Навоїйська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Навоїйський вілоят
(Навоїйська область)
Navoiy viloyati
UZ-Navoiy.PNG
Адміністративний центр Навої
Країна Узбекистан Узбекистан
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 767 500
 - густота 7 чол./км²
Площа
 - повна 110 800 км² км²

Навоїйський вілоят (узб. Navoiy viloyati; Навоїйська область) — область (вілоят) Узбекистану.

Межує з Казахстаном, Джизацькою, Самаркандською та Бухарською областями, а також з Республікою Каракалпакстан. Площа області - 110 800 км². Центр - місто Навої.

Історія[ред.ред. код]

Область розташована в центральній частині республіки. Раніше була частиною Голодностепської області, що входила до складу РРФСР, тоді Казахської РСР, а з 1956 у складі Узбецької РСР з метою розвитку бавовняної монокультури в одній республіці. Утворена 20 квітня 1982. 6 липня 1988 року Навоїйська область була ліквідована, і знову була відновлена 27 січня 1992.

Населення[ред.ред. код]

Населення - 768 тисяч чоловік, причому близько 60% проживає в сільських районах.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Область поділена на 8 районів і 2 міста обласного підпорядкування:

Райони Навоїйської області
№ на
карті
Район Центр
1 Канімеський міське селище Канімех
2 Карманинський міське селище Кармана
3 Кизилтепинський місто Кизилтепа
4 Навбахорський населений пункт Бешработ
5 Нуратинський місто Нурата
6 Тамдинський міське селище Тамдибулак
7 Учкудуцький місто Учкудук
8 Хатирчинський місто Янгірабад

Міста обласного підпорядкування: Зарафшан, Навої

Населені пункти[ред.ред. код]

У складі області 6 міст, 44 селища міського типу, 54 сільських сходи громадян.

Міста:

Географія[ред.ред. код]

Північно-західна частина області зайнята Кизилкумським плато, на сході протягнулися Нуратинські гірські хребти, на півдні області протікає річка Зеравшан. Клімат різко континентальний, пустельний, посушливий. Головна річка - Зеравшан.

Економіка[ред.ред. код]

У надрах області є родовища золота, урану, вольфраму, фосфоритів, кварцового піску, цементної сировини, вапняків. Велике значення має наявність золотоносних районів, на основі яких виникла золотовидобувна промисловість. Також область має більшість розроблювальних родовищ урану в Узбекистані. Провідні галузі промисловості - енергетика, гірничорудна металургія, хімічна, бавовноочисна, харчова, виробництво будівельних матеріалів. Найбільшими промисловими підприємства області є Навоїйський гірничо-металургійний комбінат, Навої ГРЕС, «Навої-азот», цементний завод, акціонерне товариство «Електрохімія», «Нуратамармар».

Для видобутку золота з відвальної породи гірничо-металургійного комбінату було створено спільне узбецько -американське підприємство «Зарафшан-Ньюмонт» (з 2006 року розформовано в цех вилуговування заводу ГМЗ -2). В області функціонують 60 державних промислових підприємств, 10 спільних, 728 малих, 30 ширкатних. Серед них малі підприємства «Іттіфок», «Навої», ЕДЕМ, спільні підприємства - «Агама», «Зеріспарк».

Провідні галузі сільського господарства області: бавовництво, зерноводство, овочівництво, баштанництво, виноградарство, каракулеводство, шовківництво. Тваринництво вважається багатогалузевим. В області розводять овець каракульської породи, щорічно виробляється більше 500 тис. штук каракульських смушків; область займає друге місце в республіці (після Бухарської) з виробництва каракульських смушків. Також в області налічується близько 500 фермерських господарств.

Протяжність залізниць 390,7 км, автомобільних - 4,1 тис. км, з них 3,3 тис. км з твердим покриттям. Через територію області проходять залізничні лінії Ташкент - Туркменістан, Ташкент - Учкудук.

В області діє 362 загальноосвітніх шкіл, в яких навчаються 168,2 тис. дітей. Функціонують музеї, ліцеї, спеціалізовані спортивні та музичні школи, філія Ташкентського державного педагогічного університету, філія Ташкентського технічного університету . Понад 120 клубів, 73 кіноустановки, 291 масова бібліотека, 2 музеї.

У 61 лікарняному закладі працюють 2,4 тис. лікарів, 8,3 тис. середнього медперсоналу. У центральному Кизилкумі на базі родовищ руд кольорових металів виникли сучасні міста Зарафшан та Учкудук. До них підведені лінії електропередач, водопровід з Амудар'ї. В Зарафшані, Зафарабаді та Навої створені штучні озера для відпочинку жителів.

Відомі люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]