Хаапсалу
| Хаапсалу ест. Haapsalu |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| В центрі Хаапсалу | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Ляянемаа | |||
| Статус міста | 1279 | |||
| Населення | 11 270 (2011) | |||
| Площа міста | 10,59 км² | |||
| Густота населення | 1 097 осіб/км² | |||
| Географічні координати | 58°56′22″ пн. ш. 23°32′27″ сх. д. / 58.93944° пн. ш. 23.54083° сх. д.Координати: 58°56′22″ пн. ш. 23°32′27″ сх. д. / 58.93944° пн. ш. 23.54083° сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | haapsalu.ee | |||
| Мер міста | Юрмас Суклес | |||
Ха́апсалу (колишня назва — Гаспаль, ест. Haapsalu) — місто в Естонії, адміністративний центр повіту Ляянемаа, курорт на Балтійському морі. Населення — 11 270 чоловік.[1]
Місто з трьох боків оточене морем, тому раніше його називали «Північною Венецією».
Зміст |
Назва [ред.]
Назва міста в перекладі з естонської означає «осиковий гай» (ест. Haab Salu).
Історія [ред.]
У 1279 році Хаапсалу отримало Любецьке право. З того часу й до 1561 року місто було центром Езель-Вікського єпископства.
1825 року, після відкриття німецьким лікарем з Дерптського університету Карлом Абрагамом Гунніусом цілющих властивостей місцевого мулу, в місті з'явилась перша грязелікарня.
В XIX столітті Хаапсалу славилось виробництвом мереживних хусток, дуже популярних в Російській імперії, Німеччині та країнах Скандинавії.
У 1905 році в Хаапсалу спеціально для приїзду імператорської родини було відкрито залізницю (з 2004 року не використовується), що сполучила місто з Ревелем та Петербургом.
В 1944 році з міста та околиць було депортовано майже всіх шведів, чия громада тут була найбільшою в Естонії ще з XIII століття.
В роки Холодної війни на південному заході від міста розташовувалась авіабаза винищувачів-перехоплювачів.
В 1998 році у Хаапсалу відкрився коледж Талліннського університету.
Населення [ред.]

За даними перепису 2010 року, серед населення Хаапсалу 79,5 % естонців, 15,3 % росіян, 2,4 % українців, 0,8 % білорусів та 0,5 % фінів.
Визначні місця [ред.]
- Замок Хаапсалу (XIII століття), оточений 803-метровою стіною
- Домська церква (1265–1270) — найбільший однонавний храм в Прибалтиці
- Церква Яані (1500)
- Церква Марії Магдалини
- Залізнична станція (1907) з найдовшим у Європі критим пероном (215 м)
- Дерев'яна будівля Курзалу (1898)
- «Променад» (набережна) та Шведська площа
- Численні вілли в стилі модерн
- Будинок, де в 1715 році зупинявся Петро I
- Естонський залізничний музей
- Музей повіту Ляянемаа
- Музей Кіріллуса Креека
- Будинок-музей Ілон Вікланд
- Пам'ятник Фрідріху Шіллеру (1813)
- Численні мистецькі галереї
Культура [ред.]
Щорічно у серпні в Хаапсалу відбувається блюз-фестиваль «Augustibluus», на який приїздять виконавці зі Швеції, Фінляндії та США.
Міста-побратими [ред.]
Рендсбург, НДР (1989)
Ганко, Фінляндія (1992)
Ганінг, Швеція (1998)
Ловійса, Фінляндія (2000)
Умань, Україна (2003)
Фундан, Португалія (2004)
Греве-ін-К'янті, Італія (2004)
Ескільстуна, Швеція (2005)
Вифлеєм, Палестинська автономія (2010)
Персоналії [ред.]
- Горчаков Олександр Михайлович (1798–1883) — російський дипломат, міністр закордонних справ
- Кіріллус Креек (1889–1962) — композитор, диригент та етнограф
- Ілон Вікланд (1930) — ілюстратор казок Астрід Ліндгрен
З містом пов'язане ім'я Петра Чайковського, який написав тут свою симфонію № 6.
Фотогалерея [ред.]
|
Залізнична станція
|
На одній з вулиць Хаапсалу
|
Примітки [ред.]
- ↑ Населення Хаапсалу на 2011 рік (ест.)
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт міста (ест.)
- Хаапсалу — очарование XIX века. Один день в уездном городе. Gazeta.lv (рос.)
- Хаапсалу на Visitestonia.com (рос.)
- Gorgeous Haapsalu — a little diva on the west coast. Estlandia.de (англ.)
|
||||||||||
|
|||||||||||||||||
