Міка Хаккінен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міка Хаккінен
Mika4.jpg
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Дата народження 28 вересня 1968(1968-09-28) (45 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі США 1991 року
Остання гонка Гран-прі Японії 2001 року
Сезони 19912001
Команди Лотус, Макларен
Гран-прі (старти) 165 (161)
Перемоги 20
Подіуми 51
Поули 26
Найшвидші кола 25
Очки 420
Перша перемога Гран-прі Європи 1997 року
Остання перемога Гран-прі США 2001 року
Місце у сезоні
2001 року
5-е (37 оч.)

Міка Паулі Хаккінен (фін. Mika Pauli Häkkinen; * 28 вересня 1968(19680928), Вантаа) — фінський автогонщик, дворазовий чемпіон «Формули-1».

Біографія[ред.ред. код]

Міка Хаккінен на «Лотусі» у дебютному для себе сезоні у «Формулі-1», 1991

Міка Хаккінен народився у передмісті Гельсінкі (нині — місто Ванта) 28 вересня 1968 року. У п'ять років батько вперше відвів його на картодром. Попри те, що вже на першому колі він ледь не постраждав в аварії, Міка був у захваті від гонок. Зрештою батьки змушені були купити синові власний карт.

До 18 років Міка виграв уже п'ять чемпіонатів з картингу. Спонсорську підтримку юному даруванню надавав чемпіон світу-1982 Кеке Росберг. У 1990 році Хаккінен міг виграти гран-прі Макао, але вилетів з траси. Тим не менш, багато в чому завдяки цій гонці Міці запропонували контракт з «Лотус» — командою «Формули-1».

Міка Хаккінен на «Макларені» у золотому для себе 1998 р.

Свої перші очки в «Формулі-1» 22-річний пілот набрав на трасі в Імолі, де він фінішував на п'ятому місці, стартувавши з 25 позиції. Щоправда, відставання від Айртона Сенни склало більше трьох кіл. Рік по тому Хаккінен двічі залишався в кроці від п'єдесталу, а сезон закінчив на 8-му місці.

У 1993 році фінський гонщик став тест-пілотом «Макларена» з непоганими перспективами на потрапляння в основну команду. Після гонки в Монці Майкл Андретті закінчив кар'єру пілота «Формули-1», надавши Хаккінену шанс дебютувати у складі нової команди. Вже у другій своїй гонці за «Макларен» Міка пробився на п'єдестал.

У 1994 році Сенна перейшов до «Вільямс», і фін став провідним пілотом команди. Шість разів він опинявся в трійці призерів, і за підсумками року став четвертим. Наступний рік вийшов для Хаккінена невдалим — після аварії в Аделаїді йому прямо на трасі зробили трахеотомію, і довгий час він відновлювався від травми.

У 1996-му в команду прийшов Девід Култхард. Лише в останній гонці сезону-1997 Хаккінену вдалося вперше в кар'єрі виграти гран-прі. У наступному сезоні Міка був вже непереможний: вісім перемог у перегонах, 100 очок за сезон і перемога у чемпіонаті «Формули-1» з 14-очковою перевагою над Міхаелем Шумахером.

У сезоні 1999 перевага Хаккінена була вже не настільки відчутною, однак, вигравши останню гонку сезону (Гран-Прі Японії), він другий раз поспіль став чемпіоном світу, випередивши Едді Ірвайна на 2 очки. Рік по тому доля чемпіонства знову вирішувалася в кінці чемпіонату (на цей раз суперником Мікі став Шумахер), однак німецький гонщик «Феррарі» потужно провів кінцівку сезону, вигравши чотири останні гонки і позбавивши чемпіонат інтриги. Підсумкова перевага Шумахера склала 21 очко.

У сезоні-2001 Хаккінен закінчив кар'єру гонщика «Формули-1» — настала ера Міхаеля Шумахера.

У 2004 році Хаккінен оголосив про повернення, проте угода з «Вільямсом» не відбулася, і фінський гонщик продовжив кар'єру в серії DTM. Втім, особливого успіху він там не домігся — за три роки виступів він виграв лише три гонки. Про остаточний відхід з автоспорту фін оголосив 4 листопада 2007 року.

Повна таблиця результатів[ред.ред. код]

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
1991 Team Lotus Lotus 102B Judd EV 3.5 V8 USA
Схід
BRA
9
SMR
5
MON
Схід
CAN
Схід
MEX
9
FRA
НКВ
GBR
12
GER
Схід
HUN
14
BEL
Схід
ITA
14
POR
14
EUR
Схід
JPN
Схід
AUS
19
15 2
1992 Team Lotus Lotus 102B
Lotus 102D
Lotus 107
Ford Cosworth HB5 3.5 V8 SAR
9
MEX
6
BRA
10
ESP
Схід
SMR
НКВ
MON
Схід
CAN
Схід
FRA
4
GBR
6
GER
Схід
HUN
4
BEL
6
ITA
Схід
POR
5
JPN
Схід
AUS
7
8 11
1993 Marlboro McLaren McLaren MP4/8 Ford Cosworth HB7 3.5 V8 POR
Схід
JPN
3
AUS
Схід
15 4
1994 Marlboro McLaren Peugeot McLaren MP4-9 Peugeot A6 3.5 V10 BRA
Схід
PAC
Схід
SMR
3
MON
Схід
ESP
Схід
CAN
Схід
FRA
Схід
GBR
3
GER
Схід
HUN BEL
2
ITA
3
POR
3
EUR
3
JPN
7
AUS
12
4 26
1995 Marlboro McLaren Peugeot McLaren MP4-10
McLaren MP4-10B
McLaren MP4-10C
Mercedes FO 110 3.0 V10 BRA
4
ARG
Схід
SMR
5
ESP
Схід
MON
Схід
CAN
Схід
FRA
7
GBR
Схід
GER
Схід
HUN
Схід
BEL
Схід
ITA
2
POR
Схід
EUR
8
PAC JPN
2
AUS
НС
7 17
1996 Marlboro McLaren Mercedes McLaren MP4/11 Mercedes FO 110 3.0 V10 AUS
5
BRA
4
ARG
Схід
EUR
8
SMR
8
MON
6
ESP
5
CAN
5
FRA
5
GBR
3
GER
Схід
HUN
4
BEL
3
ITA
3
POR
Схід
JPN
3
5 31
1997 West McLaren Mercedes McLaren MP4/12 Mercedes FO 110E 3.0 V10
Mercedes FO 110F 3.0 V10
AUS
3
BRA
4
ARG
5
SMR
6
MON
Схід
ESP
7
CAN
Схід
FRA
Схід
GBR
Схід
GER
3
HUN
НФ
BEL
ДСК
ITA
9
AUT
Схід
LUX
Схід
JPN
4
EUR
1
6 27
1998 West McLaren Mercedes McLaren MP4/13 Mercedes FO 110G 3.0 V10 AUS
1
BRA
1
ARG
2
SMR
Схід
ESP
1
MON
1
CAN
Схід
FRA
3
GBR
2
AUT
1
GER
1
HUN
6
BEL
Схід
ITA
4
LUX
1
JPN
1
1 100
1999 West McLaren Mercedes McLaren MP4/14 Mercedes FO 110H 3.0 V10 AUS
Схід
BRA
1
SMR
Схід
MON
3
ESP
1
CAN
1
FRA
2
GBR
Схід
AUT
3
GER
Схід
HUN
1
BEL
2
ITA
Схід
EUR
5
MAL
3
JPN
1
1 76
2000 West McLaren Mercedes McLaren MP4/15 Mercedes FO 110J 3.0 V10 AUS
Схід
BRA
Схід
SMR
2
GBR
2
ESP
1
EUR
2
MON
6
CAN
4
FRA
2
AUT
1
GER
2
HUN
1
BEL
1
ITA
2
USA
Схід
JPN
2
MAL
4
2 89
2001 West McLaren Mercedes McLaren MP4-16 Mercedes FO 110K 3.0 V10 AUS
Схід
MAL
6
BRA
Схід
SMR
4
ESP
9
AUT
Схід
MON
Схід
CAN
3
EUR
6
FRA
НС
GBR
1
GER
Схід
HUN
5
BEL
4
ITA
Схід
USA
1
JPN
4
5 37

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]