Ріс Мак-Кленаган
| Ріс Мак-Кленаган | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_DSC_6013.jpg) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Ірландія.svg){kind=small} Велика Британія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
21 липня 1999 (24 роки) Антрім, Північна Ірландія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 1,71 м | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Ірландія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | спортивна гімнастика | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Люк Карсон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Ріс Мак-Кленаган у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ріс Мак-Кленаган (англ. Rhys McClenaghan; нар. 21 липня 1999, Антрім, Північна Ірландія) — ірландський гімнаст. Спеціаліст у вправах на коні. Учасник Олімпійських ігор в Токіо. Перший в історії Ірландії бронзовий призер чемпіонату світу та чемпіон Європи зі спортивної гімнастики. Гімнаст 2017 та 2018 років в Ірландії.
Біографія[ред. | ред. код]
З понеділка по п'ятницю проживає та тренується в Дубліні, Ірландія, а вихідні проводить з родиною у Ньютаунардс, Північна Ірландія.[1]
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Спортивною гімнастикою почав займатися у шестирічному віці в гімнастичному клубі Ратгаєля в Бангорі (Північна Ірландія). З 2014 року тренується у Люка Карсона в Дубліні, Ірландія.
2016[ред. | ред. код]
На чемпіонаті Європи серед юніорів здобув срібну нагороду у вправі на коні.
2017[ред. | ред. код]
Дебютував на дорослому рівні на кубку світу в Баку, Азербайджан, де продемонстрував десятий результат у вправах на коні та був двадцятим у вправі на паралельних брусах.
На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, у кваліфікації продемонстрував 14 місце у вправах на коні, що не дозволило кваліфікуватися до фінальної стадії змагань.
2018[ред. | ред. код]
У квітні на Іграх Співдружності здобув сенсаційну перемогу у вправі на коні, здолавши олімпійського чемпіона Макса Вітлока. Здобуте золото стало першою в історії Ірландії нагородою в спортивній гімнастиці на Іграх Співдружності.[2]
За чотири місяці на чемпіонаті Європи вдруге поспіль зміг випередити Макса Вітлока та здобути перемогу континентальної першості.
Через травму плеча невдало виступив на чемпіонаті світу в Досі, Катар, де зі 113 місцем в кваліфікації не зміг відібратися до фіналу вправи на коні.
У листопаді переніс операцію на плечі.
2019[ред. | ред. код]
На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, виборов бронзову нагороду, що стала першою в історії Ірландії нагородою чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики, та здобув особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.
2020[ред. | ред. код]
Через пандемію коронавірусу не брав участі у міжнародних змаганнях.
2021[ред. | ред. код]
За день до вильоту на чемпіонат Європи у Базелі, Швейцарія, отримав травму хряща на зап'ястку. Проконсультувавшись з лікарями та через відсутність змагальної практики протягом 18 місяців, вирішив, що не завдасть значної шкоди організму, тому взяв участь у змаганнях.[3] З найкращим результатом у 14,766 балів вийшов до фіналу вправи на коні, однак через падіння завершив змагання п'ятим.[4]
Результати на турнірах[ред. | ред. код]
| Рік | Змагання | КБ | ІБ | 
|
|
|
|
|
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2017 | Кубок світу в Баку | 10 | 20 | ||||||
| Кубок світу в Осієці | 
|
||||||||
| Чемпіонат світу | 14 | ||||||||
| 2018 | Ігри Співдружності |
|
|||||||
| Чемпіонат Європи |
|
||||||||
| Кубок світу в Досі | 4 | ||||||||
| Кубок виклику в Мерсіні |
|
||||||||
| Чемпіонат світу | 113 | ||||||||
| 2019 | Кубок виклику в Чжаоціні | 
|
|||||||
| Кубок виклику в Копері |
|
||||||||
| Кубок виклику в Парижі | 9 | ||||||||
| Чемпіонат світу | 
|
||||||||
| 2021 | Чемпіонат Європи[4] | 5 | |||||||
| Олімпійські ігри | 7 | ||||||||
| 2022 | Кубок світу в Досі | |
|||||||
| Кубок світу в Каїрі | |
||||||||
| Кубок світу в Баку | 13 | ||||||||
| Чемпіонат Європи | 9 | ||||||||
| Ігри Співдружності | |
||||||||
| Кубок виклику в Парижі | |
||||||||
| Чемпіонат світу | |
||||||||
| 2023 | Кубок світу в Котбусі | 5 | |||||||
| Кубок світу в Досі | |
||||||||
| Кубок світу в Баку | |
||||||||
| Чемпіонат Європи | |
||||||||
| Чемпіонат світу | |
||||||||
| 2024 | Чемпіонат Європи |
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.gymnastics.sport/site/athletes/bio_detail.php?id=45482#tab1
- ↑ Rhys McClenaghan on competing with Max Whitlock: "I like to think of it as a rivalry". Olympic Channel. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Euros injury ‘frustration’ will not dent McClenaghan’s Olympic drive. independent (англ.). Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ а б O'Riordan, Ian. Late fall ends Rhys McClenaghan’s pommel horse medal hopes. The Irish Times (англ.). Процитовано 4 травня 2021.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
