Барбакан

Барбакан — елемент пізньосередньовічних фортифікацій, призначений для захисту підступів до міських брам. Складався з укріплень баштового чи бастіонного типу навколо зовнішньої брами, з’єднаних з внутрішньою міською брамою критим проходом, званим шиєю. Для захисту проїзду до міста осі прорізів внутрішньої і зовнішньої брам не збігалися. Перед зовнішньою брамою був звідний міст понад заводненим ровом, що охоплював барбакан. У земляних бастіонних фортифікаціях на заміну барбакану прийшов равелін.

Найстаріший збережений барбакан Європи половини ХІІІ ст. знаходиться у фортеці французького Каркассонну. На теренах Польщі найстаріший барбакан звели 1429 р. у Торуні. У Львові барбакани 1476 р. звели в двох міських брамах. На сьогодні дійшов барбакан XV ст. у Кракові, званий ронделем, передмостова башта московського Кремля, збудована 1516 р. архітектором Алевізі з Мілану. У Кам’янці на Поділлі збереглись барбакани міських брам у вигляді муру з бійницями.