Санта-Фе (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Санта-Фе
Santa Fe
Arstafe2.gif Flag of Santa Fe province in Argentina.png
Герб провінції Санта-Фе Прапор провінції Санта-Фе
Провінція Санта-Фе на мапі Аргентини
Провінція Санта-Фе на мапі Аргентини
Інші провінції Аргентини
Столиця Санта-Фе
Найбільше місто Росаріо
Департаментів 19
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 3 200 736[1] (3-тя)
 - густота 24,07 (5-та)
Етнікон Santafesino/santafecino[2]
Площа
 - повна 133 007 км² (10-та)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 27,8 млрд дол. США
ІРЛП 0,832 (2010)[3]
Губернатор Ермес Хуан Біннер
Веб-сторінка SantaFe.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-S

Санта-Фе (ісп. Santa Fe — «свята віра») — провінція Аргентини, розташована на центральному сході країни. Її столиця — місто Санта-Фе. Межує з провінціями Чако на півночі, Коррієнтес і Ентре-Ріос на сході, Буенос-Айрес на півдні, і Сантьяго-дель-Естеро та Кордова на заході.

Географія[ред.ред. код]

Парана

Більшість території провінції Санта-Фе рівнинна. На півдні знаходиться природна зона Пампа, а на півночі — Чако. Найвища точка провінції має висоту 143,5 м[4].

Найважливішою річкою і природним кордоном провінції є Парана. Також важливі річки Ріо-Саладо, Каркаранья, Сан-Хав'єр і Тапенага. Найбільшими озерами є Ла-Пікаса, Мелінке, Сетубаль, Ла-Сорайда.

Клімат провінції помірний. Північна частина (Чако) має середню річну температуру 21 °C і кількість опадів 800-1100 мм. Південна частина провінції (Пампа) має середню рівну температуру 17 °C і кількість опадів 944 мм. Кількість опадів в обох випадках знижується зі сходу на захід. Переважають північні (Памперо), північно-східні, південно-східні і південно-західні вітри (Судестада).

Історія[ред.ред. код]

Ратуша Санта-Фе у XIX ст.

Корінними мешканцями земель, на яких зараз знаходиться провінція Санта-Фе, були індіанці тоба, тімбу, мокові, пілага, гвайкуру, кілоаса і гуарані.

Першим європейцем, який побував у цій місцевості, був Себастьян Кабот 1527 року. Він заснував біля злиття рік Парана і Каркарана фортецю Санкті-Спіріту, яка була згодом зруйнована індіанцями.

15 листопада 1573 року Хуан де Гарай заснував місто Санта-Фе. Гарай також став першим губернатором регіону Санта-Фе. 26 квітня 1588 року було встановлено кордони губернаторства Санта-Фе з Коррієнтесом, Сантьяго-дель-Естеро, Кордовою і Буенос-Айресом.

Королівським указом від 16 грудня 1617 року Санта-Фе було включено до складу губернаторства Ріо-де-ла-Плата.

12 серпня 1776 року було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. Санта-Фе опинився у складі інтендантства Буенос-Айрес під владою зазначеного віце-королівства.

Після Травневої революції 1810 року Санта-Фе продовжував залежати від Буенос-Айреса до 26 квітня 1815 року, коли було обрано першого губернатора провінції.

Монумент аргентинському прапору в Росаріо

27 лютого 1812 року у місті Росаріо вперше було піднято прапор Аргентини.

27 серпня 1815 року губернатор провінції Санта-Фе помер. Вже 2 вересня було відновлено залежність провінції від Буенос-Айреса. 2 березня 1816 року столицю Санта-Фе захопили Мар'яно Вера й Естаніслао Лопес, оголосивши про автономію провінції. 10 травня Вера став губернатором Санта-Фе, а Лопес — командувачем армії. 28 травня автономію визнав уряд провінції Буенос-Айрес, визначивши також межі між ними. 1818 року було затверджено конституцію провінції.

Після смерті Естаніслао Лопеса 1838 року губернатором став Домінго Кульєн. Оскільки він був потенційний конкурентом губернатора Буенос-Айреса, Хуан Мануель де Росас його розстріляв, призначивши губернатором Санта-Фе Хуана Пабло Лопеса. 1 травня 1853 року Лопес затвердив нову конституцію провінції. У грудні 1851 року провінцію було звільнено військом Хусто Хосе де Уркіси.

Законом від 26 жовтня 1883 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено з 4 до 9.

Заворушення у Росаріо

13 листопада 1886 року було прийнято конвенцію про остаточне встановлення кордонів з провінціями Буенос-Айрес, Сантьяго-дель-Естеро і Чако[5].

Законом від 31 грудня 1890 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено до 18[6]. 30 жовтня 1907 року було створено останній, 19-й департамент.

У часи правління Перона провінція Санта-Фе набула надзвичайної ваги у політиці. 1969 року у містах Росаріо і Санта-Фе відбулися великі громадські заворушення і виступи проти диктатури Онганії.

5 вересня 1979 року було встановлено водні кордони провінції по річці Парана, завдяки чому під юрисдикцію Санта-Фе потрапили острови Пахарос, Пелада, Ларга, Ла-Пасьєнсьйа та інші.

Економіка[ред.ред. код]

Вирощування сої

Санта-Фе — одна з економічно найрозвиненіших провінцій Аргентини. ВВП провінції за 2006 рік становив 27,8 млрд. доларів США, що становить 7,24% національного ВВП. Санта-Фе також є другою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту, на 2009 рік він склав 12,2 млн доларів. Основними галузями прибутку провінції є сільське господарство, металургія, хімія, машинобудування.

Основними сільськогосподарськими культурами є соя, соняшник і кукурудза. Є посіви пшениці і сорго. Санта-Фе є другим виробником пшениці в Аргентині після провінції Буенос-Айрес. Також вирощується суниця і картопля. Скотарство найбільше розвинене на півночі провінції. Важливе значення має бджільництво, продукція якого йде на експорт.

Найрозвиненішими галузями промисловості Санта-Фе є харчова (олійна, борошномельна, м'ясо-молочна), металургійна, хімічна, машинобудівна (сільськогосподарська техніка, побутова техніка).

Добре розвинута сфера послуг.

Освіта[ред.ред. код]

Освіта у провінції Санта-Фе (2009)[7]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 1 336 110 210 6 790
 - державні 1 049 73 136 4 431
 - приватні 287 37 074 2 359
 Початкові 1 570 342 879 28 441
 - державні 1 293 252 995 21 836
 - приватні 277 89 884 6 605
 Середні 766 268 810 11 232
 - державні 439 186 300 8 086
 - приватні 327 82 510 3 146
 Вищі[8] 193 53 933 1 642
 - державні 77 30 376 971
 - приватні 116 23 557 671

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010) [9] Площа (км²) Мапа
Бельграно Лас-Росас 1890 44.048 2.386 Departamento Belgrano (Santa Fe - Argentina).png
Касерос Касільда 1890 79.491 3.449 Departamento Caseros (Santa Fe - Argentina).png
Кастельянос Рафаела 1890 181.381 6.600 Departamento Castellanos (Santa Fe - Argentina).png
Констітусьйон Вілья-Констітусьйон 1890 85.483 3.225 Departamento Constitución (Santa Fe - Argentina).png
Гарай Ельвесья 1826 20.889 3.964 Departamento Garay (Santa Fe - Argentina).png
Хенераль-Лопес Мелінкве 1883 195.043 11.558 Departamento General López (Santa Fe - Argentina).png
Хенераль-Облігадо Реконкіста 1890 178.711 10.928 Departamento General Obligado (Santa Fe - Argentina).png
Ірьйондо Каньяда-де-Гомес 1883 66.702 3.184 Departamento Iriondo (Santa Fe - Argentina).png
Столичний Санта-Фе 1826 521.759 3.055 Departamento La Capital (Santa Fe - Argentina).png
Лас-Колоньяс Есперанса 1883 106.761 6.439 Departamento Las Colonias (Santa Fe - Argentina).png
9 липня Тостадо 1907 29.810 16.870 Departamento 9 de Julio (Santa Fe - Argentina).png
Росаріо Росаріо 1826 1.198.528 1.890 Departamento Rosario (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Крістобаль Сан-Крістобаль 1890 66.623 14.850 Departamento San Cristóbal (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Хав'єр Сан-Хав'єр 1883 30.668 6.929 Departamento San Javier (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Херонімо Коронда 1826 80.155 4.282 Departamento San Jerónimo (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Хусто Сан-Хусто 1890 40.735 5.575 Departamento San Justo (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Лоренсо Сан-Лоренсо 1883 159.184 1.867 Departamento San Lorenzo (Santa Fe - Argentina).png
Сан-Мартін Састре 1890 63.640 4.860 Departamento San Martín (Santa Fe - Argentina).png
Вера Вера 1890 51.125 21.096 Departamento Vera (Santa Fe - Argentina).png

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]