Москаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Москаль — назва росіян серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військових або москвичів. В сьогоденні вживається доволі часто як іронічна назва громадян Росії незалежно від походження. У Росії москалями називають жителів Москви^[1].

Зміст 1 Етимологія та історія 2 Слово «москаль» в українській літературній традиції 3 У тексті польського гімну 4 Прислів'я, приказки, анекдоти 5 Вживання терміну в наш час в Україні та Росії 6 Інші значення 7 Прізвища 8 Форми слова та похідні слова 9 Примітки 10 Джерела

[ред.] Етимологія та історія

Походження терміну «москаль» є доволі очевидним — від назви Московської держави або як називали її в Україні та Білорусії — «Московщина».

Самоназвою людей Московщини було «православні», рідше «русскіє». Іван Аксаков в листі до письменника Ф. Достоєвського пише: «Мудра річ написати заклик до русского народу, як його пишуть в інших країнах: „французи“ або „британці“ — „Русские!“ не годиться, сама мова не терпить. А на всіх сходках щоденно по всіх просторах Росії виголошуються промови із закликом: „Православные“. Ось як русскій народ визначає свою національність».

Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців не прижилася назва «русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Видно, етнічна уява цих трьох сусідніх з Московщиною народів ніяк не могла змиритися, щоб так знані їм назви «Русь» і «руські» було перенесено на московитів. Книжною формою слова «москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін «росіянин», що походить від грецької назви «Росія» (Ρωσσία).^{[Джерело?]} Першими його стали вживати поляки. Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином через цензурні міркування, стали вживати полонізм «росіянин» українські та білоруські автори.

Слід зазначити, що значення слова москаль змінювалося з часом спершу це був типовий етнонім, пізніше у внаслідок остаточного включення України до складу Російської імперії так почали називати солдат регулярної армії, оскільки в той час це була найбільша група росіян в Україні. Таким чином слово москаль з етноніму стало назвою певної соціальної групи незалежно від походження. Пізніше, коли внаслідок розширення категорій населення, що підлягало призову росіяни перестали становити абсолютну більшість солдатів, слово москаль поступово почало втрачати значення «солдат, військовий» і знову стало етнонімом. Саме в такому значенні вони використовується зараз.

[ред.] Слово «москаль» в українській літературній традиції

«Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями…» Т.Шевченко

Слід відзначити, що Т. Шевченко ніколи не вживав терміну «росіянин». Класична українська література XIX ст. була зорієнтована на живу, розмовну українську мову.

Іван Франко у поезії «Не пора» закликав:

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить;

Довершилась України кривда стара

— Нам пора для України жить!

Євген Гребінка, автор романсу «Очи черные», перекладаючи поему Пушкіна «Полтава», замість слова «русский» вживає слово «москаль», де в Пушкіна Росія, у Гребінки Московщина. Слова Пушкіна:

Без милой вольности и славы

Склоняли долго мы главы

Под покровительством Варшавы

Под самовластием Москвы.

Но независимой державой

Украйне быть уже пора.

Євген Гребінка переклав так:

Давно без батьківської слави

Ми, як воли, в ярмі жили,

У підданстві або Варшави,

Або великої Москви.

Возиться годі з москалями

Украйні царством буть пора.

Вислів Пушкіна «Когда Россия молодая» Гребінка перекладає «Московщина». Строфа «Казак на север держит путь» — «Козак в Московщину летить».

Приклади творчості майстрів українського слова, як І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, Б. Грінченко, М. Кропивницький, А. Свидницький достатньо переконливо свідчать, що колись нормою української мови були терміни «москаль», «Московщина» та похідні. Ця норма виводилася із живої розмовної мови українського народу і широко відображена у фольклорі. Ось як пише (С. Руданський у гуморесці «Вареники-Вареники!»)

Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
«Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.

[ред.] У тексті польського гімну

У 1797 році в оригінальному тексті польського гімну автор Ян Генрик Домбровскі використовує слово «москаль» у значенні «житель Росії»:^[2]

Niemiec, Moskal nie osiędzie, Gdy jąwszy pałasza, Hasłem wszystkich zgoda będzie' I ojczyzna nasza.

Німець, Мо́скаль не осяде, Якщо взявши ката, Гаслом всіх буде — співпраця І вітчизна наша.

У сучасній офіційній версії гімну цей стовпчик не входить до тексту, очевидно з причин політкоректності, адже слово «москаль» в польській мові має відтінок негативу і зверхності.^[3]

[ред.] Прислів'я, приказки, анекдоти

Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в українській мові, можна судити на основі того, що словник Грінченка подає п'ятдесят шість його значень, форм та відтінків: "Москаленко, Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів, москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля; москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати; москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги; москва, москви (тут в етнічному розумінні: «Москаль, що якесь старе залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його: „Москва, москва, чи продаєш залізо?“); москвофіл, москвофіла; москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська, москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці; московка, московки; московський, московська, московське; московщеня, московщеняти; московство». У словнику додано ще два фразеологічні звороти: «підпускати, підвозити москаля», що означає брехати, обманювати, і «пеня московська» у розумінні «безпричинно чіплятися».

Етнограф М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд приказок і прислів'їв, що були широко розповсюджені у українців, серед них такі:

• «Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, аби не москаль».
• Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.
• На вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.
• З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
• Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
• Казав москаль право, та й збрехав браво.
• Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.
• На грош амуніції, на десять амбіції.
• Москаль на сльози не вдаря.
• Москаль як ворона, та хитріший за чорта.
• Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.
• Москаль ликом чванится й кожному під ніс з ним пхається.
• Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.
• Хоч добрий чоловік, та москаль.
• Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.
• Московський час, як жидівський зараз.
• Москаль зна дорогу, та питається.
• «Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка москаль)

В. Даль подає, що термін «москаль» малоросійського походження і означає: москвич, русский, солдат, военнослужащий. От москаля, хоть полы отрежь, да уйди! Кто идет? Чорт! Ладно, абы не москаль. С москалем дружись, а камень за пазухой держи (а за кол держись). Мутит, как москаль, а чтобы концы хоронил. Знает москаль дорогу, а спрашивает! Москалить — млрс. мошенничать, обманывать в торговле

В кінці 1980-х років поширилась велика кількість анекдотів, головними персонажами яких були «москаль» та «бандерівець». Одним із сюжетів цих анекдотів «москаль», який потрапляє на Західну Україну і зазнає жорстоких переслідувань і катувань від «кровожерливих бандерівців». Таким чином у них висміювались поширювані офіційною радянською пропагандою міфи про русофобію українців-«західняків».

[ред.] Вживання терміну в наш час в Україні та Росії

Зараз слово «москаль» в Україні використовується як дуже поширене неофіційне, побутове означення росіян. Слово має нейтральне чи злегка зневажливе забарвлення. Слід однак зазначити, що в сучасній українській мові москаль не є лайкою чи підкреслено презирливою назвою, на відміну від слова «кацап».

Слово «москаль» в Україні з часом втратило первісне значення і не завжди пов'язується з Москвою. Наприклад в підручнику з Історії України 1934 року зображена сцена руйнування Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким в 1169 році з підписом «Москалі руйнують Київ». Вважаючи на те, що перша згадка про Москву в літописах була лише двадцяти двома роками раніше, і вона була в той час невеликим селом, то цей термін вжитий як загальна назва людей, що жили на території сучасної Росії.

У Росії москалями називають жителів Москви (москвичів). Слово має як нейтральне так і помітно негативне значення, яке втім більше залежить від контексту вживання, аніж від самого слова. У деяких регіонах (Краснодарський край, Кубань) це слово вживають традиційно, запозичивши його від українців, які раніше складали помітний відсоток населення цих земель, однак широке розповсюдження цього слова по Росії можна вважати результатом відносно недавнього запозичення та переосмислення значення українського означення росіян взагалі в назву москвичів.

[ред.] Інші значення

Москалями або москаликами в Україні називають клопів Pyrrhocoris apterus, червоних комах з чорними цятками та приплюснутою спиною, що повзають по землі строєм. В Росії вони мають назву клоп-солдатик або красноклоп обыкновенный. ^{[4] [5]}

Також москалями в Україні інколи називають звичайних домашніх тарганів. Така традиція характерна для багатьох слов'янських народів, у яких тарган, незважаючи на те, що він живе у будинку господаря сприймається як загарбник (у росіян — прусак, у чехів šváb, у поляків francuz) ^[6]

На Східній Україні північно-східний вітер називають москаль. ^[7]

Назву москалики (moskaliki) має популярний на пострадянських просторах польський різновид консервованих оселедців. Таку назву консерви отримали тому, що оселедці в них дуже тісно запаковані — «як москалі у казармі».

[ред.] Прізвища

Москаль це також українське прізвище, за етимологією ймовірно близьке до застарілої назви росіян.

Докладніше у статті: Москаль (прізвище)

[ред.] Форми слова та похідні слова

Форми слова: ^[8]

• Москаленко
• Москалина
• Московит
• Москаличка
• Москаленя
• Москалик
• Москалиха

Похідні слова:

• Москальський
• Москаляндія
• Москальство
• Москальчук
• Москалити (Москалювати)
• Обмоскалити (сь)

[ред.] Примітки

1. ↑ http://ua.korrespondent.net/main/75982/ Гурт «Ленинград»: Дякую тобі, Боже, що я не москаль. Ми «з Пітеру».
2. ↑ Mazurek Dąbrowskiego — національний гімн Польщі (a-pesni.golosa.info)(пол.)
3. ↑ Словник польської мови(пол.)
4. ↑ Верхратський Іван. Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної. — Т. 1. — Львів, 1864. — С. 7.
5. ↑ Словар української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. — Т. 2. — К., 1908. — С. 447.
6. ↑ Мовний та культурний портрет реалій. Таргани
7. ↑ Примітки до поеми Л. Мосендза "Волинський рік"
8. ↑ Великий зведений Орфографічний словник сучасної української лексики 2003

• Москалі, Остап Кривдик, Українська Правда, 05.03.2007

[ред.] Джерела

• М.Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше / Київ. — № 4, 1991. С. 143—144
• Анекдоти про москалів
• Тарас Шевченко. Катерина.
• Євген Наконечний Украдене ім'я, чому русини стали українцями
• Мовний та культурний портрет реалій. Таргани
• ІРИНА ФАРІОН: ТЛУМАЧЕННЯ СЛОВА МОСКАЛЬ Уривок з праці "СЛОВА ЯК СВІДКИ ПРАВДИ"
• Лабиринт українського самвидаву. В українців єдина мова – українська
• УП, Москалі