Мандаринська мова

Мандаринська мова
Країни	КНР
Регіон	північ та південний захід Китаю, Малайзія, США, Канада, Австралія, Франція, Британія.
Носії	1 373 859 774 (2009)
Місце	1
Класифікація	Сино-тибетські Китайські Китайська Мандаринська мова; ; ;
Коди
ISO 639-1	zh
ISO 639-3	cmn
	Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді.

Мандаринська мова (кит. трад. 官話, нов. 官话, піньїнь Guānhuà мова чиновників) або Північне наріччя (кит. традиц.: 北方話; спрощ.: 北方话; піньїнь: Běifānghuà, бейванхуа) — група діалектів китайської мови, якими розмовляють на півночі та південному заході Китаю, а також в китайській діаспорі. Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї^[2]. У вузькому розумінні — стандартна розмовна китайська мова путунхуа, яка базується на Пекінському говорі і використовується як офіційна мова в Китайській народній республіці, Республіці Китай, Сингапурі та ООН. Має найбільшу кількість мовців у світі. Своєю назвою завдячує «мандаринам», китайським чиновникам, які вживали її в якості універсальної мови спілкування.

Поширення [ред.]

Мандаринська мова поширена в північній частині континентального Китаю, на північ від річки Янцзи. Південний кордон поширення мови простягається від від провінції Цзянсі на заході до провінцій Цзянсу та Хубей на сході. Носії мови також проживають у південно-західних районах Китаю, а саме провінції Сичуань, Юньнань, північнозахідних частинах Гуансі-Чжуанський автономного району та провінції Хунань^[2]. Крім цього мандаринська мова поширена в місцях компактного проживання китайської діаспори: в Брунеї, Великобританії, В'єтнамі, індонезійських островах Яві та Балі, Замбії, Камбоджі, Канаді, Лаосі, Лівії, Маврикії, півострівній Малайзії, Мозамбіку, Монголії, азійській частини Росії, Сингапурі, США, Тайвані та Тайланді^[2].

За даними офіційного перепису населення КНР, що був проведений 2000 року, мандаринською мовою володіли близько 840 мільйонів мешканців країни. Загалом 70% китаємовних громадян країни, включаючи 9,816 мільнойнів хуейців та 10,682 мільйонів маньчжурів, вважали її рідною мовою^[2]. За даними перепису 2005 року мандаринською володіло близько 845 мільйонів осіб^[2]. На 2009 рік нею володіли 1,373 мільярд чоловік.^[1]

Діалекти [ред.]

Мандаринська мова (жовті відтінки).

Мандаринська мова поділяється на вісім великих говорів (діалектів).

Північно-східна група

1. Північно-східний говір

2. Хейбейсько-шаньдунський говір

3. Шаньдунсько-ляодунський говір

4. Пекінський говір

Північно-західна група

5. Чжун'юаньський говір

6. Ланьчжоусько-іньчуаньський говір

Східний говір

7. Янцзи-хуайхеський говір

Південний говір

8. Південно-західний говір

Фонетика [ред.]

Фонеми мови в транскрипції МФА. Порівняльна таблиця знаків чжуіню і піньіню^[3].

запис із дефісом вказує на склад після приголосного.
[-i a u] може записуватися як [-i a o];
[-i ɔ u] може записуватися як [-i u];
[-u a] може записуватися як [-u ɑ];
[ɥ a n] може записуватися як [ɥ ɛ n];
[-y ɛ n] може записуватися як [-y a n];
[ʈ͡ʂʰ] може записуватися як [ʈ͡ʂʰ ʐ];

[t͡sʰ] може записуватися як [t͡sʰ z] або [t͡sʰ ɯ];
[t͡ɕ] може записуватися як [d͡z];
[ɹ] може записуватися як [ʐ];
[ʂ] може записуватися як [ʂ ʐ];
[s] може записуватися як [s z];
[ʈ͡ʂ] може записуватися як [ʈ͡ʂ ʐ] або [d͡ʒ]
[d͡z] може записуватися як [d͡z z];

Чжуїнь			ㄅ	ㄔ	ㄘ	ㄉ	ㄈ	ㄍ	ㄏ	ㄐ	ㄎ	ㄌ	ㄇ	ㄋ	ㄆ	ㄑ	ㄖ	ㄕ	ㄙ	ㄊ	ㄒ	ㄓ	ㄗ
Чжуїнь	Піньїнь	МФА	bo	chi	ci	de	fo	ge	he	ji	ke	le	mo	ne	po	qi	ri	shi	si	te	xi	zhi	zi
ㄚ	a	a	b̥a	ʈ͡ʂʰ a	t͡sʰ a	d̥a	f a	g̥a	h a		kʰ a	l a	m a	n a	pʰ a			ʂ a	s a	tʰ a		ʈ͡ʂ a	d͡z̥ɑ
ㄞ	ai	a i	b̥a i	ʈ͡ʂʰ a i	t͡sʰ a i	d̥a i		g̥a i	h a i		kʰ a i	l a i	m a i	n a i	pʰ a i			ʂ a i	s a i	tʰ a i		ʈ͡ʂ a i	d͡z̥a i
ㄢ	an	ɑ n	b̥ɑ n	ʈ͡ʂʰ ɑ n	t͡sʰ ɑ n	d̥ɑ n	f ɑ n	g̥ɑ n	h ɑ n		kʰ ɑ n	l ɑ n	m ɑ n	n ɑ n	pʰ ɑ n		ɹ ɑ n	ʂ ɑ n	s ɑ n	tʰ ɑ n		ʈ͡ʂ ɑ n	d͡z̥ɑ n
ㄤ	ang	ɑ ŋ	b̥ɑ ŋ	ʈ͡ʂʰ ɑ ŋ	t͡sʰ ɑ ŋ	d̥ɑ ŋ	f ɑ ŋ	g̥ɑ ŋ	h ɑ ŋ		kʰ ɑ ŋ	l ɑ ŋ	m ɑ ŋ	n ɑ ŋ	pʰ ɑ ŋ		ɹ ɑ ŋ	ʂ ɑ ŋ	s ɑ ŋ	tʰ ɑ ŋ		ʈ͡ʂ ɑ ŋ	d͡z̥ɑ ŋ
ㄠ	ao	a u / ɑ ʊ	b̥ɑ ʊ	ʈ͡ʂʰ ɑ ʊ	t͡sʰ ɑ ʊ	d̥ɑ ʊ		g̥ɑ ʊ	h ɑ ʊ		kʰ ɑ ʊ	l ɑ ʊ	m ɑ ʊ	n ɑ ʊ	pʰ ɑ ʊ		ɹ ɑ ʊ	ʂ ɑ ʊ	s ɑ ʊ	tʰ ɑ ʊ		ʈ͡ʂ ɑ ʊ	d͡z̥ɑ ʊ
ㄜ	e	ɜ / ə		ʈ͡ʂʰ ə		d̥ə		g̥ə	h ə		kʰ ə	l ə	m ə	n ə			ɹ ə	ʂ ə	s ə	tʰ ə		ʈ͡ʂ ə	d͡z̥ə
ㄝ	ê	ɛ												n ɛ
ㄟ	ei	e i	b̥e i			d̥e i	fe i	g̥e i	he i		kʰe i	le i	me i	ne i	pʰe i			ʂe i	se i			ʈ͡ʂe i	d͡z̥e i
ㄣ	en	ə n	b̥ə n	ʈ͡ʂʰ ə n		d̥ə n	f ə n	g̥ə n	h ə n		kʰ ə n		m ə n	n ə n	pʰ ə n		ɹ ə n	ʂ ə n	s ə n			ʈ͡ʂ ə n	d͡z̥ə n
ㄥ	eng	ə ŋ	b̥ə ŋ	ʈ͡ʂʰ ə ŋ	t͡sʰ ə ŋ	d̥ə ŋ	f ə ŋ	g̥ə ŋ	h ə ŋ		kʰ ə ŋ	l ə ŋ	m ə ŋ	n ə ŋ	pʰ ə ŋ		ɹ ə ŋ	ʂ ə ŋ	s ə ŋ	tʰ ə ŋ		ʈ͡ʂ ə ŋ	d͡z̥ə ŋ
ㄦ	-er	ɚ
ㄛ	o	ɔ			t͡sʰ ɔ		f ɔ					l ɔ	m ɔ		pʰ ɔ
ㄡ	-ou	ɔ u		ʈ͡ʂʰ ɔ u	t͡sʰ ɔ u	d̥ɔ u	f ɔ u	g̥ɔ u	h ɔ u		kʰ ɔ u	l ɔ u	m ɔ u	n ɔ u	pʰ ɔ u		ɹ ɔ u	ʂ ɔ u	s ɔ u	tʰ ɔ u		ʈ͡ʂ ɔ u	d͡z̥ɔ u
ㄧ	yi	i	b̥i			d̥i				t͡ɕ i		l i	m i	n i	pʰ i	t͡ɕʰ i				tʰ i	ɕ i
ㄧㄚ	ya / -ia	j a / -i a								t͡ɕ i a		l i a		n i a		t͡ɕʰ i a					ɕ i a
ㄧㄢ	yan / -ian	j ɛ n / -i ɛ n	b̥i ɛ n			d̥i ɛ n				t͡ɕ i ɛ n		l i ɛ n	m i ɛ n	n i ɛ n	pʰ i ɛ n	t͡ɕʰ i ɛ n				tʰ i ɛ n	ɕ i ɛ n
ㄧㄤ	yang / -iang	j a ŋ / -i a ŋ				d̥i a ŋ				t͡ɕ i a ŋ		l i a ŋ		n i a ŋ		t͡ɕʰ i a ŋ					ɕ i a ŋ
ㄧㄠ	yao / -iao	j ao / -i a u	b̥i a u			d̥i a u	f i a u			t͡ɕ i a u		l i a u	m i a u	n i a u	pʰ i a u	t͡ɕʰ i a u				tʰ i a u	ɕ i a u
ㄧㄝ	ye / -ie	j ɛ / -i ɛ	b̥i ɛ			d̥i ɛ				t͡ɕ i ɛ		l i ɛ	m i ɛ	n i ɛ	pʰ i ɛ	t͡ɕʰ i ɛ				tʰ i ɛ	ɕ i ɛ
ㄧㄣ	yin	i n / ɪ n								t͡ɕ ɪ n		l ɪ n	m ɪ n	n ɪ n	pʰ ɪ n	t͡ɕʰ ɪ n					ɕ ɪ n
ㄧㄥ	ying	i ŋ / ɪ ŋ	b̥ɪ ŋ			d̥ɪ ŋ				t͡ɕ ɪ ŋ		l ɪ ŋ	m ɪ ŋ	n ɪ ŋ	pʰ ɪ ŋ	t͡ɕʰ ɪ ŋ				tʰ ɪ ŋ	ɕ ɪ ŋ
ㄧㄡ	you / -iu	j ɔ u / -i ɔ u				d̥i u				t͡ɕ i ɔ u		l i ɔ u	m i ɔ u	n i ɔ u		t͡ɕʰ i ɔ u					ɕ i ɔ u
ㄨㄚ	wa / -ua	w ɑ / -u a		ʈ͡ʂʰ u a				g̥u a	h u a		kʰ u a							ʂ u a				ʈ͡ʂ u a
ㄨㄥ	weng / -ong	wʌŋ / -ʊ ŋ		ʈ͡ʂʰ ʊ ŋ	t͡sʰ ʊ ŋ	d̥ʊ ŋ		g̥ʊ ŋ	h ʊ ŋ		kʰ ʊ ŋ	l ʊ ŋ		n ʊ ŋ				ʂ ʊ ŋ	s ʊ ŋ	tʰ ʊ ŋ		ʈ͡ʂ ʊ ŋ	d͡z̥ʊ ŋ
ㄨ	wu / -u	w u / -u	b̥u	ʈ͡ʂʰ u	t͡sʰ u	d̥u	f u	g̥u	h u		kʰ u	l u	m u	n u	pʰ u		ɹ u	ʂ u	s u	tʰ u		ʈ͡ʂ u	d͡z̥u
ㄨㄞ	wai / -uai	w a i / -u a i		ʈ͡ʂʰ u a i				g̥u a i	h u a i		kʰ u a i							ʂ u a i				ʈ͡ʂ u a i
ㄨㄢ	wan / -uan	w a n / -u a n		ʈ͡ʂʰ u a n	t͡sʰ u a n	d̥u a n		g̥u a n	h u a n		kʰ u a n	l u a n		n u a n			ɹ u a n	ʂ u a n	s u a n	tʰ u a n		ʈ͡ʂ u a n	d͡z̥u a n
ㄨㄤ	wang / -uang	w a ŋ / -u a ŋ		ʈ͡ʂʰ u a ŋ				g̥u a ŋ	h u a ŋ		kʰ u a ŋ							ʂ u a ŋ				ʈ͡ʂ u a ŋ
ㄨㄟ	wei / -uei	we i / -ue i		ʈ͡ʂʰ ue i	t͡sʰ ue i	d̥ue i		g̥ue i	h ue i		kʰ ue i						ɹ ue i	ʂ ue i	s ue i	tʰ ue i		ʈ͡ʂ ue i	d͡z̥ue i
ㄨㄣ	wen / -un	w ə n / -ʊ n		ʈ͡ʂʰ ʊ n	t͡sʰ ʊ n	d̥ʊ n		g̥ʊ n	x ʊ n		kʰ ʊ n	l ʊ n		n ʊ n			ɹ ʊ n	ʂ ʊ n	s ʊ n	tʰ ʊ n		ʈ͡ʂ ʊ n	d͡z̥ʊ n
ㄨㄛ	wo / -uo	w ɔ / -u ɔ		ʈ͡ʂʰ u ɔ	t͡sʰ u ɔ	d̥u ɔ		g̥u ɔ	x u ɔ		kʰ u ɔ	l u ɔ		n u ɔ			ɹ u ɔ	ʂ u ɔ	s u ɔ	tʰ u ɔ		ʈ͡ʂ u ɔ	d͡z̥u ɔ
ㄩㄥ	yong / -iong	j ʊ ŋ / -i ʊ ŋ								t͡ɕ i y ŋ						t͡ɕʰ i y ŋ					ɕ i y ŋ
ㄩ	yu	y								t͡ɕ y		l y		n y		t͡ɕʰ y					ɕ y
ㄩㄢ	yuan / -uan	ɥ a n / -y ɛ n								t͡ɕ y ɛ n		l y ɛ n				t͡ɕʰ y ɛ n					ɕ y ɛ n
ㄩㄝ	yue / -ue	ɥ ɛ -y ɛ								t͡ɕ y ɛ		l y ɛ		n y ɛ		t͡ɕʰ y ɛ					ɕ y ɛ
ㄩㄣ	yun / -un	ɥ n / -y n								t͡ɕ y n		l y n				t͡ɕʰ y n					ɕ y n

Дивіться також [ред.]

Система Палладія

Примітки [ред.]

Джерела та література [ред.]

(англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
(англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
(кит.) 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.

Посилання [ред.]

(англ.) Chinese, Mandarin // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version.

[.D0.A1.D1.82.D0.B0.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0-1] а ^б Десять найбільших мов світу. Статистика інтернету.

[Ethnologue-2] а ^б ^в ^г ^д «Chinese, Mandarin // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version.». Процитовано 15 квітня 2010.

[3] Еквіваленти чжуїня та піньїня в МФА // Факультет Східноазійських культур і мов університету Вейк-Форест. — Північна Кароліна, США. — Переглянуто 2010.05.01

[1]

[2]

[3]

Мандаринська мова

Зміст

Поширення [ред.]

Діалекти [ред.]

Фонетика [ред.]

Дивіться також [ред.]

Примітки [ред.]

Джерела та література [ред.]

Посилання [ред.]

Навігаційне меню

Особисті інструменти

Простори назв

Варіанти

Перегляди

Дії

Пошук

Навігація

Участь

Панель інструментів

Друк/експорт

Іншими мовами