Олешківські піски
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оле́шківські піски́ — найбільший піщаний масив (арена) у Європі[1], розташований за 30 км на схід від міста Херсон у Цюрупинському районі, біля узбережжя Чорного моря. У діаметрі мають розмір близько 15 км. Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями — 210 000 га. Назва походить від старої (до 1925 року) назви міста Цюрупинськ — Олешки. Складений із безмежних барханів («кучугурів»), висотою близько 5 м, древніх піщаних алювіальних відкладень Дніпра.
Зміст |
[ред.] Генезис
У нинішньому своєму вигляді з'явились порівняно недавно. У низинах Дніпра піски існували завжди, але їх просування стримував покрив степової рослинності. У ХІХ ст. сюди почали завозити овець (один лише барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, володів величезними отарами до мільйона голів[2]) які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. За словами П. Костичева, який вивчав Олешківські піски у 1880-х роках, не більше ніж за сто років до того часу Олешківські піски були суцільно закріплені рослинністю, місцями деревами. Думки, «ніби поява пісків відбулася від зміни кліматичних умов місцевості», Костичев вважав абсолютно голослівними.
| « | Утворення сипких пісків і перепони до їх закріплення обумовлюються однією і тією ж і притому лише однією причиною: посиленим випасанням худоби.[3] | » |
У «Журналі общеполезных сведений» за 1837 рік вказується, що площа лісів на пісках нижнього Дніпра, що складала у 1802 році більше ніж 5 000 га до 1832 року впала практично до нуля.[4]
[ред.] Клімат
Мікроклімат напівпустельний. Влітку пісок нагрівається до 70°C, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгоняють дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж в Херсоні, що на іншому березі Дніпра. Трапляються тут і піщані бурі.
[ред.] Гідрологія
На глибині 300—400 м існує прісний водонасичений пласт. Проте масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси не зможуть стримувати піски.
[ред.] Рослинність
Рослинність розріджена. Стримують пустелю штучно насаджені густі соснові ліси. Часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови.
[ред.] Лісорозведення
Дослідні роботи по закріпленню пісків були розпочаті наприкінці XVIII сторіччя, але масштабного характеру набули у 1830—1840 роках у зв'язку з діяльністю активізації лісорозведення міністра фінансів графа Канкріна та утворенням Олешківського лісництва.[4] Період генерального межування та наділення селян землею (1859—1890 роки) став катастрофою для лісів, площа пісків значно збільшилася. Відновлення було продовжене тільки починаючи з 1920-х років. Зараз піски зупинено по краях величезними штучними лісами, загальна площа яких біля 100 тис. гектарів. В регіоні діє Степовий філіал УкрНДІ лісоагромеліорації (УкрНДІЛГА), який розв'язує проблеми комплексного використання пісків, а також створення перешкод на шляху розширення пустелі.
[ред.] Екологія
Основні фактори впливу на екологічну ситуацію в регіоні — зменшення площі лісу та зменшення шару піску. Зменшення площі лісу викликано вирубкою, пожежами, природною загибеллю соснових насаджень, нездатних до самовідтворення та може призвести до розширення піщаного масиву.[4] З іншого боку, неконтрольоване використання піску для будівництва та розміщення сільськогосподарських об'єктів в регіоні призводить до зниження рівня ґрунтових вод та їх забруднення, що може позбавити мешканців регіону якісної питної води та негативно впливатиме на ліс.[5]
Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв'язку з цим наукове дослідження регіону було обмежене. Дотепер у пісках знаходиться значна кількість снарядів, що не розірвалися.
[ред.] Примітки
- ↑ Стаття у «Газеті по-київські».
- ↑ Чивилихин Владимир, Поющие пески.
- ↑ Берг Л. С. Климат и жизнь./Вопрос об изменении климата в историческую эпоху.
- ↑ а б в Попков М., Полякова Л. Сосняки на песчаных аренах нижнеднепровья: история, проблемы, перспективы.
- ↑ Рябцев М.П. Богатство, которое нужно сохранить.
[ред.] Посилання
- Сім чудес України. Олешківські піски (Херсонщина).
- Спільнота, присвячена Олешківським піскам. Тут збирається уся інформація, пов'язана з ними.
- Фотогалерея.
- Фотозвіт Одеського Клубу екстремального автотуризму. (рос.)
- Звіт про поїздку до Олешківських пісків. З фотографіями і супутниковими мапами місцевості.
- Звіт з фотографіями про пробіжку через піски. (рос.)
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
