class corvette за класифікацією НАТО).

Загальні відомості[ред.ред. код]

Кораблі проекту 1124 вважаються найвдалішими малими протичовновими кораблями другого покоління. Згідно з проектом, вони призначалися для протидії підводним човнам противника в ближній зоні військово-морських баз, портів, рейдів і пунктів розосередженої стоянки кораблів, на шляхах розгортання сил військово-морського флоту для несення протичовнового дозору і охорони кораблів і суден на переході морем [1].

Поява класу малих протичовнових кораблів у радянському Військово-Морському Флоті стала логічним розвитком проекту катерів охорони водного району. Ці бойові кораблі, які мають достатню мореходність, дальність плавання, високу швидкість, сильне протиповітряне і протичовнове озброєння стали справжніми «робочими конячками» надводного флоту СРСР.

Малі протичовнові кораблі проекту 1124 виявилися наймасовішими і дуже вдалими представниками свого класу. У проекті «Альбатрос» втілилися всі найкращі досягнення радянського кораблебудування 1960-х років.

З кінця 1960-х до початку 1990-х років було побудовано 90 кораблів п'яти основних серій, у тому числі 76 МПК проектів 1124, 1124М і 14 ПСКР проекту 1124П [2].

Історія проектування[ред.ред. код]

Тактико-технічне завдання[ред.ред. код]

ТТЗ на проектування МПК під шифром «Альбатрос» було видано Зеленодольському ЦКБ-340 в 1963 році. Головним конструктором проекту був призначений керівник бюро Юрій Нікольський.

Особлива увага в ТТ3 приділялася обмеженню до 800 тонн тоннажності майбутнього корабля, забезпеченню можливості тривалої підтримки відносно невисокої швидкості ходу при пошуку підводного човна противника, а також здатності швидкого розвитку швидкості повного ходу до 35 вузлів при його атаці.

Згідно з ТТЗ проекту, на кораблі повинна була бути встановлена гідроакустична станція кругового пошуку з антеною випромінювача в підкільному обтікачі, потужна буксируєма ГАС, комплект мінно-торпедного озброєння, зенітно-ракетний і артилерійський комплекси самооборони [3].

Ескізний проект[ред.ред. код]

При розробці ескізного проекту корабля були використані прогресивні для свого часу технічні рішення в галузі корабельної енергетики, запропоновані групами конструкторів під керівництвом Олександра Кунаховича і Анатолія Мишакіна. Зокрема, в якості головного двигуна була обрана комбінована дизель-газотурбінна установка, яка складалася з двох дизелів крейсерського ходу і форсажної газової турбіни [4].

До складу протичовнового озброєння були включені дві реактивні бомбометні установки РБУ-6000, два двотрубних поворотних 533-мм торпедних апарати і глибинні бомби. На кораблі були розміщені підкільна ГАС «Аргунь» і буксируєма ГАС «Шелонь».

З засобів самооборони на «Альбатросах» пропонувалося встановити ЗРК «Оса-М» (4К33) з боєкомплектом у 20 зенітних керованих ракет 9М3З і артилерійську установку 3ІФ-72 (АК-725).

У червні 1964 року командуванням ВМФ СРСР і керівництвом міністерства суднобудівної промисловості було розглянуто і затверджено представлений конструкторами ескізний проект малого протичовнового корабля [5].

Технічний проект[ред.ред. код]

Технічний проект МПК проекту 1124 був виконаний у 1965 році і затверджений літом 1966 року. Підсумком розробки технічного проекту стала реалізація практично всіх вимог ТТЗ ВМФ. Конструктори створили «потужно озброєний швидкохідний протичовновий корабель» і вклалися в повну водотоннажність до 900 тонн.

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 680—280 від 10 серпня 1964 року було прийнято рішення про будівництво головного корабля проекту 1124. Договірний технічний проект 1124 за результатами випробувань головного корабля в 1970 році був відкоригований і остаточно оформлений в 1972 році[5].

Серійне будівництво[ред.ред. код]

Проект 1124[ред.ред. код]

Головним кораблем проекту 1124 став МПК-147, який увійшов до складу ВМФ СРСР 25 вересня 1967 року.

Всього Військово-морський флот СРСР замовив суднобудівній промисловості 38 кораблів проекту 1124. 19 з них були побудовані на Зеленодольському суднобудівному заводі ім. О. М. Горького (СБЗ № 340), 5 — на Київському суднобудівному заводі «Ленінська кузня» і 14 — на Хабаровському суднобудівному заводі імені С. М. Кірова (СБЗ № 876).

Озброєння кораблів пр. 1124 першої і другої серій
Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-М» (20 ракет 9М-33)
Артилерійське 1х2 57-мм АУ АК-725 (боєкомплект 500 снарядів),
1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів) — тільки на кораблях 2-ї серії
Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 2х12 213-мм РБУ-6000,
до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС
Радіолокаційне загального виявлення МР-302, навігаційна «Дон»,
стрільбова (АК) МР-103 або МР-123 — на кораблях 2-ї серії
Гідроакустичне МГ-322 з підкільною антеною, МГ-339 з опускаємою антеною

МПК проекту 1124 першої серії (англ. Grisha-І за класифікацією НАТО) мав на озброєнні ЗРК «Оса-М» в носовій частині корпусу. Одна двоствольна баштова артилерійська установка АК-725 розміщувалася в кормі. Управління стрільбою АК-725 здійснювалося РЛС МР-103 «Барс» з максимальною дальністю виявлення цілі 40 км, яка також розміщувалася на кормовій надбудові. Як РЛС виявлення повітряних і надводних цілей на фок-щоглі корабля була встановлена РЛС МР-302 «Рубка». Основу гідроакустичного озброєння складали підкільна ГАС МГ-322 «Аргунь» (працювала в режимі ехопеленгування) і опускаєма ГАС МГ-339 «Шелонь» в кормовій надбудові, яка працювала тільки в режимі «стоп». Основу протичовнового озброєння складали розташовані побортно двотрубні поворотні торпедні апарати ДТА-5Э-1124 і дві РБУ-6000 на носовій частині надбудови корабля[5].

МПК проекту 1124 другої серії (англ. Grisha-ІІІ за класифікацією НАТО) будувалися починаючи з тринадцятого корпусу. Вони оснащувалися новим артилерійським комплексом АК-725-МР-123, який включав крім АК-725, 30-мм шестиствольну АУ ППО АК-630 з дальністю стрільби до 4 км. Управління обома артилерійськими установками здійснювалося РЛС МР-123 «Вимпел»[5].

Проект 1124П[ред.ред. код]

З 1972 року було розпочато будівництво «Альбатросів» проекту 1124П (англ. Grisha-ІІ за класифікацією НАТО) — прикордонних сторожових кораблів, що призначалися для Морчастин прикордонних військ КДБ СРСР.

Озброєння кораблів пр. 1124П
Артилерійське 2х2 57-мм АУ АК-725 (боєкомплект 1000 снарядів)
Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 2х12 213-мм РБУ-6000
Радіолокаційне загального виявлення МР-302, стрільбова (АК) МР-103, навігаційна «Дон»
Гідроакустичне МГ-322Т з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною
РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б»

Від базового проекту кораблі відрізняла відсутність ЗРК самооборони (замість нього в носі розмістили другу АУ АК-725) і наявність ходового містка замість стрільбової РЛС. Для доставки оглядових груп в склад озброєння було включено два швидкохідних катери [6].

Зеленодольським суднобудівним заводом було побудовано дванадцять ПСКР цього проекту.

Проект 1124М[ред.ред. код]

У 1976 році був розроблений проект 1124М (англ. Grisha-IV за класифікацією НАТО) — найрадикальніша модифікація проекту 1124.

Кораблі цього проекту оснащувалися сучаснішими зразками озброєння і радіоелектронними засобами. Модернізація проекту призвела до значного перевантаження і збільшення тоннажу. Не зважаючи на усі зусилля конструкторів (довелося навіть зняти одну РБУ), стандартна тоннажність корабля зросла майже на 10%.

Озброєння кораблів пр. 1124М
Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-МА» (20 ракет 9М-33М), 4 пости ПЗРК МТУ-4
Артилерійське 1х1 76-мм АУ АК-176 (боєкомплект 550 снарядів),
1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів)
Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 1х12 213-мм РБУ-6000,
до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС
Радіолокаційне загального виявлення МР-320В, стрільбова (АК) МР-123, навігаційна «Дон»
Гідроакустичне МГ-335С з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною
РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б»

Кораблі проекту мали на озброєнні нову 76-мм АУ АК-176, переносні зенітні ракетні комплекси «Стріла-3» і потужнішу РЛС загального виявлення МР-320 «Топаз-2В» з дальністю виявлення цілей 100 км по повітряним і 40 км по морським. Замість підкільної гідроакустичної станції «Аргунь» кораблі отримали нову ГАС «Платина» з дальністю виявлення підводних цілей до 15 км [7].

МПК 1124М будувалися в трьох модифікаціях 1124МЕ, 1124МУ і 1124.4.

До 1994 року було побудовано 38 кораблів проектів 1124М, 1124МЕ і 1124МУ, з них 5 кораблів були отримані від Хабаровського суднобудівного заводу морськими частинами прикордонних військ КДБ СРСР. Від базового проекту 1124М прикордонні кораблі відрізнялися відсутністю ЗРК самооборони і посиленим зенітним артилерійським озброєнням — на кораблях був додатково встановлено ще один 30-мм автомат АК-630[7].

Крім п'яти основних серій в складі ВМФ СРСР були ще два дослідних кораблі — МПК-104 (проект 1124К) побудований для випробування в Чорному морі ЗРК 3К95 «Кінжал» і МПК-5 для випробувань протичовнового ракетного комплексу РПК-5 «Ливень».

Проект 1124МУ[ред.ред. код]

Останні два кораблі з серії проектів 1124 «Луцьк» і «Тернопіль» були добудовані ВАТ «Ленінська кузня» (Київ) для ВМС України в 1990-х роках. Вони представляють проект 1124МУ (англ. Grisha-V за класифікацією НАТО). Будівництво кораблів цієї модифікації було розпочато в 1982 році.

Озброєння кораблів пр. 1124МУ
Ракетне 1х2 ПУ ЗРК «Оса-МА» (20 ракет 9М-33М), 2 пости ПЗРК МТУ-4 (8 ракет 9К32)
Артилерійське 1х1 76-мм АУ АК-176 (боєкомплект 550 снарядів),
1х6 30-мм АУ АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів),
1x1 45-мм гармата КМ-21 (салютна)
Мінно-торпедне 2х2 533-мм ТА ДТА-5Э-1124, 1х12 213-мм РБУ-6000,
до 18 морських мін загородження або до 12 глибинних бомб типу ББ-1 чи БПС
Радіолокаційне загального виявлення МР-775, стрільбова (АК) МР-123-01, навігаційна «Дон»,
СУС ЗРК 4Р-33МА
Гідроакустичне МГ-335С з підкільною антеною, МГ-339Т з опускаємою антеною
РТР і РЕБ станція РТР «Бізань-4Б», комплекс РЕБ МП-405, 2х16 82-мм комплекс ПК-16
Оптоелектронне система «Спектр-Ф»

МПК проекту 1124МУ отримали РЛС МР-755 «Фрегат-МА-1» зі складною формою сигналу при пониженій його потужності, яку прийняли на озброєння в 1982 році. Крім того вони були оснащені системою попередження про лазерне опромінювання «Спектр-Ф». Для покращення керованості корабля при роботі ГАС «Шелонь-Т» кораблі обладнані підрулюючим пристроєм «Поворот-159»[7].

Корвети модифікацій проекту 1124 у ВМС України[ред.ред. код]

Назва Бортовий № Виробник В складі флоту Примітки
Проект 1124М — 2 (2)
Тернопіль U209 СБЗ «Ленінська кузня» в ВМСУ з 15.02.2006 в строю
Луцьк U205 СБЗ «Ленінська кузня» в ВМСУ з 30.12.1993 в строю
Проект 1124П — 2 (1)
Вінниця U206 Зеленодольський СБЗ в МЧ ПВ КДБ з 31.12.1976, в ВМСУ з 19.01.1996 в строю
Ізмаїл U205 Зеленодольський СБЗ в МЧ ПВ КДБ з 17.02.1981, в ВМСУ з 19.01.1996 списаний
Проект 1124 — 2 (0)
Херсон U210 Зеленодольський СБЗ в ВМФ СРСР з 08.02.1972, в ВМСУ з 01.08.1997 списаний
Суми U209 Зеленодольський СБЗ в ВМФ СРСР з 28.12.1974, в ВМСУ з 01.08.1997 списаний

Примітка: в рядках «Проект» вказана загальна кількість одиниць проекту, в дужках — кількість в бойовому складі ВМС.

«Тернопіль»[ред.ред. код]

U209 «Тернопіль» (заводський № С-013)
Закладений 23.04.1991. Спущений на воду 15.03.2002. Введений в склад флоту 16.02.2006.

Корвет «Тернопіль» — наймолодший корабель ВМС України. Спущений на воду 15 березня 2002 року. У 2005 році був відбуксований по Дніпру з Києва до Херсона, а потім — в Севастополь, в головну базу ВМС, для проведення приймально-здавальних випробувань. Під час випробувань корвет здійснив 10 виходів у море, пройшов 1668 морських миль.

Наказом міністра оборони України № 86 від 15.02.2006 р. корабель введений до бойового складу ВМС ЗС України.

Один з самих «ходових» кораблів флоту. Відразу після введення в склад ВМС корвет двічі побував у Середземному морі. Перший похід відбувся в кінці 2006 року для тренінгу — «орієнтування у місії» (англ. Mission Oriented Training/MOT) — екіпаж українського корвета на практиці проводив відпрацювання тактичних епізодів, подібних тим, що здійснюються кораблями ВМС країн НАТО у рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі «Активні зусилля» (англ. Active Endevour). З травня по липень 2007 року корвет «Тернопіль» вперше взяв у ній участь вже в якості повноправного члена операції. В подальшому «Тернопіль» брав участь в операції «Активні зусилля» регулярно в 2008, 2009 і 2010 роках [8] [9] [10].

«Луцьк»[ред.ред. код]

U205 «Луцьк» (заводський № С-012)
Закладений 26.12.1992. Спущений на воду 22.05.1993. Введений в склад флоту 12.02.1994.

До липня 1994 р. носив бортовий № 400, до січня 2007 р. — U200.

Корвет «Луцьк» — один з перших кораблів ВМС України і до останнього часу був одним з найбільш використовуваних кораблів флоту. Спуск його на воду відбувся 22 травня 1993 року. Після чого, з 14 по 16 листопада корвет, у супроводі заводських буксирів був переведений по Дніпру в порт Миколаїв, звідки 21 листопада, після остаточної перевірки механізмів і готовності екіпажу до виходу в море, здійснив самостійний перехід в головну базу флоту — порт Севастополь. 30 грудня відбулося підписання акту про прийняття корабля до складу Військово-Морських Сил України. Прапор ВМС піднятий 12 лютого 1994 року. З цього дня корвет «Луцьк» влився у навчально-бойову діяльність флоту [10] [11] [12]

  • липень 1994 р. — участь у міжнародних навчаннях «Бриз—94» (Болгарія).
  • серпень 1995 р. — участь у міжнародних навчаннях «Бриз—95» (Болгарія).
  • серпень 1996 р. — участь у навчаннях «Море—96».
  • січень 1997 р. — виконання першої в історії ВМСУ ракетної стрільби.
  • квітень 1997 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • липень 1997 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—97» (Болгарія).
  • серпень 1997 р. — участь у міжнародних навчаннях «Сі Бриз—97»
  • листопад 1997 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • квітень 1998 р. — участь в спільному збір-похід кораблів ЧФ Росії.
  • червень 1998 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—98» (Румунія).
  • листопад 1998 р. — участь у міжнародних навчаннях «Сі Бриз—98».
  • квітень 1999 р. — участь у збір-поході.
  • серпень 1999 р. — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—99».
  • вересень 1999 року. — участь у навчаннях «Дуель—99».
  • квітень 2000 р. — участь у збір-поході.
  • червень 2000 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—2000».
  • липень 2000 р. — участь у міжнародних навчаннях «Бриз—2000».
  • вересень 2000 р. — участь у міжнародних навчаннях «Чорноморське партнерство—2000» (Туреччина).
  • 2001 рік — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—2001», навчаннях «Дуель—2001»
  • 2002 рік — міжнародні навчання «Сі Бриз—2002», збір-похід.
  • 2003 рік — навчання «Фарватер миру—2003», «Кооператив партнер—2003» і «Чорноморське партнерство—2003».
  • 2004 рік — збір-похід кораблів ВМС України, навчання «Кооператив партнер-2004».
  • 2005 рік — участь у навчаннях «Реакція—2005».
  • 2007 рік — участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» в Середземному морі.

«Вінниця»[ред.ред. код]

U206 «Вінниця» (заводський № 775)
Закладений 23.12.1975. Спущений на воду 12.09.1976. Введений в склад флоту 31.12.1976.

Екс ПСКР «Днепр» Морських частин прикордонних військ. В складі ВМС України з 19.01.1996.

Корвет «Вінниця» в складі морських частин прикордонних військ КДБ СРСР з вересня 1976 року як прикордонний сторожовий корабель «Днепр» 5 окремої Балаклавської бригади прикордонних сторожових кораблів МЧ КДБ СРСР. Брав участь в охороні державного кордону, економічної зони СРСР і рибальських промислів біля узбережжя Кримського півострова у Чорному морі. [13] [14]

У червні 1992 року увійшов до складу Морських частин Державного комітету з охорони кордону України.

Військово-морський прапор України на кораблі було піднято 19 січня 1996 року. Корабель перекласифікований в корвет і перейменований на «Вінницю». Після передачі корабля ВМСУ корвет «Вінниця» брав участь у багатьох багатонаціональних навчаннях [10] [15]

  • липень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—1996».
  • серпень 1996 р. — участь у навчаннях «Море—96».
  • серпень-вересень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Класика—96» (Констанца, Румунія).
  • квітень 1998 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • квітень 1999 р. — участь у збір-поході.
  • серпень 1999 р. — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—99».
  • квітень 2000 р. — участь у збір-поході.
  • червень 2000 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—2000».
  • 2002 рік — міжнародні навчання «Сі Бриз—2002», «Фарватер-Форпост—2002», збір-похід.
  • 2003 рік — навчання «Бриз—2003», «Фарватер миру—2003», «Кооператив партнер—2003» і «Чорноморське партнерство—2003». Взяв участь в активації чорноморської військово-морської групи за викликом (ЧВМГ) BLACKSEAFOR, в ході якої здійснив заходи до портів причорноморських держав.
  • 2007 рік — участь у стратегічних навчаннях «Артерія—2007».

«Ізмаїл»[ред.ред. код]

U205 «Ізмаїл» (заводський № 777)
Закладений 12.09.1978. Спущений на воду 22.06.1980. Введений в склад флоту 17.02.1981.

Екс ПСКР Морських частин прикордонних військ. В складі ВМС України з 19.01.1996.

З 1996 по 2005 рік носив найменування «Чернігів».
Виключений зі складу флоту в 2005 році.

Корвет «Ізмаїл» в складі морських частин прикордонних військ КДБ СРСР з лютого 1981 року як прикордонний сторожовий корабель 5 окремої Балаклавської бригади прикордонних сторожових кораблів МЧ КДБ СРСР. Брав участь в охороні державного кордону, економічної зони СРСР і рибальських промислів біля узбережжя Кримського півострова у Чорному морі.

Протягом 19811989 років був на бойових службах 1053 доби. Оглянув 5459 суден, з них затримав 296, у тому числі 14 іноземних шхун.

Двічі, 10 березня 1986 року і 12 лютого 1988 року в складі КУГ спільно з кораблями Чорноморського флоту брав участь у витісненні з територіальних вод СРСР загону бойових кораблів ВМС США (крейсера КРЗ «Йорктаун» (англ. USS Yorktown) і есмінця «Керон» (англ. USS Caron).

В квітні 1986 року в складі групи ПСКР («Ізмаїл», ПСКР-629, ПСКР-105) при пошуку іноземного передавача в районі мису Тарханкут встановив контакт з невстановленим підводним човном (як пізніше стало відомо — пч ВМС Туреччини «Йылдырай» (тур. TCG Yıldıray S-350) та протягом 22 годин супроводжував його. Наступного разу «Ізмаїл» виявив і супроводжував невстановлений підводний човен в 1989 році в районі мису Чауда [13] [16]

У червні 1992 року увійшов до складу Морських частин Державного комітету з охорони кордону України, де також активно брав участь у охороні державного кордону. В лютому 1992 року кораблем була затримана перша турецька шхуна «Чинакчи-Огуларі»(?) (тур. Chinakchi-Oğulları), яка вела браконьєрський вилов камбали-калкана в українській економічній зоні. До 1996 року неодноразово брав участь у операціях проти іноземних браконьєрів.

Військово-морський прапор України на кораблі було піднято 19 січня 1996 року. Корабель перекласифікований в корвет і перейменований на «Чернігів». Після передачі корабля ВМСУ корвет «Чернігів» брав участь у багатьох багатонаціональних навчаннях [10] [13]

  • липень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Кооператив партнер—1996».
  • серпень 1996 р. — участь у навчаннях «Море—96».
  • серпень-вересень 1996 р. — участь у міжнародних навчаннях «Класика—96» (Констанца, Румунія).
  • квітень 1998 р. — участь у спільному збір-похід із загоном кораблів ЧФ Росії.
  • квітень 1999 р. — участь у збір-поході.
  • серпень 1999 р. — участь у міжнародних навчаннях «Фарватер миру—99».
  • квітень 2000 р. — участь у збір-поході.

Через відсутність фінансування і неможливість докового ремонту корвет «Чернігів» був виключений із складу флоту та списаний в 2005 році. Перед списанням кораблю було повернуте найменування «Ізмаїл», а ім'я «Чернігів» було передане морському тральщику проекту 266М «Жовті Води».

«Херсон»[ред.ред. код]

U210 «Херсон» (заводський № 100)
Закладений 30.10.1968. Спущений на воду 30.05.1971. Введений в склад флоту 31.12.1971.

Екс МПК-52 Чорноморського флоту СРСР. В складі ВМС України з 01.08.1997.

Виключений зі складу флоту в 1999 році.

Корвет «Херсон» увійшов в корабельний склад ЧФ СРСР як МПК-52 8 лютого 1972 року і був включений до складу 400 дивізіону протичовнових кораблів 68 бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту, в складі якого брав активну участь у навчально-бойовій діяльності флоту — МПК шість разів виходив на бойову службу в Середземне море, пройшов більше 80 000 миль і тричі завойовував приз ГК ВМФ СРСР за протичовнову підготовку. 13 березня 1987 року в результаті триденного пошуку човна в складі КПУГ (МПК-52, МПК-127 і МПК-93) МПК-52 виявив на дистанції 13 км підводну ціль. В результаті майже доби переслідування турецький підводний човен був змушений зайти в територіальні води Туреччини і всплити [17].

Під час розділу Чорноморського флоту СРСР корабель було призначено для передачі Військово-Морським Силам України і саме тому за короткий проміжок часу добряче розкрадено. Через відсутність коштів на ремонт привести корвет до ладу не вдалося. 8 вересня 1999 року він був виключений зі складу Військово-Морських Сил України і утилізований[10].

«Суми»[ред.ред. код]

U209 «Суми» (заводський № 712)
Закладений 01.08.1972. Спущений на воду 02.06.1973. Введений в склад флоту 28.12.1974.

Екс МПК-43 Чорноморського флоту СРСР. З 1983 по 1991 рік — «Одеський комсомолець».
В складі ВМС України з 01.08.1997.

Виключений зі складу флоту в 1998 році.

Корвет «Суми» увійшов в корабельний склад ЧФ СРСР як МПК-43 23 січня 1975 року і був включений до складу 400 дивізіону протичовнових кораблів 68 бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту, в складі якого брав активну участь у навчально-бойовій діяльності флоту — МПК успішно ніс бойові служби в Середземному морі і на в ході в протоку Босфор, за період служби корабель пройшов більше 43 000 миль. В складі корабельних протичовнових ударних груп корабель чотири рази завойовував приз головкому ВМФ СРСР з протичовнової підготовки (останній — в 1989 році) [18].

Під час отримання кораблів Чорноморського флоту СРСР ВМС України дістався в небоєготовому стані. Як і корвет «Херсон», через відсутність коштів на ремонт привести корабель до ладу не вдалося і відразу після прийняття в склад ВМС корабель був списаний і утилізований[10].

«Альбатроси» в флотах інших держав[ред.ред. код]

З 90-х років минулого сторіччя кораблі проекту 1124 і його модифікацій не будуються. Однак декілька десятків кораблів 1124М проекту продовжують служити в флотах пострадянських держав.

МПК проекту 1124М в ВМФ Росії[ред.ред. код]

Більшість кораблів проекту 1124М збереглася в складі ВМФ РФ. Станом на 2005 рік в Військово-Морському Флоті Росії нараховувалося 20 МПК проекту 1124М і 4 МПК проекту 1124, у тому числі в складі Чорноморського флоту — 6 одиниць [19].

МПК проекту 1124 Чорноморського флоту Росії
Назва Бортовий № Проект Спущений на воду Назва Бортовий № Проект Спущений на воду
400 днпчк 68 брковр (Севастополь)
181 днпчк 184 брковр (Новоросійськ)
Александровец (МПК-49) 059 1124 14.02.1982 Поворино (МПК-207) 053 1124М 06.05.1988
Муромец (МПК-134) 064 1124М 10.12.1982 Ейск (МПК-217) 054 1124М 12.04.1989
Суздалец (МПК-118) 071 1124М 27.03.1983 Касимов (МПК-199) 055 1124М 07.12.1985

Примітка: назви кораблів — російською мовою, в дужках — старі «радянські» назви. Джерело: Flot.sevastopol.info.

Легкі фрегати проекту 1124 у ВМС Литви[ред.ред. код]

При розділі Балтійського флоту СРСР в 1993 році Литва отримала два кораблі проекта 1124 2-ї серії — МПК-44 («Комсомолець Латвії») і МПК-108.

В ВМС Литви кораблі були перекласифіковані в легкі фрегати (лит. šviesos fregatos) і отримали назви F-11 «Жемайтіс» (лит. Žemaitis) і F-12 «Аукштайтіс» (лит. Aukštaitis) відповідно. Фрегат «Жемайтіс» списаний 22 жовтня 2008 року і утилізований. «Аукштайтіс» — списаний 18 листопада 2009 року і також утілізований[20].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Малі протичовнові кораблі проекту 1124. Корабельний портал». (рос.)
  2. «Малі протичовнові кораблі проектів 1124, 1124М і 1124К. Військовий портал». Архів оригіналу за 2013-07-09. (рос.)
  3. «Малі протичовнові кораблі типу МПК-147. Сайт «Атріна»». Архів оригіналу за 2012-07-18. (рос.)
  4. «1124 «Альбатрос» Grisha I-V class МПК. warfare.ru». (рос.)
  5. а б в г «Малий протичовновий корабель проекту 1124 типу МПК-147 «Альбатрос» (Grisha). Зброя Росії». Архів оригіналу за 2013-07-09. (рос.)
  6. «Малі протичовнові кораблі проектів 1124 і 1124ПМ. Військовий портал». Архів оригіналу за 2012-09-14. (рос.)
  7. а б в «Проект 1124М і проект 1124МУ. Військово-морський флот Росії». Архів оригіналу за 2012-09-04. (рос.)
  8. «U-209 Корвет «Тернопіль». Український мілітарний портал». 
  9. «U-209 «Тернопіль». Флот України». Архів оригіналу за 2013-07-08. 
  10. а б в г д е «Корвет «Тернопіль» — новий «альбатрос» українського флоту. Євген Силкін, Морська держава». Архів оригіналу за 2012-03-17. 
  11. «U-205 Корвет «Луцьк». Український мілітарний портал». Архів оригіналу за 2012-09-04. 
  12. «U-205 «Луцьк». Флот України». Архів оригіналу за 2012-09-04. 
  13. а б в «Стрімкий «Альбатрос». Pogranichnik.ru.». Архів оригіналу за 2012-09-14. (рос.)
  14. «Малий протичовновий корабель «Днепр». Flot.sevastopol.info.». Архів оригіналу за 2012-09-14. (рос.)
  15. «U-206 «Вінниця». Флот України». Архів оригіналу за 2013-07-09. 
  16. «Корабель з гордим ім'ям «Ізмаїл». Pogranichnik.ru.». Архів оригіналу за 2012-09-14. (рос.)
  17. «Малий протичовновий корабель МПК-52. Flot.sevastopol.info.». Архів оригіналу за 2013-07-09. (рос.)
  18. «Малий протичовновий корабель МПК-43. Flot.sevastopol.info.». Архів оригіналу за 2013-07-09. (рос.)
  19. «Малі протичовнові кораблі. Чорноморський флот на flot.sevastopol.info». Архів оригіналу за 2012-03-17. (рос.)
  20. ««Respublika»: НАТО роззброює Литву. russkie.org по матеріалам ІА REGNUM». Архів оригіналу за 2012-03-17. (рос.)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург: Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 2. Малые противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.
  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва: Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк: Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom: Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.