Лімес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лі́мес (limes — межа, границя) — кордон між окремими ділянками землі, відведеними для громадян громади. За часів Римської імперії лімесом називали укріплений кордон держави, який охороняли легіонери.

У систему лімесу входила мережа упорядкованих доріг, військових таборів і сигнальних постів. Будівництво лімесу розпочалося при імператорі Августі. Особливо турбувалися про розширення та зміцнення лімесу імператори Доміціан, Траян і Адріан. В результаті утворилася ціла оборонна система, що складалася з великих військових таборів (castra), таборів меншого розміру (castellum) та укріплених вартових башт (burges).

Залишки лімесу збереглися до наших днів на території Шотландії, в районах Рейну та Дунаю, а також у західній частині Північної Африки.

Найвідоміші лімеси:

Література[ред.ред. код]