Піридоксин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Піридоксин[1]
Pyridoxine structure ver2.svg
Піридоксин
Назва за IUPAC 4,5-Bis(hydroxymethyl)-2-methylpyridin-3-ol
Ідентифікатори
Номер CAS 65-23-6
PubChem 1054
DrugBank DB00165
KEGG D08454
ChEBI CHEBI:16709
SMILES
Властивості
Молекулярна формула C8H11NO3
Молярна маса 169,18 г/моль
Тпл 159-162 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Вітамі́н В6 (одна з його хімічних форм - піридоксин) - вітамін групи В.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Необхідний для засвоєння білків та жирів, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець. Регулює стан нервової системи, попереджує запалення шкіри, підтримує здоров'я зубів та ясен. Важливий у метаболізмі білків та амінокислот. Бере участь в утворенні арахідонової кислоти з лінолевої, ніацину з триптофану, в обміні холестерину, і утворенні гемоглобіну, регулює жировий обмін в печінці[2].

Грає важливу роль в обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи. У фосфорильованій формі піридоксин є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (процеси декарбоксилювання, переамінування і ін.). Піридоксин бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутаміновою і других амінокислот. Грає важливу роль в обміні гістаміну. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну.[3]

Найбільше піридоксину у м'ясі тварин, птахів, оселедцях, рибі палтусі, гречаній крупі, пшоні, хлібі з борошна грубого помелу, перловій і ячмінній крупах та ін.

При атеросклерозі, токсикозах вагітних, анацидному гастриті, ентериті, анемії, хворобах печінки, тривалому застосуванні антибіотиків і протитуберкульозних засобів потреба у піридоксині значно зростає[2].

Функції[ред.ред. код]

- синтез білка; - регуляція рівня глюкози в крові; - утворення ніацину (віт. В3) із триптофана; - синтез ліпідів (мієлінових оболочок, поліненасичених жирних кислот в клітинних мембранах); - синтез гемоглобіну; - синтез нейромедіаторів (серотоніна, дофаміні, норепінефрина).


Підвищена небезпека дифіцитних станів[ред.ред. код]

- період швидкого росту; - надмірне вживання алкоголю і кави; - підвищене вживання білків збільшує потребу організма у піридоксині; - куріння; - люди похилого віку; - оральні контрацептиви.


Наслідки дефіцитних станів[ред.ред. код]

- Почервонівші, покриті лусочками, жирні, болючі, зудящі ділянки шкіри (особливо навколо носа, роту, вушей, статевих губ у жінок та мошонки у чоловіків); - болючі тріщини в куточках роту (ангулярний стоматит) і на губах (хейлоз); - гладкий фіолетовий язик, залене горло; -почервоніння, пекучість очей, надмірна сльозоточивість, світлочутливість; - анемія з пониженим синтезом червоних кров'яних тілець; - летаргія, депресія, індивідуальні змни; - хронічні захворювання (астма, хвороби серця, нирок, цукровий діабет, - ревматоїдний артритможе збільшитись рівень холестеролу і холестерину низької щільності, зменшення холестерину високої щільності; - може збільшитись ризик утворення кальцієвих каменей у нирках.

Токсичність[ред.ред. код]

Тривале вживання високих доз піридоксину (більше 1000 мг/день), може стати причиною нейропатії, що характеризується втратою рефлексів, онімінням і поколюванням долонь та ступнів.

Форми та назви вітамінів групи В6[ред.ред. код]

  • 4,5-Біс(гідроксиметил)- 2-метил-3-піридинол (Піридоксин)
  • 3-Гідрокси-5-гідрокси- метил-2-метил-4-піридин- карбальдегід (Піридоксаль)
  • 4-(Амінометил)-5-гідрокси- 6-метил-3-піридинметанол (Піридоксамін)

Джерела[ред.ред. код]

  1. Pyridoxine at Sigma-Aldrich
  2. а б Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
  3. Піродоксин. Каталог фарматичних препаратів