Ожина
| Ожина | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кущ ожини
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Ожина звичайна (Rubus fruticosus) та сотні інших видів та підвидів.
|
Ожи́на (Eubatus; народні назви виприни, бамбара, бамбера) — підрід рослин, поширений майже по всьому світу. Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м'які плоди, популярні як десерт та для виготовлення варення і інколи вина.
Ожина споріднена з суницею і також відноситься до родини розоцвітих[1]. Ягоди кислуваті, тьмяно-чорні з сизим нальотом сидять по кілька плодиків на одному ложі. І.В.Мічурін з дикої ожини вивів культурну великоплідну[1]. Шляхом відбору сіянців ожини він отримав відомий сорт малини "техас" з дуже великими плодами[1].
Лікувальні властивості ожини [ред.]
Ожина сиза має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та загальнозміцнювальні властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини вживають при порушеннях нервової системи (неврозах, істеріях), склерозі, недокрів’ї, застуді, а також для збільшення статевого потягу.
Ягоди, листки й корінь ожини мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію.
Листя має антисептичну, в'яжучу, кровоспинну, потогінну, ранозаживляючу дію; корінь - в'яжучу, кровоспинну; сік з кореня - сечогінну дію, а настій листів характеризується закріпляючим моторику кишечнику ефектом.
Примітки [ред.]
- ↑ а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: blackberry |
