Тіамін
| Тіамі́ну хлорид | |
|---|---|
 Структурна формула катіону тіаміну
|
 Хлорид
|
 Кулькова модель катіону тіаміну
|
|
| Назва за IUPAC | 2-[3-[(4-Amino-2-methyl-pyrimidin-5-yl)methyl]-4-methyl-thiazol-5-yl] ethanol |
| Інші назви | Aneurine Thiamin |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 59-43-8 |
| PubChem | 6042 |
| Номер EINECS | 200-425-3 |
| DrugBank | DB00152 |
| KEGG | C00378 |
| Назва MeSH | Thiamine |
| ChEBI | CHEBI:33283 |
| SMILES |
[Cl-].Cc1c(CCO)sc[n+]1Cc1cnc(C)nc1N
|
| InChI |
1/C12H17N4OS.ClH/c1-8-11(3-4-17)18-7-16(8)6-10-5-14-9(2)15-12(10)13;/h5,7,17H,3-4,6H2,1-2H3,(H2,13,14,15);1H/q+1;/p-1
|
| Номер Бейльштейна | 3581326 |
| Номер Гмеліна | 318226 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C12H17ClN4OS |
| Молярна маса | 300,81 г/моль |
| Молекулярна маса | 265.354004 г моль-1 |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Тіамі́н (від грец. θειον — сірка; вітамін B1, аневрин) — водорозчинний вітамін.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
У природі синтезується рослинами і деякими мікроорганізмами (найбільше його міститься в дріжджах, хлібних злаках, картоплі). В організм людини і більшості тварин тіамін надходить з їжею. Його недостача в раціоні викликає гіповітаміноз, а відсутність його призводить до розвитку хвороби бері-бері, що характеризується ураженням периферичних нервів, серцево-судинної, травної та м'язової систем. Фізіологічне значення тіаміну зумовлюється його участю у процесах обміну речовин. У формі етеру — тіамінпірофосфату (ТПФ, кокарбоксилази) виконує функцію коферменту в процесах декарбоксилювання α-кетокислот, пентозофосфатного циклу; при нестачі тіаміну гальмуються деякі реакції трикарбонових кислот циклу Кребса. Він необхідний для утворення ацетихоліну - агента, який передає нервові імпульси.
Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів, а також ця потреба значно збільшується у разі хронічних інфекційних хвороб, хірургічних втручань, опікової недуги, цукрового діабету, при тривалому лікуванні антибіотиками та сульфаніламідними препаратами.. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишечника.
На тіаміни багаті крупи, борошно грубого помелу, бобові, свинина. Він руйнується в лужному середовищі: при додаванні до тіста соди, надто швидкому варінні квасолі та гороху тощо.
Функції [ред.]
- енергетичний метаболізм;
- передача нервових імпульсів в мозок;
- метаболізм нейромедіаторів (ацетилхолін і серотонін);
- синтез колагену та інших білків.
Підвищена небезпека дефіцитних станів [ред.]
- надмірне вживання алкоголю;
- дієта з великою кількістю збагачених вуглуводів і обробленою їжею;
- Старечий вік;
-зловживання кавою чи чорним чаєм;
-недостача фолатів (порушення абсорбції тіаміну);
-інтенсивне фізичне навантаження;
-лихоманка, стрес, опіки, гіпертиреоз, захворювення печінки;
-періоди швидкого росту: вагітність і лактація, підлітковий вік;
-використання оральних контрацептивів.
Наслідки дефіцитних станів [ред.]
- порушення сприйняття і рефлексів;
- нерівномірна ходьба, порушення її балансу;
- розумова відсталіст, проблеми з навчанням і запам'ятовуванням, часті головні болі, безсоння;
- індивідуальні зміни (депресія, роздратованість);
- м'язова слабкість (особливо в ділянці бедра);
- кардіопатія, порушення серцебиття, віддишка, анемія;
- порушення утворення енергії і швидка втомлюваність;
- порушення синтезу білків (коллагена), повільне заживання ран;
- низька протидія інфекційним захворюванням;
- втрата апетиту, запори.
Токсичність [ред.]
Тіамін приктично не токсичний. Дози, що перевищують 200 мг в день, можуть викликати сонливість у деяких пацієнтів. Нечасті алергічні реакції були зафіксовані після ін'єкцій тіаміна.
Джерела [ред.]
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
- Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
Статті [ред.]
|
||||||||
