Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Схематичне зображення кронверка
Кронверк (нім. Kronwerk — короновидне укріплення) — зовнішнє укріплення фортеці, що служило для посилення фортечного фронту. Кронверк складався з одного бастіону і двох напівбастіонів (на флангах)[1], які надавали йому вигляд корони. Укріплення створювалися навпроти фортечних куртин, а іноді — перед бастіонами. Кронверк з'єднювався із фортецею двома довгими блоками Кронверки були винайдені Франческо Маркі, їхнє широке використання почалося із Нідерландів.[2] Особливо популярним використанні кронверків було у XVI-XVIII століттях. Вони використовувалися для розширення укріпленого району в певному напрямі, часто для того, щоб захистити міст, не дати ворогу зайняти площу висоти, або просто зміцнити загальні укріплення в очікуваному напрямку атаки.
Література [ред.]
- ПІРКО В.О. Оборонні споруди.../ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім - Донецьк, 2007. - 176 с.
Примітки [ред.]
|
|
|
| Античні часи |
|
|
|
| Середні віки |
|
|
| Новий час |
|
|
| XIX сторіччя |
|
|
XX сторіччя
та сучасність |
|
|
.png)
