Малахія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малахія
У лику святий
Медіафайли на Вікісховищі

Малахі́я (івр. מַלְאָכִי‎, Малахі, «Мій посланець») — малий біблійний пророк, останній із старозаповітніх пророків.

Агіографія[ред. | ред. код]

За переданням, походив з коліна Завулона, помер у молодості; пророкував у той час, як Єрусалимський храм був знову побудований після полону, ймовірно, близько 400 р. до н. е.; був таким же поборником віри й закону у дні Ездри і Неемії, як Огій і Захарія — у дні Зоровавеля. Він звинувачує народ за брак ревності в жертвопринесеннях, священиків — за ухилення від віри, пригрожує їм Божим судом за різні пороки та богохульство; в той же час він передрікає славу другого храму і ясно пророкує про пришестя Месії, явлення Предтечі і прийдешній Божий суд.

В часи Ісуса його пророцтва не тільки повторялися апостолами, але й були відомі книжникам і народові.

Див. також[ред. | ред. код]

Книга пророка Малахії

Nosferatu: The Wrath of Malachi

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]