Хохол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Термін «хохол», яким позначали українців, за однією з версій походить від козацького «хохла» на голові — запорозького оселедця
Петро Калнишевський, що носив чуб-оселедець.

Хохли  — екзонім, зневажлива назва українців, іноді вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж всіх інших етнонімів[1][2].

Ця назва з'явилася у 17 столітті і могла походити від оселедця — характерної зачіски у козаків[3][4]. В Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те що він носив оселедець.[5]
Числені версії (монгольська, тюркська, готська тощо) не слов'янського походження слова «хохол» не витримують серйозної критики.

Використання в українській мові

Слово «хохол» у значенні «несвідомий українець» використовують і українці. Ось як це обіграв у вірші «До українців» поет Віктор Баранов:

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна бути хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами країна…

Версію про те, що слово «хохлушка» є російським, може доводити суфікс -ушк- (-юшк-), який властивий російській мові (для прикладу старушка, дедушка, матушка, батюшка, девушка, жёнушка, Любавушка, травушка-муравушка).

Хохлами в навколофутбольній субкультурі також називають фанатів київського «Динамо» [6].

У словнику Лесі Ставицької «Український жарґон» подано регіональне молодіжне значення цього слова — неформальна назва клубу XXL у місті Херсон.

Історія русів

« Въ бытность сихъ Козаковъ въ походахъ вмѣстѣ съ стрѣльцами и сайдачниками Россійскими, терпѣли они отъ сихъ солдать частыя и язвительныя насмѣшки по поводу бритья своихъ головъ. Солдаты оные, бывши еще тогда въ сѣрыхъ зипунахъ и въ лычаныхъ лаптяхъ, небритыми и въ бородахъ, то есть, во всей мужичей образинѣ, имѣли однако о себѣ непонятное высокомѣріе или какой-то гнусный обычай давать всѣмъ народамъ презрительныя названія, какъ-то Полячишки, Нѣмчурки, Татаришки, и такъ далѣе. По сему странному обычаю называли они Козаковъ чубами и хохлами, а иногда и безмозглыми хохлами, а сіи сердились за то до остервененія, заводили съ ними ссоры частыя и драки, а наконецъ нажили непримиримую вражду и дышали всегдашнимъ отвращеніемъ. [7]  »

Примітки