Обговорення:Жид

Ця стаття — колишній кандидат на вилучення, що була залишена. Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/11 лютого 2015. Повторне виставлення статті на вилучення без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА.

[Поляки перекрутили німецьке слово Jude, яке значить «юдей»] - - - вже скоріше вони перекрутили французьке слово Juif, котре вимовляється як ~«ЖІФ«», а означає те саме, що Jude.

я додав уточнення, що слово «жид» не вживається в пресі, бо в розмові воно чудово вживається

Підсумок, який подається нижче, не має енцеклопедичного сенсу, оскільки не має значення як вживати яке слово, це воля кожної людини. --Tomahiv 14:41, 2 березня 2007 (UTC)

Воля людини далеко не завжди добра, і тому енциклопедія повинна натякати людині як себе поводити людиною.Lute88 14:15, 3 березня 2007 (UTC)

Енциклопедія не повинна вказувати читачам що слід робити, а чого не варто --Tomahiv 14:47, 2 березня 2007 (UTC)

На мою думку треба змінити не варто вживати на зазвичай не говорять --Vaslav 17:03, 2 березня 2007 (UTC)

Жид в слов'янських мовах

• Скільки слов'янських народів вживають слово жид, пане Грицю? Всі! А болгарська, польська, словацька, словенська, хорватська, чеська мова має це слово в первісному значенні. Це більшість слов'янських мов чи ні? Так що не займайтесь вандалізмом. Zmi007 (обговорення) 16:08, 11 серпня 2012 (UTC)

У білоруські ні, у російській ні, у болгарській ні, у сербській ні - так що ці балачки про більшість не для Вікіпедії. Джерела яке б стверджувало про більшість нема. Отже це твердження не підтверджене. Поцікавтесь що таке вандализм і що таке НО. --Гриць (обговорення) 17:22, 11 серпня 2012 (UTC)

Ви хочете сказати що слово жид в білоруські, у російській, у болгарській, у сербській означає інопланетян чи ще щось ? Zmi007 (обговорення) 17:45, 11 серпня 2012 (UTC)

Вікіпедія працює на підставі джерел, а не ваших думок. --Гриць (обговорення) 17:57, 11 серпня 2012 (UTC)

Вікіпедія спочатку працює на підставі здорового глузду, чи не так? Слово жид, як етнонім, вживається у всіх цих мовах для позначення етносу, незалежно, чи з негативним, чи з нейтральним змістом. Zmi007 (обговорення) 18:29, 11 серпня 2012 (UTC)

Ну навіщо вводити в оману читача? Під словом етноім ми традиційно розуміємо нейтральну назву національності, а не прізвисько. Тепер треба погодитись, що і хохол і кацап, теж етноніми у деяких мовах? --Гриць (обговорення) 18:50, 11 серпня 2012 (UTC)

Які омани? Жид - від guideo, Jũdaeus; жид, юда, юдей. Так само і від gelée "гель" і "желе". Читають просто по-різному. п.н. так само вживається слово "Юда" (Етимол.словник про це зазначає. Але нема наразі де взяти Етимол. словник укр. мови на буквау "Ю"; і А в чому суть образи?

1000 років було нейтральною назвою і раптом стало прізвиськом? Не лукавте. Zmi007 (обговорення) 18:56, 11 серпня 2012 (UTC)

Етимологія (тобто, істинне значення):

Жид (застаріле), старословянське жидъ, жидинъ, жидовинъ — запозичено в дописемний період з італійської мови; італ. guideo «єврей» походить від латинського Jũdaeus «іудей, єврей», яке зводиться до гебрейського Y^ehűdhĩ утвореного від особового імені І^ehűdã «Іуда» (загальне значення «славлений, хвалений»).[1]

Примітки[1] Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінки: 196, 197)

п.н. в слові Y^ehűdhĩ та І^ehűdã - "е" має бути "догори ногами" написано (так в етимол.словнику є).

В чому суть образи, яка аргументація (джерела фахові є)? Просто постулат (фсем баяцца), чи як?

Комусь в слові жид що саме не подобається: етимон чи орфографія? А українська мова для них не образлива?(є фахові джерела про це?)

Це не нам вирішувати чому це слово не етнонім а образливе прізвисько. Євреї його визнають образливим. Чому і як стало образливим пояснено у статті. Це факти. Про що ще сперечатися? --Гриць (обговорення) 21:23, 11 серпня 2012 (UTC)

Ми пишемо тут енциклопедію на українській мові і обговорюємо вживання слова в українській мові. Слово саме як етнонім вживалося сотні років і вживається зараз. Євреї визнають образливим це слово і в багатьох інших мовах, то що і там заміняти його? Zmi007 (обговорення) 21:31, 11 серпня 2012 (UTC)

Не бачу я обговорення вжитку цього слова. Ви намагаєтесь створити враження із своєю версією вступу, що прізвисько жид, такий самий етнонім як будь який інший. Це неправда. Це образливе прізвисько. Чому і як це сталося чітко пояснено у статті. Усе підтверджене авторітетними джерелами. Що вам не подобається? Які претензії? --Гриць (обговорення) 21:38, 11 серпня 2012 (UTC)

авторИтетних джерел чого? Якщо слово образливе то воно повинно бути образливим в будь якій мові, адже має те саме походження в усіх слов'янських мовах (і не тільки слов'янських). До того ж про образливість доволі чітко записано в статті. Хоча і тут виглядає якась незрозуміла вибірковість у євреїв - тут ображаюсь бо дозволяють а там не ображаюсь? Видаляєте "кількох"? Більше половини слов'янських мов — це не кількох. Додаєте слово "колись" , але ж це неправда. Бо вживається й по сьогодні щонайменше в західній Україні. І до речі в статті-джерелі немає ні відсотків, ні абсолютних більшостей думок євреїв. Знайдете джерело нормальне- тоді додавайте. Zmi007 (обговорення) 22:03, 11 серпня 2012 (UTC)

Український історик і мовознавець Євген Наконечний - найпереконливіше джерело у цьому питанні яке тільки може бути! Яке ваше діло до вибірковості євреїв? От вважають образливим і все. Із такими самими закидами можна дивуватися, чому дехто вважає прізвисько хохол образливим. Те що ці прізвиська і хохол і жид ще десь вживаються, як у повсякденні так і в літературі, не значить що це норма сучасної української мови. Посилання на статтю науковця із світовим ім'ям Наконечного незаперечне джерело у цій темі і відповідає усім вимогам Вікіпедії. --Гриць (обговорення) 22:15, 11 серпня 2012 (UTC)

Посилання збережене, хіба не догледіли? Але там немає фактів про якусь абсолютну більшість. Джерело до речі є інше, і я колись його бачив - інтерв'ю з головним равином. Зараз на жаль не можу відшукати швидко. І до речі, Ви дуже плутаєтесь в етимології слів жид і хохол. В них «всього» щонайменше 500-800 років різниці у історії вживанні в певному значенні. Zmi007 (обговорення) 22:35, 11 серпня 2012 (UTC)

Деякі негри теж ображаються на слово негр, і що?

Значить "желе" - це образлива назва gelée. Розділ "Етимологія" в статтю додайте, а то вона подібна на чиєсь особисте "розуміння інь і янь, дін і дон", коли зовсім нічого нема про етимон і етимологію.

Із такими самими закидами можна дивуватися, чому дехто вважає прізвисько хохол образливим. (с) Є фахове джерело типу етим.словника, яке розкриває етимон як це робить Ет.сл. укр. мови? Жид це ЧИТАННЯ І^ehűdã (жуда, жид) (желе, гель бо gelée; жид, юда бо І^ehűdã). Воно суть букви ті самі. А українець і хохол - БУКВИ різні. ЧИ ЦЬОГО НЕВИДНО?? «Українець» і «бульба впала» — букви і слова різні, ЦЕ ВИДНО? Як у вас виходить дивуватися?

Український історик і мовознавець Євген Наконечний - найпереконливіше джерело(с). То так і пишіть в статті, що "Наконечний вважає - так-то". Тобто, наконечний засвідчує постулат, оскільки етимону слово не змінило, і етим.словник це засвідчує.. РОЗДІЛ ЕТИМОЛОГІЯ НА ГЕБРЕЙ, ЖИД, І ЮДА ДОДАЙТЕ В СТАТТЮ!!!

Німецькою: Вічний жид Ewige Jude. Це Юда, Жид. НЕ ГЕБРЕЙ. цЕ НЕ ВИДНО?? Не "вічний бульба впала", а "ВІЧНИЙ ЖИД". Фільм ще такий за німців був при цьому.

Я не розумію, про що дискусія? Я навів джерела, що це слово є образливим для євреїв: цю версію підтверджують джрела - мовознавець і історик Євген Наконечний і академік, історик Михайло Грушевський. Що на противагу ви запропонували? Нічого. Отже будь-ласка не заважайте. --Гриць (обговорення) 00:45, 12 серпня 2012 (UTC)

Шановний,

1) коли описуєте теорії, треба робити це:

Для теорії: розкажіть про її ключові положення; включіть інформацію про інші відомі та популярні ідеї та вкажіть, який саме консенсус існує на даний момент. Будьте уважні та переконайтесь, що з розміщеної інформації зрозуміло, що саме стосується кожної з ідей чи поглядів; виключіть із розгляду погляди та теорії, що їх дотримуються крайні меншості.

Неологізми з невеликою практикою вживання та ідеї, що їх дотримується одна людина, котра не є авторитетом у цій області (або маленька група таких людей), повинні видалятися — не тому, що вони невірні, але через неможливість їх верифікувати.

Тобто, пишете, що Наконечний писав - так-то, а Грушевський - так-то. Вказуєте в тексті(не примітками) авторів і їх позиції.

2) пояснюєте, чому старословянське жидъ, жидинъ, жидовинъ, яке запозичено в дописемний період з італ. guideo вписується в описані вами теорії, і як в це вписується той факт, що по аналогічному принципу в укр.мові утворювалось слово желе від фр.gelée. Пояснюєте, чи змінився етимон в наведених прикладах.

3) Джерела я вам навів. Ваші джерела авторитетні в засвідченні постулату про образливість. І ви зовсім не потрудились зкористатись етимологічним словником, щоб у статті проіллюструвати значення слів, якими ви оперуєте (гебрей, юда, жид, жидовин). Також не потрудились проіллюструвати як відбувалось це словотворення за етим. словником.

4) Щодо теорій, то ви не описали в частині ідей і поглядів, яким чином слова юда (Jude) на територіях ін.країн де відбувались єврейські погроми НЕ НАБУЛО НЕГАТИВНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ, а у нас - набуло.

5) Ви ніде не вказали, чи змінився етимон слова жид.

6) пояснюєте, чи забарвились слова жидовін, юда.

7) В статті написано: Перехід давнього запозичення «жидъ» до зневажливого відбувалося під впливом декількох факторів. Зокрема згідно з однією з теорій, негативне забарвлення для євреїв це слово набуло після того, як православна церква проголосила під кінець 15-го століття юдаїзм «єрессю жидовствующих». (с) Це як зрозуміти? 1) Жид же ж існувало задовго до словянізації. 2) Після 15 ст воно змінило ЕТИМОН??? 3) Що таке "за однією із теорій" і палець вверх?? Хто автор теорії? Які є інші?

Жид (застаріле), старословянське жидъ, жидинъ, жидовинъ — запозичено в дописемний період з італійської мови; італ. guideo «єврей» походить від латинського Jũdaeus «іудей, єврей», яке зводиться до гебрейського Yehűdhĩ утвореного від особового імені Іehűdã «Іуда» (загальне значення «славлений, хвалений»).[1] Етимол.сл.укр.мови Ви читали у вікі як описують теорії? (там нема "існують теорії", чи "існує думка" (і палець вверх).

8) Хоча єврейські громади існували на Русі вже довгий час, початок великої хвилі єврейської міграції до України припадає на 13-14 століття. Євреї прибували у Річ Посполиту з Німеччини. (с) Чому не вказані причини міграції? Чому не описано де саме (на яких територіях) існували єврейські "громади"? Чому "блатняк" і безліч аналог. слів - це явище суто одеси-мами і ростова отца (Ітиль - івритомовна метрополія хазарії), коли в польщі і німеччині (звідки була друга міграція) такого не спостерігається в мові? Яке слово на позначення єврея стало зневажливим в тих територіях, звідки євреї "мігрували"?

9) Наконечний пише: Створилася така вражаюча ситуація, що зараз в українській мові на означення старозаповітного народу одночасно побутують два паралельні етноніми: “жид” і “єврей”. Ані норми літературної мови, ані живомовна практика не терпить згаданого паралелізму, його невизначеності. Яка саме невизначеність? Етимологічний словник визначає етимон і словотворення слів жид, юда, гебрей і єврей. В чому саме проблема?? А в євреїв слова Jũdaeus, Yehűdhĩ, Іehűdã - це «визначеність за наконечним»? Етимологічний словник ВИЗНАЧАЄ етимон. Наконечний же при цьому підкидує поняття "нації".

10) чому старогрецьке запозичення - норма, а німецьке, італійське - ні?

11) Костомаров засвідчував факт і іншу теорію: Етнонім “жид” побутує тут споконвіку. Він зафіксований геть в усіх відповідних українських історичних пам’ятках, і тому міняти його неможливо (наводилися приклади). По-друге: ні у фольклорі, ані в побудованій на фольклорі українській художній літературі його не зустрічаємо. Звідси висновок — термін “жид” є природним, українським, а “єврей” — принесеним, тобто російським. (про це пише наконечний за вашим джерелом). Відкрийте етимологічний словник, і гляньте скільки там словоутворень похідних від жид. Перелічіть їх у статтю. Це ще раз підтверджує написане костомаровим.

12) Ваш лінк з написаним наконечинм - це наукове видання? хто публікує наук.працю??

13) Наконечний: хіба найкраще повинні б розуміти, що про свою назву має право вирішувати народ, до якого ця назва належить(с). Так, коли мова про автонім, і ні - коли мова про екзонім. Це зрозуміло? То поясніть, яким чином іспанці називають німців і німеччину - алеманцями і алеманією? Самоназва німців "Deutschen", а не "алемани" чи "німці". Так же і з "фінляндією", "індійцями" індії і тд. Також, зверніть увагу, що "жид" використовувалось в тому значенні, яке несе його ЕТИМОН. ЕТИМОН НЕЗМІННИЙ!! Жид - не «назва народу», а загальне значення «славлений, хвалений». Етноім вміщує в себе поняття "екзонім" і "автонім". Доведіть, що існував народ, а не люди «з походженням зза євфрату» (єврей) чи «славетні, хвалені» (жид, юда). Доведіть, що означення "зза євфрату" і "славетний, хвалений" - це творення назви іншими етнічними групами, а не самими євреями. Так само і з караїмами: "караїм" (множина) «читці (біблії)». Це так само як «славетний,хвалений» і «зза євфрату». Етимон походить виключно від цих людей.

14) І, накінець: якщо тут справа в націоналізмі і нації, то статтю у вікі слід писати не у формі реферата на тему "я люблю жидів", а КОНКРЕТНО, НЕЙТРАЛЬНО і детально розписати все по пунктах №№1-13 (етимологічні словники вказати і те що там написано про етимон і застарілі слова), плюс написати, що зміна ставлення у євреїв до слова "жид" відбулась саме в період розпаду станового поділу суспільства у світі в період між раннім феодалізмом і індустріалізацією, коли люди почали мислити себе скрізь єдиним цілим (нацією), що і призвело у євреїв у 19 ст появи руху за власну державу, в австр.Імперії до ідей відродження республіки "Норик", в Галичині - незалежності (при Бандері і задовго до нього існував авт.статус галичини), в Данії - до дансько-пруської війни і поразки Данії, яка призвела до втрати герцогства Шлезвіг і Гольштейн, які протягом кількох століть входили до складу Данського королівства. Ось корінь переосмислення поняття "славетний, хвалений" в "євреї" у євреїв. До слова, про Бандеру у ставленні жидів: «Центр Симона Візенталя» направив лист до посольства України в США, в якому висловив «глибоку відразу по відношенню до тих почестей, яких удостоївся Бандера». У документі говориться, що Бандера був «посібником нацистів і винуватцем вбивства тисяч євреїв та людей інших національностей в роки Другої світової війни» Щось не видно з сторони євреїв нейтральності, а ось шахер-махер(єврейське) - видно.

15) Наконечний сам начепив що це "етнонім", не вдаючись в деталі чи це екзонім чи автонім. Чи існував автонім в період від хрещення києва і до 18 ст? Ось приклад етноніма (автоніма): "кети" - самоназва — «людина» (не «славетний, хвалений» чи «читці біблії»); «Суомі» - «індоєвропеєць» і яке є спільнокореневим, напр., з латинським homo 'людина'; алемани «все люди»; «шкиптарет» — «ті, що зрозуміло говорять» (самоназва албанців); «еускалдунак» — «ті, що зрозуміло говорять» (самоназва басків); «квади» — «ті, що (зрозуміло) говорять» (дв.-ісл. kveða «говорити»; ранньогерманські племена, відомі ще як «Свевський союз»);

16) За вашим лінком наконечний пише: О. Брик (хто такий?) подає таку причину: “Під кінець 15-го століття на слов’янському Сході євреї почали ширити юдаїзм, і Православна Церква в Україні назвала його “єресь жидовствующих”. Ви своїми словами описали це так: Зокрема згідно з однією з теорій, негативне забарвлення для євреїв це слово набуло після того, як православна церква проголосила під кінець 15-го століття юдаїзм «єрессю жидовствующих». Не прийнято цитувати? Наконечний же ж цитує і не стидається: бере в лапки і подає текст, а не утворює гру в поламаний телефон; наводить автора, який освучує таку причину (що у вас вже теорія).

18) на цю дату стаття у вікі "жиди" - це просто копія (не повна і з опущеними фактами) статті наконечного "Жиди чи євреї?". Все. Навіщо тоді це перекопійовувати (ще й з втратою інформації) у вікі, якщо це можна прочитати в праці Наконечного? По такій логіці у вікі статтю треба дублювати все що знаходить гугль-пошуковець? Навіщо дублювати гугль? Власне, тому мова про ЕНЦИКЛОПЕДИЧНУ статтю.

---

Словники тут: http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm Є навіть "жидик" - «чорний жук» — похідне утворення від жид, аналогічні до назв комах москалик і прусак. (Етимолог. словник).

Ненейтральна стаття

В статье явно не указывается на отрицательную коннотацию данного слова. Примеры использования, приводимые в статье, носят явно антисемитсткий характер. Прошу администратора добавить шаблон "ненейтральная статья" и переработать статью. Alaudo 23:11, 30 березня 2007 (UTC)

Абсолютно абсурдні звинувачення. Варто уважніше читати статтю, особливо в цьому місці - "Сучасні євреї вважають слово "жид" образливим". --Hillock65 23:39, 30 березня 2007 (UTC)

Ставлю під сумнів пропозицію Alaudo. Див. Про ненейтральність та знання української мови

про жида і собаку

А ніхто не здогадався це підкріпити джерелами? Хоча б підручниковими. А то потім, справді нападки починаються про НТЗ--A l b e d o ^® 17:47, 1 квітня 2007 (UTC)

Ото ж я видалив наступне:

В часи Коліївщини, козаки після спалення костьолу в Умані, поряд повісили єврейського орендаря, поляка і собаку, підписавши: «Жид, лях, і собака — всяка віра однака».

Вважаю, це явно лишнє, може викликати реакцію з встановленням НТЗ, та дещо неенциклопедично. В ті часи слово Жид вживалі всі, не потрібно ще один лишній раз акцентувати на цьому. Це повинна робити Історія України. --Oleh Kernytskyi 18:10, 1 квітня 2007 (UTC)

Підсумки

Я видалив підсумки як неенциклопедичні та ненейтральні. До того ж жодний з них не підтриманий джерелами. Роль енциклопедії не давати повчання та рекомендації, а відображати реальність. Поради та підсумки варто залишати в іншому місці, а не тут. --Hillock65 18:31, 19 серпня 2007 (UTC)

Петро Мірчук.

До питання: «жиди», чи «євреї»? є тут http://exlibris.org.ua/mirczuk/21.html Ilyakiev

Про Німеччину у 13-14 ст.

Євреї прибували у Річ Посполиту з Німеччини. Там ще є посилання на ФРН...
Може краще вжити посилання на Священу Римську імперію? Utilmind (обговорення) 15:04, 11 серпня 2012 (UTC)

Так це всеодно історичні землі Німеччини чи Австрії. --Гриць (обговорення) 15:24, 11 серпня 2012 (UTC)

Ok, вірно. Бо тоді й України як держави не було. Але посилання я вже виправив на Римську Імперію замість ФРН. Utilmind (обговорення) 15:29, 11 серпня 2012 (UTC)

Заувага

Хоча єврейські громади існували на Русі вже довгий час, початок великої хвилі єврейської міграції до України припадає на 13-14 століття. Євреї прибували у Річ Посполиту з Німеччини. Згідно з дослідженнями учених, слово «жид» прийшло на територію Київської Русі ще в дописемний період і мало коріння в італійській мові (італ. giudeo), яку в свою чергу було запозиченням з латинської мови (лат. judaeus). Латинське слово походило від гебрейського відповідника «юда», що мало загальне значення «славетний» чи «хвалений». Це слово також активно запозичувалося в українську мову з німецької й польських мов.

==================

Велика міграція була саме в часи "русі" скрізь по торгових шляхах, а особливо по узбережжі чорного моря і Волзі, де регіональні торг. маршрути примикали до Вел.Шовкового шляху. Про великі анклави євреїв у цих регіонах свідчить поширена в Україні, і в цих регіонах зокрема лексика:

• блат (спочатку означало наявність свого роду рекомендаційного листа, записки, яке свідчило про те, що подавець користується серйозною протекцією),
• блат-хата (євр. "блахат", букв. "нишком") слово позначає місце постійного проживання блатних, господар якого як правило теж блатний і пов'язаний певними зобов'язаннями.
• братва (євр. "брит", букв. "священний союз", об'єднання кола осіб заради певної мети, скріплене клятвою (злодійське). Слово спочатку означало членів однієї банди, в даний час зазвичай позначає бандитів взагалі. Звідси ж і звернення "брат" в спілкуванні блатних між собою. Звідси ж і слово "братан", спочатку позначало молодшого за віком і досвідом учасника банди, слово утворено аналогічно слову "пацан" (див.) з тим же суфіксом.
• бугор (євр. "Богер", букв. "дорослий", "досяг повноліття") раніше позначало дорослу людину - лідера банди вуличної "шпани" (див.), в даний час - "авторитет" у компанії блатних або в камері.
• вертухай (євр. "бар тукіа", букв. "виконуючий кару") раніше слово позначало тюремного ката (у Росії катівський функції виконували зазвичай особливо виділені ув'язнені). В даний час використовується в значенні "наглядач", "охоронець".
• гімор (євр. "Гамр", букв. "відмова коритися", "бунт", "обурення". "Гамор" - "шум", "сварка")спочатку термін використовувався для позначення ситуації, коли інші блатні відмовлялися виконувати вказівки «злодія в законі». В даний час позначає взагалі будь-яку неприємність.
• закос (євр. "Козьова", букв. "помилковий", "кезев" - "брехня") ухилитися від чогось або під хибним приводом. Звідси ж дієслово "косити", "закосити".
• кайф (євр. "кейф", значення те саме.) значення слова зберігається незмінним тривалий час.
• кодла (євр. "кодла", букв. "подібно жебракам") збіговисько кримінальників, шпани, колишніх каторжників. В даний час може вживатися в значенні "злочинне угруповання".
• кореш (євр. "корев", букв. "родич", одеський діалектизм "кореш") спочатку слово означало взагалі людину, якій інша особа зобов'язана надавати допомогу та сприяння незалежно від наявності «блату». В даний час використовується в значенні "друг", "подільник". Звідси ж форма "корефан" і дієслова "кореш" і "корефаніться".
• косяк (євр. "косах", букв. "сварити", "робити всупереч") використовується до теперішнього часу для позначення неправильної дії. Звідси ж дієслово "косячіть" і ідіома "бути на косих".
• ксива (євр. "ксива" (ашк. діалектизм), письмовий документ, офіційний папір) значення даного слова до теперішнього часу практично відповідає вихідному - документ, виданий державним органом.
• маза (євр. "Мазаль", букв. "удача") значення слова зберігається незмінним тривалий час.
• малява (євр. "мила ва", букв. "слово пішло") до теперішнього часу використовується у значенні "записка", на відміну від "блату" це виключно послання, складене у в'язниці, передане з камери.
• мастирка (євр. "мастір", букв. "ховати", "приховувати") спочатку використовувалося у значенні "засіб приховування, фальсифікації", пізніше - "фіктивна рана". Звідси ж "стиріть" - заховати і "поцупити" - вкрасти, поки ніхто не бачить і приховати.
• мусор (євр. "Мосер", букв. "Зрадник") одеський діалектизм - "мусер". Слово означало поліцейських інформаторів. В даний час вживається виключно в значенні "співробітник правоохоронних органів", раніше зазвичай мався на увазі "стукач", "провокатор, впроваджений в банду".
• падла (євр. "Пада", букв. "Людина, борг якого перейшов іншому") одеський діалектизм - "падла". Спочатку використовувалося для позначення людини, нездатного віддати картярський борг в камері. Його борг "перекуповували" будь-ким, а він потрапляв в залежність від перекупів. В даний час використовується в значенні "людина, гідна презирства". Звідси ж терміни "падляна" і "западло".
• параша (євр. "Параша" (фонетично - ашк. діалектизм), букв. "Скандал". В загальному сенсі - всякого роду негаразди, неприємність. Звідси ж - алегоричне позначення відхожого місця в камері.
• пацан (євр. "Поц", в одеському регіоні існує версія, що слово утворилося від даного кореня із застосуванням зменшувального суфікса. Там до цих пір слово використовується з зневажливим відтінком. Існуюча офіційна версія, що виробляє корінь від одеського "пасюка", виглядає досить непереконливо. Спочатку слово означало підлітка, який намагається долучитися до статевого життя в кампанії більш дорослих і досвідчених хлопців. Надалі - просто "пріблатненний" підліток, зараз увійшло в загальновживану лексику, хоча ще в 70-х роках XX століття існували мовні анклави, в яких воно взагалі не вживалося.
• поц - статевий член
• стрем (євр. "Штра Маер", букв. "Той, хто попереджає") слово для позначення тривожних обставин. Звідси ж ідіома "стояти на стрьомі" і дієслово "стрєматься".
• треф (євр. "Тареф", букв. "Нечистий", тобто заборонений до вживання) може вважатися застарілим, існує у варіанті кваліфікуючого прикметника "трефовий".
• урка (євр. "Урша", букв. "Засуджений", "людина, вина якого доведена") раніше використовувалося в первісному значенні. В даний час існує в значенні "кримінальник".
• халява (євр. "хала", букв. "молоко". У західних губерніях Росії існувала форма збору коштів для одновірців - "дмей хала" - букв. "Гроші на молоко") найчастіше збір здійснювався особою, що мали відповідний "блат", що дозволяв збір, і нерідко цією ж особою зібране і присвоювалося. Звідси саркастична російська форма - "дєтішкам на молочішко". Те, що дістається задарма або ж може бути безкарно присвоєно.
• хана (євр. "хана", букв. "зупинка, привал", алегорично - "кінець шляху", "смерть") значення слова не змінилося до теперішнього часу, є підстави вважати, що воно вже увійшло в загальну лексику.
• хохма (євр. "Хохма", букв. "Мудрість", але також і "гострота", "дотепне висловлювання") значення слова зберігається незмінним тривалий час. Звідси ж "хохмач" і "хохміть".
• чикса євр. "Шікса", букв. "Погань, гидота" - як правило незаміжня молода жінка чи дівчина, прислужувати ортодоксальному іудеєві в шаббат. Найчастіше одночасно з цим використовувалася для задоволення деяких природних фізіологічних потреб чоловічого організму, звідси і міграція слова в спеціальний термін. Загальна назва для дівчат і жінок, існує стійкий співзвучний варіант "бікса", появою своїм мабуть зобов'язаний тривалим побутуванням слова в іншомовному середовищі.
• чмо (Ідиш "Шмок", діалектизм "чмок", синонім "поц" (див. пацан), але з дещо іншим смисловим забарвленням.

Слово спочатку використовувалося у своєму початковому значенні, потім стало позначати взагалі людини не тільки "не блатного", а й заслуговує зневажливого ставлення. Звідси ж прикметник "чмошний" і похідне від нього іменник "чмошника". Звідси ж і дієслово "зачморіть", тобто демонстративно ставитися до людини з підкресленим зневагою. В іншомовному середовищі слово трансформувалося в "Чмир", від якого і відбулося віддієслівний іменник "Чмир", тобто той, кого зачморілі. У радянській філологічній школі тривалий час панувала версія про походження слова Чмир від назви персонажа народного фольклору хмирь.

• чувак (євр. "Чува", букв. "Покаяння") слово означало спочатку блатарь, який вирішив вийти з блатного світу. В даний час - взагалі не-блатний і не-фраєр. Форма жіночого роду - "чувіха", раніше позначало вийшла заміж або іншим способом легалізована повія.
• ша (євр. "Ша", букв. "Тихо", заклик до тиші) Значення слова зберігається незмінним тривалий час. Також побутує в значеннях "вистачить", "достатньо".
• шалава (євр. "Шілев", букв. "Поєднувати") спочатку використовувалося в значенні "гуляща дівка", що поєднує відносини з кількома чоловіками. В даний час найчастіше - повія.
• шара (євр. "Шеар", букв. "Залишок", "Шеарім" - "залишки") словом позначалися непридатні до реалізації залишки товару, які було прийнято залишати у вільному доступі для бідних. Цим же словом позначалася взагалі частина врожаю, яку необхідно було залишити на корені згідно талнекрофічної традиції, для того, щоб нею могли безоплатно скористатися бідняки. Що небудь, що дісталося безкоштовно або ж без додатка яких би то не було зусиль. Звідси ж дієслова "шарити" і "шаріться" в значенні "шукати на шару".
• шкет, шкура, шмара, шмон, шмотки, шнобель, шмон, шняга, штрих, шулер, шухер

---

це далеко неповний список. Якщо євреї прибули з Німеччини, то чому німці, і скрізь по шляху міграції євреїв ніде ці слова не використовуються? А ось Одеса, Сх.Україна, Ітиль (Поволжжя) - ці слова там як рідні? (і одесса мама і ростов атєц) Ітиль - івритомовна метрополія Хазарії. В російській мові євр.слова - не відрізнити від "русского" чому? І кац-ап - сполучення вельми цікаве (по будові як і ар-ап(мавр)). В українській мова нема слова "как", щоб було "как цап". Крім того, слово "как" - єврейського походження. То може в Галичині прийнято розмовляти блатняком чи вживати ці слова з 15 ст?

Великих територій російський імперії свого часу пройшла найбільша популяція євреїв в світі[1] Там же: євреї, які проживають в Росії і країнах колишнього Радянського Союзу, як і раніше є одним з найбільших єврейського населення в Європі. Там є про те, звідки євреї на цих територіях. Кількість євреїв за країнами:

• США 2000000
• Ізраїль 825,000-1,150,000

*Росія 205000 (близько 400,000-500,000 збільшений єврейського населення)

• Німеччина 119000 (250000 збільшений єврейського населення)
• Канада 50000
• Австралія 20000

заувага 1

Перехід давнього запозичення «жидъ» до зневажливого відбувалося під впливом декількох факторів. Зокрема згідно з однією з теорій, негативне забарвлення для євреїв це слово набуло після того, як православна церква проголосила під кінець 15-го століття юдаїзм «єрессю жидовствующих».

---

Це як зрозуміти? 1) Жид же ж існувало задовго до словянізації. 2) Після 15 ст воно змінило ЕТИМОН???

Жид (застаріле), старословянське жидъ, жидинъ, жидовинъ — запозичено в дописемний період з італійської мови; італ. guideo «єврей» походить від латинського Jũdaeus «іудей, єврей», яке зводиться до гебрейського Yehűdhĩ утвореного від особового імені Іehűdã «Іуда» (загальне значення «славлений, хвалений»).[1] Етимол.сл.укр.мови

Ви читали у вікі як описують теорії? (там нема "існують теорії", чи "існує думка" (і палець вверх).

гебрей

В той час, як слово «єврей» вважалося нормативним, оскільки пішло від мови святого письма «гебрей».

======

Хтось в ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ТУТ ЗВАГЛЯДАЄ? Чи всі давно профффффесори, і самі, відносно свого "дін-дон" етимон визначають?? НАПИШІТЬ В СТАТТЮ ЕТИМОН СЛОВА ГЕБРЕЙ, І ТЕ, ЧИ ВОНО НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗАСТАРІЛИМ(словник про це СПЕЦІАЛЬНО для когось пише, чи не так?

Жид

На яких підставах ви дозволяєте скасовувати редаґування інших двох учасників? --Bulka UA (обговорення) 19:43, 28 листопада 2012 (UTC)

На тій підставі, що ви вставляєте в текст статті нісенітницю не підтверджену джерелами. --Гриць (обговорення) 20:05, 28 листопада 2012 (UTC)

Скасовувати редаґування інших користувачів без пояснення є прямим і зухвалим порушенням правил. Щодо вашого закиду відповідаю що внесені мною зміни мають посилання. В іншому випадку мною була вилучена інформація без наведених АД з висячим запитом на перевірку достовірності. --Bulka UA (обговорення) 20:15, 28 листопада 2012 (UTC)

Це все одно нісенітниця. Виривати з тексту якесь твердження і ліпити його у вступ - це паплюження статті. Звертайтеся до адмінів. --Гриць (обговорення) 20:25, 28 листопада 2012 (UTC)

З якого приводу звертатися до адмінів? --Bulka UA (обговорення) 20:29, 28 листопада 2012 (UTC)

Вибачаюсь пане Грицю, що влізаю в дискусію, але мені дійсно цікаво, чому було видалено моє посилання на Книш З. "Євреї чи жиди?". Мені здається що ця робота заслуговує на те, щоб бути процитованою, оскільки безпосередньо розглядає проблематику статті. Крім того, пан Bulka UA додав досить цікаві джерела. --zmi (обговорення) 21:10, 28 листопада 2012 (UTC)

Шановні, була стабільна версія, яку встановили після минулої війни редагувань. Вам не подобається визначення цього етноніму як образливого, ви взяли його видалили і вставили щось інше. І все це у вступі. Підрозділ "походження" взагалі нісенітниця без джерел. Хочете додати що цей етнонім заполітизований? Цілком погоджуюся, але місце цььому в тексті статті, а не у вступі. Вступ - це по суті вітрина статті, анотація усього про що йтиме мова в основному тексті. Навіщо псувати статтю тим, про що у статті зовсім не йдеться? Отже знову війна редагувань, вкотре. Скільки ж можна? --Гриць (обговорення) 21:50, 28 листопада 2012 (UTC)

Можна конкретніше, будь ласка, дати відповідь : чому було видалено моє посилання на Книш З. "Євреї чи жиди?"--zmi (обговорення) 22:31, 28 листопада 2012 (UTC)

Так звана "стабільна версія" порушувала НТЗ. Чого варте речення у встіпній частині "У сучасній українській мові це слово є застарілим, має образливе забарвлення і не вважається нормативним" з посиланням на словник часів панування тоталітарної ідеології і статтю в якій нічого подібного немає. --Bulka UA (обговорення) 12:37, 29 листопада 2012 (UTC)

Євген Наконечний - відомий фахівець, його думки ніколи не застаріють. Антисемітизму, ксенофобії і расизму не місце у Вікіпедії, за якими б словами про тоталітаризм вони не ховалися.--Гриць (обговорення) 13:10, 29 листопада 2012 (UTC)

перш ніж кидатись лайном про антисемітизм, може до вас дійде, що були правки двох користувачів і ви обидві відкотили, навіть не читаючи історію сторінки. Втретє запитую, якщо вам не сподобались зміни користувача Bulka UA, то з якої причини було видалено моє посилання на працю Книша Зиновія Михайловича. Він також історик і його наукова спадщина важить зовсім не менше ніж у Наконечного. Я дочекаюсь відповіді?--zmi (обговорення) 13:27, 29 листопада 2012 (UTC)

Я вже вам відповів вище. Читайте уважніше. --Гриць (обговорення) 13:31, 29 листопада 2012 (UTC)

Де саме? --zmi (обговорення) 13:43, 29 листопада 2012 (UTC)

Колеги, вітаю всіх.

Є отака версія, яку відкотили.

Жиди́ — етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. Однак в Україні, внаслідок нерівномірно великого впливу російської мови на українську (у порівнянні з іншими східно- і центрально-європейськими мовами), вживання цього етноміма має здебільшого образливе забарвлення і в сучасній українській мові вважається застарілим. Попри це, у деяких регіонах, а також в літературних джерелах - збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення єврейської національності.

Також необразливе нейтральне значення даному слову надають носії розмовної мовної практики Галичини, Буковини та Волині, що проживають у регіонах, які зазнали русифікації) - в основному на Сході чи у Центрі України.

Так, до прикладу, у носіїв мовної традиції Галичини, яка довгий час знаходилася під нерівномірно великим впливом польської мови коннотації зі словом "жид" в основному позитивні або нейтральні, але не негативні. Так, широко поширеним є словосполучення "жидівська кнайпа", яке на сучасну українську мову можна перекласти хіба що за допомогою словосполучення "єврейське кафе". Зрозуміло, що дане словосполучення не передає усього унікального колориту, який присутній у вислові "жидівська кнайпа".

У той же час, у носіїв мовної традиції регіонів, які знаходилися під нерівномірно великим впливом російської мови, коннотації зі словом "жид" - в основному або негативні, або різко-негативні ("жид порхатый", "жиды оборзели" - обидва рос.).

Слово "жид/жидівка" не можна порівнювати з образливими для українців чи росіян прізвиськами "хохол/хохлушка", "москаль/москалька" "кацап/кацапка", оскільки перераховані слова не є етнонімами у жодній мові світу. Вони є екзонімами і то не нейтральними, а, здебільшого, або іронічними або і зневажливо-зверхніми. Натомість, слово "жид" - етнонім на означення єврейської національності у великій кількості мов, зокрема у польській.

Таким чином, припинення вживання слова "жид" в українській мові на означення осіб єврейської національності є продовженням практики русифікації української мови, зокрема, у частині запровадження властивих саме російській мові коннотацій даного етноніма.

Захист статті

Для запобігання подальшій війні редагувань, на статтю встановлено захист терміном одну добу. Перед внесенням правок, прошу обидві сторони, предметно обговорити свої правки на СО. Якщо буде бажання зацікавлених сторін, то можу виступити у якості посередника з даного питання. Також нагадую, що у випадку продовження війни редагувань без спроби прийти до консенсусу, користувачі можуть бути заблоковані, згідно ВП:ВР.--Geohem 16:50, 2 грудня 2012 (UTC)

Дякую. Завжди закликав до обговорення правок. Ну от тепер ще з'явився шаблон НТЗ. Ні обґрунтування, ні причин, ні шляхів покращення статті. Наліпив шаблон і в кущі. Мабуть користувачі повинні за допомогою телепатії вгадувати, що окремому користувачеві здалося ненейтральним? Може ви запитаєте, бо коли я питаю вже котрий раз, ніякої відповіді. --Гриць (обговорення) 18:55, 2 грудня 2012 (UTC)

Редагування Zmi007

Пане Zmi007. Прив'язка "Крім того він відзначає, що для втілення радянської теорії про зближення мов, зі словників викидали слова суто українські, не схожі на російські. І, щоб зберегти ці слова, мовознавці залишали їх із примітками «застаріле», «обласне», «діалектне», «рідковживане», аби тільки вони залишилися в словнику" до слова жид є вашим оригінальним припущенням, сам Олександр Пономарів, такого не стверджував. Також хотілося б почути обгрунтування вилучення інформації, вказаної у цій статті, зокрема, про негативне забарвлення слова «жид».

Гаразд, але при нагоді спитаю пана професора про ну дууже застаріле слово жид, котре "раптом" вживає вся Україна й по сьогодні--zmi (обговорення) 15:46, 7 грудня 2012 (UTC).

Радянський 11-томник

Я би не вважав радянський 11-томний тлумачний словник авторитетним джерелом для таких гострих і специфічних тем, позаяк це словник русифікований. Посилаймося на нові (2000-их) тлумачні словники української мови --MaryankoD (обговорення) 11:40, 9 грудня 2012 (UTC)

Прохання не видаляти зі статті верифіковану інформацію

Шаблон НТЗ про щось свідчить чи лише тролення? Розділ етимологія і преамбула на АД. Політизація вживання нейтральніше ніж "за" і "проти". Вертепний "Жид" є фольклорний персонаж. --Bulka UA (обговорення) 18:32, 9 грудня 2012 (UTC)

Обгрунтування Шаблону НТЗ не надано, тому виглядає, як безпідставний.--Geohem 18:42, 9 грудня 2012 (UTC)

Я поверну більш менш довоєнну версію, а потім сформулюйте конкретно, що ви хочите додати, окрім преамбули. Преамбулу слід розглянути окремо.--Geohem 18:45, 9 грудня 2012 (UTC)

Тимчасове встановлю захист на сторінку.--Geohem 18:47, 9 грудня 2012 (UTC)

Обґрунтування шаблону НТЗ годі й чекати, не до того зараз. Нова війна редагувань починається, пан Булка знову вирішив силою проштовхнути свої погляди... --Гриць (обговорення) 18:54, 9 грудня 2012 (UTC)

Гм. Стаття в якій ведеться війна правок і проставлені запити на джерела потребує обґрунтування шаблону НТЗ. Та най вже без нього. Почну здолу. У якій футбольній культурі? Є субкультура футбольних фанів де вони вигадали один одному прізвиська. Формулювання "що асоціюються з традиційними єврейськими кварталами або містами" дурнувате. Серед перелічених міст жодного ізраїльського. Пропоную змінити на "що асоціюються з історичними єврейськими кварталами або громадами". Прошу також повернути до розділу "вживання" "вживання у підросійській Україні". оскільки саме там проводилося зросійщення що призвело до витіснення слова з ужитку. Логічно й доба СРСР туди підпадає. Існуючий нині підрозділ "Дискусія щодо відродження вжитку етноніма "жид"" є підміною понять оскільки на існування дискусії не надано АД. Є чергова політизація вживання слова. Прошу повернути розділ "Політизація вживання в сучасній Україні" на місце. Оскільки "дискусія";) відбувається між представниками "правих" політичних сил і маріонетковими громадськимим організаціями. Так само повернути розділ про фольклорний образ що повище пояснив. А саме що вертепний "Жид" є фольклорний персонаж. Крім того оскільки йдеться передусім про слово розділ "етимологія" був написаний на підставі АД і невідомо з яких причин видалений. Резюме: витратив купу часу на марно. --Bulka UA (обговорення) 19:10, 9 грудня 2012 (UTC)

Намагався врахувати ваші зауваження, погляньте ще раз на текст, чи так підійде?--Geohem 19:34, 9 грудня 2012 (UTC)

Не треба враховувати нічиїх зауважень, вживайте заходів проти війни редагувань. Однаково для всіх. Бажано, щоб вам інші адміни допомогли. --Гриць (обговорення) 22:47, 9 грудня 2012 (UTC)

Які демократичні рекомендації!--zmi (обговорення) 23:15, 9 грудня 2012 (UTC)

Шановний пане Булка!

СИЛОЮ ВИ НІКОЛИ НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЕ! ВІЙНА РЕДАГУВАНЬ ВАМ НЕ ДОПОМОЖЕ! Спеціально для вас виділив це речення, щоб ви його завчили на пам'ять і намагалися шукати консенсусу, а не вести знову війни редагувань. --Гриць (обговорення) 18:54, 9 грудня 2012 (UTC)

про мови декілька народів

Ще раз наголошую для Гриця що число мов: Хорватська, Чеська, Польська, Словацька, Угорська, Латвійська, Литовська, Українська в яких вживається слово жид — це не декілька. Вже не додаючи російську та інші, де це слово безперечно теж існує і вживається.--zmi (обговорення) 22:40, 9 грудня 2012 (UTC)

Саме декілька. Бо крім цих 8 мов ще є добрі дві сотні різних мов і у більшості з цих двохсот мов такого слова нема. Якщо маєте джерела, що я помиляюся, будь ласка додайте. --Гриць (обговорення) 22:45, 9 грудня 2012 (UTC)

В цих двох сотнях і джу і джуде і жуіф і так далі. Етимологія усіх як і жид від judaeus. Може самі полічите і не будете блазнювати?--zmi (обговорення) 23:12, 9 грудня 2012 (UTC)

Це блюзнірство запитати про джерела? Ви не бачите різниці між французьким juif і жидом? Крім романських мов ще є з десяток інших категорій і десятки різних мов від алтайської до науатля та мови майя, переважна більшість з котрих не має нічого спільного з цим словом. Ніяка це не більшість. --Гриць (обговорення) 00:12, 10 грудня 2012 (UTC)

Ви розумієте різницю між словами один, два, декілька, багато, більшість? мова йде про заміну слова декількох на багатьох, а не на більшість! Крім того блазнювати і блюзнірство це зовсім різні слова, раджу заглянути в словник. --zmi (обговорення) 07:12, 10 грудня 2012 (UTC)

До Geochem

Пане Geochem, може досить зловживати адмінськими функціями? Бо деколи і терпець уривається. До речі, поясніть мені та й іншим, відколи сортування аргументації на за і проти у вікіпедії стало оригінальним дослідженням?--zmi (обговорення) 23:16, 9 грудня 2012 (UTC)

А на якій підставі ви вважаєте, що вираз :Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає, відноситься до аргументів «за» вживання?--Geohem 07:38, 10 грудня 2012 (UTC)

Ви не відповіли на запитання. --zmi (обговорення) 19:37, 10 грудня 2012 (UTC)

Я ж не випадково вам задав попереднє питання. Аргументи «за» чи «проти» мають визначати фахівці, а не користувачі Вікіпедії довільним чином виривати цитати і розміщувати як заманеться.--Geohem 19:42, 10 грудня 2012 (UTC)

Ви вважаєте, що відповіли на моє запитання?--zmi (обговорення) 21:03, 12 грудня 2012 (UTC)

Думав вже не буду встрявати в розмову але поведінка адміністратора нагадала мені одну дотепну карикатуру на якій зображено двоє в гамівних сорочках. Один другому розповідає що після того як він натягнув у ресторані труси на голову його фото одразу з'явилося в газеті. Співрозмовник відповідає що його фото теж було в газеті треба ж таке співпадіння. Тоді перший відповідає що не бачив. Другий на те відказує що фото було уміщене мабуть на зворотній стороні аркуша. --Bulka UA (обговорення) 21:29, 10 грудня 2012 (UTC)

Жид

Консенсус не досягається через дупу (тобто накладенням блоку на статтю з подальшим вислуховуванням всіх "пацієнтів" і одноосібним внесенням "консенсусних" змін). Крім того якщо стоїть шаблон НТЗ то він означає що у статті викладені факти які НТЗ порушують а "черговий по палаті" продовжує наполягати що все ґуд. Відкинення ж інформації підкріпленої АД є звичайнісіньким вандалізмом. А щодо цитати Ґольдельмана то не знаючи броду не лізь у воду. Проте й це не заважає вам відкидати чужі редакції. Ну просто хочу і роблю! Тож треба вже вилазити потроху з тих тісних рейтузів. Пане Geohem як учасник конфлікту довкола статті й користувач наділений більшими можливостями ніж інші користувачі ви маєте звернутися до іншого неупередженого користувача з функціями адміна з проханням зайнятися пошуком консенсусу в статті а самі більше туди не втручатися. --Bulka UA (обговорення) 21:29, 18 грудня 2012 (UTC)

Так Зроблено. Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Посередництво. Стаття Жид--Geohem 10:56, 19 грудня 2012 (UTC)

плюс статті

До речі, ось статтю знайшов по темі [2], може знадобиться…--Анатолій (обг.) 12:10, 19 грудня 2012 (UTC)

Не забудьте ще й ось це прочитати--zmi (обговорення) 13:18, 19 грудня 2012 (UTC)

НТЗ-до адмінів

Як довго буде захищена стаття? Захист стоїть безстроковий, а ніяких спроб улагодити суперечки я не бачу. Мабуть дехто сподівається, що воно саме по собі якось влагодиться? Не варто ховати голову у пісок. У мене, як і в інших користувачів є серйозні претензії щодо нейтральності статті. Зокрема, я вважаю вступ тенденційним і відверто брехливим. По-перше, із вступу чомусь соромлило прибрали згадку про те, що це слово євреї вважають образливим. У підтвердження цього є безліч джерел у статті, через що це слово не вважається нормативним. По-друге, пасаж про вплив російської мови не відповідає дійсності - маємо цитати академіка Грушевського і публіциста Наконечного, що зміна етноніму відбулася свідомо, саме тому що євреї вважають це слово образливим. Чи вважають вони його образливим від впливу російської мови чи китайської - це їх справа, це можна розкрити у самій статті нижче. Те що якомусь рабіну щось десь сподобалося - не переконливий аргумент, саме образливий характер цього слова був аргументом для Грушевського, коли в уряді УНР засновано Міністерство єврейських справ. Маємо цитати Грушевського, що саме це було причиною зміни етноніма. Отже з огляду на все це прошу адмінів, або зняти захист, або додати шаблон НТЗ, оскільки підстав для сумніву у нейтральності після усіх конфліктів тут безліч. Обгрунтування шаблону я виклав вгорі. Сподіваюся, що тут почнеться хоч якийсь рух до виправлення недоліків.--Гриць (обговорення) 21:35, 4 січня 2013 (UTC)

Захист не буде безстроковим. Якщо не виявиться людини, котру узгодять, як посередника, доведеться відкрити статтю, під умовою суворого дотримання процедури ВП:Консенсус. З приводу ваших зауважень: 1) про те, що євреї вважають це слово образливим необхідні вагомі АД. 2)Про вплив російської мови говориться в роботі Книша «Євреї чи жиди?», Торонто, «Срібна Сурма», 1984, 58 с.. Якщо у вас є дослідження, що зміна відбулась незалежно від російської мови, то теж необхідно надати джерела. 3) Шаблон НТЗ не ставиться у випадку, якщо вам просто щось не подобається. Нейтральність ставиться під сумнів, якщо є підстави вважати, що не вся інформація з АД відображена у статті. Тому для руху, спершу надайте посилання на дослідження , що спростовують вказане у статті.--Geohem 06:20, 11 січня 2013 (UTC)

Шановний пане Geohem! Я вдячний вам за сміливість, коли ви із 20 амінів один звернули увагу на цю статтю, однак як я зазачив вище, вам необхідно звернутися до більш досвідчених адмінів по поміч, оскільки вам очевидно бракує досвіду і обізнаності з правилами Вікіпедії. У жодному місці правил ВП:НТЗ не зазначено, що шаблон НТЗ має супроводжуватися джерелами. Ви не можете вигадувати правила як вам заманеться, це не входить у ваші обов'язки, ваші обов'язки слідкувати за дотриманням правил. Якщо ви мені знайдете місце у правилах, де наглошується на необхідності джерел при вивішуванні шаблону НТЗ, будь ласка дайде посилання. Цей шаблон якраз і існує для того, щоб користувачі могли почати дискусію і пошук коненсусу, де і будуть наведені джерела. Причини і обґрунтування шаблону я виклав угорі. Згідно існуючих правил цього достатньо. Також ви мусите визначитися, або адмініструвати статтю, або редагувати - однак поєднання цих двох функцій для вас як адміна є неможливим. Отже, адмініструйте, редактори статті самі визначаться із джерелами. --Гриць (обговорення) 21:50, 11 січня 2013 (UTC)

Шановний пане Гриць, згідно ВП:НТЗ шаблон НТЗ встановлюється у випадку якщо стаття не відповідає критеріям НТЗ, а не як запрошення для дискусії. Тому я вас і прошу, перед тим, як встановлювати шаблони вказати, де саме і як порушено НТЗ та надати відповідне обґрунтування. На жаль, ви двічі посилаєтесь кудись вгорі, де я нічого не знайшов, тому, якщо буде ваша ласка, вкажіть тут, де саме порушено і обґрунтування (з дотриманням ВП:ОД, ВП:АД). Також хотілось би знати, чи ви погоджуєтесь із моїми зауваженнями, що я виклав 11 січня? З приводу моїх функцій, я відмовився від функції посередництва у даній статті і наразі дію як звичайний редактор та адміністратор.--Geohem 10:16, 12 січня 2013 (UTC)

Добре, викладу ще раз. Стаття є ненейтральною з огляду на декілька фактів: 1) Із вступу статті був прибрана згадка, про те, що слово Жид є образливим для євреїв. Це підтверджується численними джерелами: [3], [4]. 2) У тому ж вступі помилково стверджується, що слово жид впроваджено під впливом російської мови. Це суперечить, зокрема, твердженням Євгена Наконечного: Не варто по-фарисейськи роздирати шати над нібито російським словом “єврей”. Етнонім цей семітського походження і робити з нього грізний засіб русифікації несерйозно.[5] Отже у статті очевидно існує конфлікт щодо нейтральності. Це і є моє обґрунтування шаблону НТЗ у статті. По друге, ви не можете діяти у статті як звичайний редактор та адміністратор. Це наявник конфлікт інтересів. ВП:КОІ Або або. У Вікіпедії нема панів, які на відміну від інших редакторів ще мають додаткові інструменти адміністратора, кожен або редактор, або адмін. Якщо хочете редагувати статтю, то виконувати адмін повноваження ви не маєте право і мусите звернутися до інших адмінів стосовно питань захисту і усього іншого чим займаються адміни. Будь ласка, вас обрали слудкувати за дотриманням правил Вікіпедії, а не їх порушувати. Це звернення про шаблон НТЗ є до адміна у сттаті, якщо ви таким себе вважаєте, будь ласка додайте шаблон, згідно правил. --Гриць (обговорення) 12:14, 12 січня 2013 (UTC)

Не вигадуйте власні правила: адміністратор в Вікіпедії має таке ж право на редагування статей, як і будь-який інший користувач. Інше питання, що ніхто з користувачів не може зловживати своїм статусом задля отримання переваги у суперечці. Після відмови від спроб посередництва у статті, я як звичайний користувач, не можу використовувати свої можливості для просування тієї чи іншої думки, незалежно подобається вона вам чи ні. Шаблон НТЗ може бути встановлений або після закінчення терміну захисту або якщо якийсь інший адміністратор прийме рішення про необхідність встановлення даного шаблону. Щодо суті ваших заперечень 1) З наведених джерел випливає, що слово жид може мати і образливе значення. В преамбулі вже говориться про «негативне забарвлення», проте особисто я не проти додати і про «образливе значення». 2) У наведеній цитаті Наконечного взагалі не згадується термін «жид», до чого тут Наконечний?--Geohem 14:53, 12 січня 2013 (UTC)

Звісно адміністратор має право редагувати статті, але не редагувати і адмініструвати ОДНОЧАСНО в одній статті! Визначіться, хто ви є у цій статті - або редактор, тоді здійснювати адміністративні дії, такі як захист, тощо, ви не маєте прав, або як адміністратор - тоді брати участь у редагуванні статті з тієї чи іншої точки зору ви не маєте прав, лише виконувати адміністративні дії - встановлювати захист, тощо. Яким чином вас обрали адміністратором, як ви не знаєте таких елементарних правил! Щодо обґрунтування НТЗ, я навів їх на ваше прохання, тепер ви не хочете ставити НТЗ, значить ви не є адміном у цій статті, а простий редактор і інший адмін буде здійснювати адміністративні функції. 1) Це слово не може, а МАЄ образливе значення. МАЄ ВЖЕ! 2) Уся стаття Наконечного присвячена полеміці навколо слова Жид і ви раптом заявляєте, що у ній не згадується термін жид?! Ось назва статті, я для вас навіть виділю жирним текст, який ви не побачили: Жиди чи євреї. Украдене ім'я — Євген Наконечний --Гриць (обговорення) 15:49, 12 січня 2013 (UTC)

Це не правила, а ваша вільна інтерпретація, до того ж кожного разу інша :(. Я вже вказував, що після відмови від посередницьких функцій, одночасно, відмовився і від використання тих можливостей, що можуть розцінюватись, як перевага у просуванні власної позиції. Здійснювати подібні дії в т.ч. встановлення шаблону у захищену статтю, блокування за ВР та ін., тепер буде робити інший адміністратор. 1) Ось, що каже О. Пономарів в статті Підстав вважати слово «жид» антисемітським немає: Підставою для того, щоб слово «жид» набуло негативного забарвлення стало те, що в російській мові воно було негативним завжди. Оскільки наші місцеві євреї в першу чергу зросійщуються, тепер вони сприймають це під кутом зору російської мови. В українській мові лінгвістичних причин вважати це слово негативно немає. Негативного забарвлення слово «жид» набрало через соціальні причини під впливом російської мови. Отже, в поляків, чехів, словаків і в нас це слово нормальне, воно має негативне забарвлення тільки в російській мові. Ви вважаєте, шо ми маємо знехтувати цією думкою? 2) Ви навели цитату, в якій навіть не було згадане слово жид, на що я вам і вказав. Не приписуйте мені те, чого я не казав (вже не вперше з вашої сторони), це принаймні не порядно. А тепер, будь-ласка, вкажіть мені де саме Наконечний заперечував, що слово жид набуло негативного відтінку через вплив російської мови? --Geohem 16:29, 12 січня 2013 (UTC)

Мабуть я неправильно зрозумів оцю вашу заяву вище: наразі дію як звичайний редактор та адміністратор. Ви вже порушили правила, коли продовжили дію захисту, оскільки заявили вище, що ви редактор, отже виконувати адмін дії ви не мали права і мали звернутися до іншого адміна із проханням продовжити захист. Визначіться врешті решт. По друге, ця дискусіє не має сенсу. Я навів обґрунтування шаблону НТЗ, інший чинний адмін вирішуватиме, чи ставити його, не ви, оскільки ви не адмін тут. Ця дискусія вказує на те, що у статті МУСИТЬ бути шаблон НТЗ, оскільки консенсусу щодо нейтральності не існує: є джерела які піддають сумніву нейтральність статті, згідно правил ВП:НТЗ. Саме це я і мав на увазі. Ви маєте право з ними не погоджуватися, пошук конесенсусу і зняття шаблона НТЗ відбудеться після улагодження протиріч у статті. Почекаємо дій адміністратора, якщо хтось із решти 20 адімнів зголоситься. --Гриць (обговорення) 16:48, 12 січня 2013 (UTC)

Мені здається, ви не лише це не зрозуміли. Після відмови від посередництва, я лише зменшив термін захисту (і то лише після вашого та пана zmi прохання). Дискусія як така не відбулась, бо ви відмовляєтесь надавати посилання на підтвердження власних тверджень. Відсутність чи наявність адміністратора не знімає вимоги до обґрунтування данного шаблону. Наразі, по п.2. ви не спромоглись надати жодного джерела на підтвердження вашого тезису. По п.1 можливо і потрібне незначне уточнення, але цього явно недостатньо аби ставити під сумнів нейтральність усієї статті, тим більше що ваша позиція грунтується на нехтуванні думок фахівців. Проте, це лише моя оцінка.--Geohem 17:35, 12 січня 2013 (UTC)

Ну навіщо тоді вводити в оману користувачів? Визначіться врешті-решт: ви тут як адмін ЧИ як редактор, бо у вище наведеній вашій цитаті ви стверджували інакше? Ви мабуть дуже неуважно читаєте, по обидвам пунктам наведені обгрунтування і джерела, які їх підтверджують. Якщо ви не певні чи розумієте, зверніться до когось іншого по поміч. Існує НЕЗАПЕРЕЧНИЙ факт відсутності консенсусу щодо нейтральності статті. Наразі мене цікавить тільки шаблон НТЗ, а не дискусії з вами по джерелам. --Гриць (обговорення) 18:23, 12 січня 2013 (UTC)

Так це ви ж і вводите в обману вигадуючи власні правила та роблячи хибні звинувачення. А тепер нарешті дайте конкретну відповідь: 1) Де саме Наконечний заперечував, що слово жид набуло негативного відтінку через вплив російської мови? 2) Що робити з думкою О. Пономаріва: Підставою для того, щоб слово «жид» набуло негативного забарвлення стало те, що в російській мові воно було негативним завжди. Оскільки наші місцеві євреї в першу чергу зросійщуються, тепер вони сприймають це під кутом зору російської мови. В українській мові лінгвістичних причин вважати це слово негативно немає . Негативного забарвлення слово «жид» набрало через соціальні причини під впливом російської мови. Отже, в поляків, чехів, словаків і в нас це слово нормальне, воно має негативне забарвлення тільки в російській мові?

Поки що існує лише НЕЗАПЕРЕЧНИЙ факт відсутності обґрунтування не відповідності статті критеріям НТЗ.--Geohem 19:44, 12 січня 2013 (UTC)

Це ваша точка зору, ви маєте на неї право. Неупереджений адмін у цій статті розбереться, я гадаю. 1) Чому раптом треба щось заперечувати? Це ті хто вставив пассаж про вплив російської мови мають довести правдивість цієї тези. Внесок у Вікіпедії робиться на можливості довести щось, а не неможливості щось спростувати чи заперечити. Хто такий Пономарів? Євген Наконечний відомий історик і мовознавець. Його точка зору по першому пункту мого обгрунтування чітка: Зрозуміло одне — прихильники традиції не бажають з’ясувати собі того факту, що етнонім “жид” в сучасному лінгвістичному ареалі Східної Європи набрав гостро образливого забарвлення. 2) Щодо того, що слово жид набуло негативного забарвлення через вплив російської мови, Наконечний спростовує це таким чином: "Не варто по-фарисейськи роздирати шати над нібито російським словом “єврей”. Етнонім цей семітського походження і робити з нього грізний засіб русифікації несерйозно. Отже, слово “єврей” було в Києві (988 р.) ще тоді, коли на світі не було ні Москви, ні московської нації." Я не збираюся вести з вами дискусію щодо того, хто розумніший Наконечний чи якийсь Пономарів, я лише наголошую на тому, що консенсусу щодо нейтральності у статті нема. Отже шаблон НТЗ - цілком логічний і виправданий крок. Можливо у майбутньому вдасться досягти компромісу між цими джерелами, але наразі стоїть лише питання шаблону, а не джерел як таких. --Гриць (обговорення) 20:57, 12 січня 2013 (UTC)

даруйте що влізаю в дискусію, але навіть просте дошкільня може відкрити вікі-статтю Пономаріва і прочитати хто він такий. І на рахунок слововживання та походження слова можна довіряти думці одного з укладачів найповнішого на даний час етимологічного словника української мови. А у вас же зараз вийшло: "хочу НТЗ, бо НТЗ я хочу". --zmi (обговорення) 02:11, 13 січня 2013 (UTC)

Ну що ж, маємо дві суперечливі думки, двох фахівців. А в статті відображена лише одна — Пономаріва і повністю проігнорована думка Наконечного, що стосується а) образливого характера слова. б) відсутності впливу російської мови на зміну етноніма на слово єврей. Стаття, яка однобоко висвітлює лише одну сторону і повністю ігнорує іншу не може бути нейтральною, отже шаблон НТЗ тут цілком доречний. НТЗ - це не моя примха, це прикрий факт який існує в статті, спроба його замовчати чи заховатися за блокування статті упередженим адміном дуже слаба позиція. --Гриць (обговорення) 11:28, 13 січня 2013 (UTC)

Не брешіть вже так нагло, Наконечний процитований в другому реченні заголовка статті --zmi (обговорення) 15:35, 13 січня 2013 (UTC)

Давайте без звичного вам хамства і образ, зробіть зусилля. Ненейтральність статті не в тому, що Наконечного цитати присутні, а в тому, що образливий характер слова проігнорований у вступі і у тому що у тому ж вступі, відсутністня згадка про сумнівність російського впливу на цей етнонім. Усі ці два твердження підтверджені цитатами Наконечного. Читайте уважніше. --Гриць (обговорення) 16:01, 13 січня 2013 (UTC)

Це не хамство, а реакція на спроби нагнути через коліно мову цілого народу на догоду комусь і невідомо з якого дива ( жиди всього 200 кілометрів західніше вже раптом не ображаються, що вони жиди). Мені наприклад теж не подобаються чимало різних (і не тільки жидівських) слів, але я не їду в Ізраїль чи ще десь і не пишу до тамтешніх газет. У вступі записано про негативне забарвлення і про застарілість (хоча це не так, оскільки це слово вживалося і вживається завжди в Україні: хтось в негативному значенні, хтось в нейтральному чи позитивному.). Думаю такого вступу цілком достатньо для характеристики цього слова. Якщо бажаєте, можемо зробити тест з української і обговорити ці давні словоформи на предмет образливості: Жидок, жидочок, жидун, жидик, жидюга, жидяка, жидва, жидова, жиденя, жидів, жидівка, жидівочка, жидівство, жидівський, жидівча, жидовин, жидовина, жидовіти, жидолюбець, жидувати, жидюк, жидя, жидівчин. Мені справді цікаво скільки і котрі з них ви та інші користувачі вважаєте образливими. --zmi (обговорення) 17:36, 13 січня 2013 (UTC)

Тримайте себе в руках, ваша реакція редагуванню статті аж ніяк не допомагає. Ми відхилилися від предмету дискусії - шаблону НТЗ. Ви дарма витрачаєте час на дискусії щодо образливості чи необразливості. Я не єврей, мені байдуже, це питання престижу Вікіпедії, в яку я вклав величезну кількість часу і енергії. Мені болить псування її престижу недолугими, егоїстичними закидами, типа як кого хочу так і називаю і начхати якщо тобі не подобається. Це питання науковості, джерел і престижу спільноти, яка мені не байдужа. Якщо євреї бажають себе називати ще іншим словом, або навіть цифрою чи єрогліфом для мене це не становитиме жодної проблеми. Кожна людина чи народ має право, визаначати як себе називати. Із таким самим завзяттям виступав би і проти легалізації слова хохол, якби якомусь дурню заманулося це зробити. Наразі стаття ненейтральна. Основний посил такий: вони жиди і мають радіти цьому, бо мене це не ображає, а москалі нам втиснули якийсь непотріб - єврей, як завжди всюди винні москалі. Це ганьбить українську Вікіпедію. Отже без емоцій і по темі, якщо можливо. --Гриць (обговорення) 18:15, 13 січня 2013 (UTC)

Ваша аргументація спрацювала б деінде, але зауважу що 1) слово хохли стало давно легітимним в російській мові - принаймні його засилля на рос телебаченні говорить саме про це 2) перед жидами в черзі в українській мові стоять німці - бо їх так образливо називають! 3) євреї можуть себе називати як хочуть, але не можуть примушувати українців змінювати мову - вони мають право змінювати тільки свою мову. І це зовсім не питання престижу Вікіпедії та егоїзму, а питання того чи (вкотре) буде хтось говорити українцям, які слова вони повинні вживати, а які ні. Європа та США вже давно побігли назустріч таким ідеям і що вони там отримали: афроамериканців замість негрів, заборону санта-клауса і ялинки, три статі в формулярах на вибір - чол. жін. та інше, а ще до того parent1 і parent2. І це лиш самий найкоротший список. А все починалось з того, як хтось десь почав втирати довірливим громадянам, що якесь слово ображає інших. --zmi (обговорення) 23:19, 13 січня 2013 (UTC)

1) Що хтось наполягає на тому, що слово хохол етнонім українців і заперечує що це образа? 2) Німці на відміну від євреїв не вважають свій етнонім образливим. 3) Можуть примушувати! Так як українці примусили інших називати себе українцями, а не малоросами чи русинами. Це їх країна також - від письменників-євреїв, які писали українською до вояків УПА-євреїв, їм вирішувати як називати себе у своїй країні. Вам би так висловлювати образу з приводу того, як українці примусили американців і канадців офіційно вживати слово Kyiv замість Kiev у чужій для них мові! Тут ви примусу не вбачаєте? Те що євреї вважають це слово образливим погоджуються всі, навіть Пономарів, тому робити вигляд, що навколо цього слова якась конспірологічна теорія безглуздо. Як хочуть так себе і називають, навіть в українській мові. Навчіться поважати інших, якщо хочете щоб поважали вас. --Гриць (обговорення) 00:22, 14 січня 2013 (UTC)

1) Хохол в російській на сучасному етапі став жартівливим прізвиськом, як і москаль в українській мові. 2) українці нікого не примушували змінювати що-небудь в інших мовах, все що зробили - вони зробили зміну в своїй мові! І німці наприклад як писали Kiew та Lemberg, так і далі пишуть. І вибачте, але мені паралельно як будуть українці називатись в інших мовах, хоча знаю я їх не мало. Те що "євреї вважають", -це не АД і це вам вказали вже більше десятка разів. А от слова не останнього в Україні рабина -це АД. Як і слова відомого професора-мовознавця. І заклик теж не правильний. Навчіться поважати спочатку самі себе, свою мову і свою історію, бо інакше вас взагалі ніхто ніколи не буде поважати.--zmi (обговорення) 00:55, 14 січня 2013 (UTC)

1) Хто такий О. Пономарів можете ознайомитись на відповідній сторінці Пономарів Олександр Данилович. 2) Те що слово «єврей» існувало в часи Київської Русі, ніяким чином не спростовує те, що слово «жид» набуло негативного забарвлення через вплив російської мови. Оскільки ніяких нових аргументів не прозвучало, то мій висновок залишається не змінним. Згідно ВП:НТЗ, не повинен існувати компроміс між джерелами, а необхідно аби всі джерела були відповідно представленні.--Geohem 09:44, 13 січня 2013 (UTC)

Воюючим сторонам — прохання ознайомитись

Шановні Гриць, Zmi007, Bulka UA та ін.

Днями Ігор Васильович Лосєв відписав з цього приводу коротеньке есе в «Українському тижні». Перш ніж починати чергову війну, перегляньте, будь-ласка, Блиск і убозтво політичної філології. Думаю, викладені тези допоможуть знайти спільну мову.

З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 18:46, 28 січня 2013 (UTC)

Чудова стаття. От ця цитата у повній мірі відноситься і до Вікіпедії:

Мене давно дивує схильність наших політиків легко і без особливих емоцій здавати справді доленосні речі ... і водночас демонструвати ослячу впертість в абсолютно маргінальних питаннях. Ніби у Вікіпедії нема інших проблем, крім цього триклятого слова. --Гриць (обговорення) 11:21, 29 січня 2013 (UTC)

0го, вже навіть "трикляте". А головне, не підносячи з лави своєї дупи, чекають від свободівців "манни небесної та землі обіцяної" і повчають їх, що краще робити, та ще й хочуть при цьому, щоб націоналісти стали лібералами. І для них викинути одне українське слово - це маргінальність і вершина моральності та етичності: така собі бачите "добропорядність"; а ще ж можна для певності й пострахати, що хтось почне обзивати українців хохлами! От тільки не знають сердешні, що якраз українці і називають таких "добродіїв" хохлами - в усіх розуміннях цього слова --zmi (обговорення) 23:24, 29 січня 2013 (UTC).

У статті вашім свободівцям і решті націоналістичного непотрібу дана чітка оцінка: у той час, як в Україні гине культура і знищується державість вони на вірній службі Партії Регіонів, чітко і послідовно відвертають увагу від нагальних проблем своєю ослячою впертістю навколо нікому не потрібного слова. Нічого крім паплюження іміджу Україні воно не дало і не може дати! Аби бидлота товкла одне одному пики навколо цього паскудного слова і не заважали руйнувати на корінь державу. Хочу нагадати, сторінка обговорення існує для обговорення статті, не політики. Прохання повернутися до обговорення шляхів покращення статті. --Гриць (обговорення) 02:07, 30 січня 2013 (UTC)

Вибачте Грицю, але саме "націоналістичний непотріб" як ви висловилися, в свій час і робив все що було можливе, щоб перешкодити нищенню культури і для відновлення державності. І відшукати шляхів покращення статті для заполітизованого слова без політики не вийде. Імідж України паплюжать не вони, а кілька держав та купка фондів і партій, котрим поперек горла відновлення національної самосвідомості українців. І годувати казочками про службу свободівців ПРдунам можете когось іншого--zmi (обговорення) 20:37, 31 січня 2013 (UTC)

Для тугодумів - «Не здригнеться мова» --Lute88 (обговорення) 14:06, 1 лютого 2013 (UTC)

У 1993 році ізраїльський професор, доктор Соломон Ґольдельман заявив

Згідно до відповідної статті, проф. Соломон Ґольдельман помер в 1974-му році і тому в 1993-му році нічого заявити не міг. Прошу перевірити дані.

Матеріал був 1993 року тільки опублікований. Вже кілька разів переносив його до "підросійського" розділу але адміністратор ігноруючи усякі пояснення тягне його назад створюючи таким чином ситуацію на яку ви звернули увагу. --Bulka UA (обговорення) 09:46, 17 лютого 2013 (UTC)

До «підросійського» він не дуже стосується, скоріше до діаспори.--Geohem 14:15, 17 лютого 2013 (UTC)

З.І. Ніхто не хоче написати розділ про вживання слово «жид» у діаспорі? Можливо, пане Гриць? --Geohem 14:17, 17 лютого 2013 (UTC)

Ну ви теж Geohem на адміна слабо тягнете;). Лист цілком улягає контексту підросійського розділу. Чи на вашу думку Ґольдельман з власної волі опинився за межами України? У його висловлюванні йдеться про вживання слова в українській мові. Може вам розділ про українську діаспорну мову написати? Друге питання чого ж ви тут крутитеся досі якщо ніхто на посередництво не згодився? Чи сам себе призначив? --Bulka UA (обговорення) 15:14, 17 лютого 2013 (UTC)

ВКЛ

За часів коли Україна була у складі ВКЛ і в Московії слово єврей, ще не вживалося. Боґан (обговорення) 13:28, 23 лютого 2016 (UTC)

Часовий вимір

Феномен того, як слово «жид» з нейтрального стало лайливим, без сумніву, цікавий, і заслуговує на серйозні дослідження. Мені нагадує це історію зі словом Negro в англійській мові. Євреїв, дійсно, називали «жидами» не тільки в українській або польській, але й у російській мові. Спробую відповісти на питання, чому ж у польській воно залишилося нейтральним, а в українській і російській стало образливим. Думаю, річ у тім, що у російській мові паралельно стало вживатися і «єврей» — переважно в наукових роботах. У побуті ж євреїв продовжували звати жидами. Оскільки підозріливе ставлення до євреїв, їхня дискримінація була нормою у всіх трьох центральноєвропейських імперіях, слово «жид» стало асоціюватися насамперед з антисемітизмом. У Польщі після здобуття нею незалежності антисемітизму було не менш, але слово «єврей» (Hebrejec) там не прижилося.

--В.Галушко (обговорення) 19:46, 28 січня 2017 (UTC)

Причина видалення

Yakudza. Вітаю! Будь ласка, поясни, які засадничі правила ВП порушили наведені мною факти з АД, які ти видалив. Дякую. --Vujko Mytró (обговорення) 09:48, 11 липня 2018 (UTC)

Вірогідна помилка

Є невідповідність польській версії. У нас "..., що мало загальне значення «славетний» чи «хвалений»." Поляки ж кажуть (https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%BBydzi): Żydzi (dosł. „chwalcy /Jahwe/” lub „czciciele /Jahwe/” z hebr. Jehudim, יהודים, jid. Jidn, ייִדן, ladino ג׳ודיוס Djudios)

chwalcy - ті, що восхваляють, czciciele - тіт, що шанують (напр. віру). Тобто, загальне значення - "вірні", а не славетні чи хвалені.

Стало?

"Вживання цього етноніма в радянський час стало вважатися застарілим та образливим^{[5][9][10][11]}. Головним чином через тривалий вплив російської мови і перебування України у складі Російської імперії та СРСР." , "..стало вважатися..", тобто раніше воно буле дружнє, необразливе і все таке добре, точно?? Анатолій 14:19, 30 квітня 2019 (UTC)

Очевидно, припускається, що всі українські євреї російськомовні і не читають Української Вікіпедії… Претензій за образу почуттів можна не побоюватися. --В.Галушко (обговорення) 18:14, 28 липня 2020 (UTC)

Взагалі мається на увазі, що українці, на відміну від антисемітів-росіян, завжди добре ставилися до євреїв, допомагали їм. А у росіян, в їхній імперії завжди були погроми, навіть слово pogrom у європейські мови (в українську в тому числі) потрапило з російської, що наводить на роздуми… Людяне ставлення українців до євреїв-жидів і нелюдське росіян до жідоф відобразилося на мові. Мова — дзеркало національного характеру, менталітету. Таки да. --В.Галушко (обговорення) 18:24, 28 липня 2020 (UTC)

[Категорія:Єврейські погроми в Україні], не смішіть --ZERTINHO (обговорення) 11:14, 2 лютого 2024 (UTC)

Словосполучення "єврейські погроми" вигадала людина яка не знає української мови. "Єврейські погроми" (чиї?) означає погроми які здійснюють євреї - "єврейські погроми українців". Коли громлять євреїв, це має називатися "погроми євреїв". --Zibex (обговорення) 13:08, 2 лютого 2024 (UTC)

я вам навів факти таких погромів, а ви мені причепилися до правопису категорії, яку навіть не я створював. Можете перейменувати, якщо бажаєте --ZERTINHO (обговорення) 09:35, 5 лютого 2024 (UTC)

Що означають поняття "українські євреї" та "російськомовні"? --Zibex (обговорення) 18:59, 2 лютого 2023 (UTC)

Представники єврейської національності

В статті присутня така фраза: "Представники єврейської національності та частина громадян України вважають слово «жид» образливим". Хто такі "Представники єврейської національності"? Адже з контексту зрозуміло що це не громадяни України.

Стало вважатися

Контраверсійне твердження "Вживання цього етноніма в радянський час стало вважатися образливим" є дуже невдалим як з точки зору стилістики так і за змістом. Де стало, у кого стало, як стало - взяло і стало? --Zibex (обговорення) 13:42, 16 березня 2023 (UTC)

Навіщо тут елліністична філософія?

Чи не міг би хто пояснити -- як елліністична філософія пов'язана з жидом? --Євген Захарченко (обговорення) 06:47, 30 січня 2024 (UTC)

Як альтернатива жидівствуючим у христології --Zibex (обговорення) 14:55, 30 січня 2024 (UTC)

Це все дуже непросто навіть для мене. А я таки провчився півтора року у Київській семінарії (на жаль, вигнаний за пияцтво і злостноє нєподчінєніє священноначалію). --Євген Захарченко (обговорення) 08:37, 9 лютого 2024 (UTC)

Вкрай необхідна стаття

"Антисемітизм без євреїв". Хто зможе її написати краще від мене -- негацно починацте писати! --Євген Захарченко (обговорення) 08:13, 9 лютого 2024 (UTC)