Колючий дріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колючий дріт

Колю́чий дріт — сталевий дріт діаметром 1.6—2.8мм, з «колючками» (відрізки дроту 1.4—2. 5мм, скручені у формі двох пружин).

Вперше був застосований наприкінці 1873 року, коли фермер з Іллінойса Генрі Роуз придумав нову огорожу для домашньої худоби — дротяний паркан, до якого були прикріплені дощечки з шматками заточеного дроту. Винахід виявився вдалим і дозволяв створювати великі огорожі малим коштом, що, загалом, дало поштовх тваринництву.

В подальшому дощечки з дротом були замінені навивкою гострих шватків дроту, а сам дріт почали використовувати не тільки проти тварин, але й у військовій справі — проти людей.

Принцип виробництва полягає в навивці шипів між і поверх двох скручених основ колючого дроту. Шипи виготовляються з термічно-необробленого дроту, діаметром 2 мм (ДЕРЖСТАНДАРТ 3282-74). Шипи колючого дроту розташовуються із кроком 75 мм. Матеріали: основа — дріт буд. 2.8 мм, термічно оброблений, шипи — дріт будівельний 2,0 мм, термічно необроблений.

Колючий дріт поставляється в мотках на котушці без упакування. У мотку близько 35 — 40кг (400 м).

Див. також[ред.ред. код]