Кацап
Каца́п, кацапи (множ.) — зневажливе прізвисько росіян, яке вживається, переважно, українцями, а також поляками; також — російська назва деяких груп російського суспільства.
Зміст |
[ред.] Походження
Існують дві основні версії походження слова кацап.
[ред.] «Народна» версія
За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Утім, ця версія видається малоймовірною [Кому?], оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.
[ред.] «Тюркська» версія
За версією, запропонованою академіком Д. Яворницьким слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.[1] "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»[2]
Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».[3]
За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.
Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" [4]:
...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb
[ред.] Вживання слова
[ред.] «Кацап» у російській мові
У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В. І. Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.
Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.
[ред.] «Кацап» в українській мові
Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:
- Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
- Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
- Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
- Кацапня, ні, соб. от кацап.
- Кацапський, а, е, Великорусский.
- Кацапчик, ка, ум. от кацап.
- Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
- Кацапюга, ги, м. ув. от кацап
[ред.] Приклади вживання в літературній мові
- «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
- «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
- «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
- «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
- «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
- «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.[5]
- «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[6]
- "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.[7]
- "Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: "Так скоро й всю Росію рознесуть". Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на "кацапів" і цим тільки загострювали міжтовариські відносини". Клим Поліщук у творі "У нетрях Латвії", 1917. [8]
- Завів кацап християнина,
- Зарізати хоче.
- Зав'язав йому назад руки,
- Ніж широкий точить.
- А кацапчук семиліток
- Мало не брикає:
- Кругом скаче коло тата
- Та все промовляє:
- «Да полна уж тачать батька!..
- Будєт с нєго, будєт!..
- Режь же, батька! то-то любо
- Как трепаться будєт!»
[ред.] Фольклор
- Бог сотворив цапа, а чорт кацапа[9].
[ред.] Примітки
- ↑ О происхождении слова «кацап» // Киевская старина.— 1901.— Т. 65.— С. 474.
- ↑ Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
- ↑ Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959.— Т. 5.— С. 615.
- ↑ (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
- ↑ Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
- ↑ Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
- ↑ Т.Г.Шевченко, Листи до різних осіб
- ↑ Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 (ISBN 978-966-8499-68-5)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край.— СПб., 1877.— Т. I.— С. 257
- М. Аркас - Історія України-Русі.1908 (том 1)
[ред.] Посилання
ГУМОР:
- (білорус.)Францішак Хлус, Марцін Юр. Праўдзівая гісторыя Кацапа, Хахла і Бульбаша, пераказаная Вечным Жыдам
|
|||||
