Сфінкс
Сфінкс — страховисько, зображуване в давньоєгипетському мистецтві в постаті лева з людською головою.
Сфінкс (грец. Σφίγγα) — крилате чудовисько з лев'ячим тулубом та жіночим обличчям, породження Тифона та Єхидни (або Химери й Ортра). Сиділо на скелі біля Фів (куди його наслала Гера за те, що фіванський володар Лаій спокусив юного Хрісіппа) і задавало перехожим нерозв'язану загадку, не отримавши відповіді, пожирало їх. Креонт, володар Фів, обіцяв тому, хто визволить місто від Сфінкса, віддати царство і руку власної сестри Іокасти. Загадку Сфінкса про те, хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох, розгадав Едіп. Його відповідь: «людина в дитинстві, зрілості та старості». Після цього істота кинулась зі скелі.
У переносному значенні Сфінкс — загадкова людина.
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Сфінкс |
