Кацап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Грозний роботи М. Д. Вакурова, 1934 р. За народною версією, походження слова йшло від особливої форми бороди тодішніх росіян. «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка
В мові російських старобрядців «кацапи» — ніконіани, члени Російської Православної церкви.

Каца́п, кацапи (множ.)  — зневажливе прізвисько росіян, яке вживається, переважно, українцями, а також поляками; також — російська назва деяких груп російського суспільства.

Зміст

[ред.] Походження

Існують дві основні версії походження слова кацап.

[ред.] «Народна» версія

За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Утім, ця версія видається малоймовірною [Кому?], оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.

[ред.] «Тюркська» версія

За версією, запропонованою академіком Д. Яворницьким слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.[1] "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»[2]

Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».[3]

За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" [4]:

...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb

[ред.] Вживання слова

[ред.] «Кацап» у російській мові

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В. І. Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.

[ред.] «Кацап» в українській мові

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
Кацапня, ні, соб. от кацап.
Кацапський, а, е, Великорусский.
Кацапчик, ка, ум. от кацап.
Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

[ред.] Приклади вживання в літературній мові

  • «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
  • «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
  • «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
  • «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
  • «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
  • «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.[5]
  • «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[6]
  • "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[7]
  • "Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: "Так скоро й всю Росію рознесуть". Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на "кацапів" і цим тільки загострювали міжтовариські відносини". Клим Поліщук у творі "У нетрях Латвії", 1917. [8]
  • Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!»
Степан Руданський

[ред.] Фольклор

  • Бог сотворив цапа, а чорт кацапа[9].

[ред.] Примітки

  1. О происхождении слова «кацап» // Киевская старина.— 1901.— Т. 65.— С. 474.
  2. Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
  3. Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.
  4. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  5. Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
  6. Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
  7. Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
  8. Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 (ISBN 978-966-8499-68-5)
  9. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край.— СПб., 1877.— Т. I.— С. 257
  • М. Аркас - Історія України-Русі.1908 (том 1)

[ред.] Посилання

ГУМОР:

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами