Чубут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Чубут
Чубут
Chubut
Chubut COA.jpg Bandera de la Provincia del Chubut.svg
Герб провінції Чубут Прапор провінції Чубут
Провінція Чубут на мапі Аргентини
Провінція Чубут на мапі Аргентини
Інші провінції Аргентини
Столиця Росон
Найбільше місто Комодоро-Рівадавія
Департаментів 15
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010[1])
 - повне 506 668 (18-та)
 - густота 0,92 (23-тя)
Етнікон Chubutense
Площа
 - повна 224 686 км² (3-тя)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 4,65 млрд. $
ІРЛП 0,833 (2010)[2]
Губернатор Маріо Дас Невес
Код ISO 3166-2 AR-U

Чубу́т (ісп. Chubut) — провінція в південній частині Аргентини, між 42-тою і 46-ю паралелями південної довготи, що межує із провінцією Санта-Крус на півдні, Ріо-Неґро на півночі, із Чилі на заході та омивається Атлантичний океаном на сході. Назва провінції походить з мови теуелче chupat — «прозорий» — назва річки Чубут.

Географія[ред.ред. код]

Провінція Чубут входить до складу природного регіону Патагонія. На заході провінції знаходяться Анди, решту території займають патагонські плато. Плато вкриті степом, а в горах переважає лісова рослинність.

На сході Чубут омивається Аргентинським морем, яке утворює зокрема півострів Вальдес і затоку Сан-Хорхе.

Клімат у Андах холодний і вологий. Температури знижуються з півночі на південь. Центр провінції має сухий континентальний клімат зі значними коливаннями температур. Саме у цій місцевості 1950 року було зареєстровано найнижчу температуру в Аргентині за ХХ ст.: −34 °C. На узбережжі і в долинах річок клімат більш м'який, хоча також достатньо сухий.

Найбільшими річками провінції є Чубут і Сенгерр. В Андах знаходиться велика кількість льодовикових озер, зокрема Пуело, Епуєн, Чоліла, Рівадавія, Футалауфкен, Менендес, Амутуй-Кімей, Хенераль-Вінтер, Ла-Плата і Фонтана. Поза межами Анд також є два великих озера: Ель-Мустерс і Колуе-Уапі.

Історія[ред.ред. код]

Півострів Вальдес

До приходу колонізаторів землі, де зараз знаходиться провінція Чубут, були заселені індіанцями теуельче.

Першим європейцем, який побував у цих місцях, став Фернан Магеллан 1520 року. Через десять років Сімон де Алькасаба-і-Сотомайор дослідив значну частину місцевості і заснував тут перше іспанське місто Пуерто-де-лос-Леонес, яке втім не проіснувало довго.

У XVII—XVIII ст. у Чубуті проповідували місіонери, серед яких слід відзначити Ніколаса Маскарді.

7 січня 1779 року на півострові Вальдес було засновано фортецю і порт Сан-Хосе-де-ла-Канделарья. Поселення було полишене 1784 року, а 7 серпня 1810 року знищене індіанцями.

Росон 1900 року

28 липня 1865 року 153 валлійських іммігранти заснували поселення Росон на берегах річки Чубут.

1866 року розпочалося будівництво залізниці у провінції. Внаслідок цього виникли міста Пуерто-Мадрін і Трелью.

У 1874—1876 роках прибула нова хвиля валлійських поселенців, які заснували ще декілька міст[3].

11 жовтня 1878 року було створене губернаторство Патагонія, до складу якого входила зокрема і провінція Чубут. Столицею губернаторства стало місто Мерседес-де-Патагонес (нині В'єдма). 21 жовтня було обрано першого губернатора, ним став Альваро Баррос.

1881 року було підписано договір про кордони з Чилі, завдяки чому було законодавчо підкріплене право володіння Аргентини Патагонією.

16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділене на кілька національних територій, зокрема Чубут. Першим губернатором став Луїс Хорхе Фонтана. Столицею було обрано місто Росон.

1902 року після англо-бурської війни до Чубута прибула хвиля бурських переселенців, що оселилися в околицях міста Сарм'єнто.

31 травня 1944 року від національної території Чубут було відокремлено землі на південь від 45º паралелі (площею 42 330 км²), на яких разом з 55 418 км² території Санта-Крус було утворено військову зону Комодоро-Рівадавія.

Законом від 15 червня 1955 року було розформовано військову зону Комодоро-Рівадавія і надано національній території Чубут статус провінції. Втрата містом Комодоро-Рівадавія статусу і привілеїв столиці спричинила перманентний конфлікт між жителями колишньої військової зони і рештою провінції, який не вичерпано й досі.

У лютому 1957 року було створено єпархію Комодоро-Рівадавія, під юрисдикцію якої підпали провінції Чубут, Санта-Крус і Вогняна Земля.

1 травня 1958 року було обрано першого губернатора провінції Чубут.

Економіка[ред.ред. код]

Основою економіки провінції Чубут є видобування нафти і природного газу бутану. На Чубут припадає 13% видобутку нафти Аргентини і майже 2% газу. Вуглеводні становлять 66% експорту провінції[4]. Також у провінції є значні поклади свинцю, золота і срібла.

Також розвинене рибальство, на Чубут припадає 21% загальнонаціонального вилову риби.

Найрозвиненішими галузями промисловості є нафтопереробна і металургійна[5]. У місті Пуерто-Мадрін знаходиться найбільший у Південній Америці алюмінієвий завод.

Сільське господарство розвинене у долинах річок. Вирощуються суниця, малина, сарсапарель, вишня, чорниця, яблуко, виноград. На початку XXI ст. розпочалося виробництво білого вина. Скотарство представлене здебільшого вівчарством.

З 1960-х років розвивається туризм. Основними туристичними принадами є півострів Вальдес, Анди, місцеві річки, озера і ліси.

2010 року Чубут став третьою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту. 36% продукції провінції реалізується за кордоном[6].

Освіта[ред.ред. код]

Освіта у провінції Чубут (2009)[7]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 199 21 267 1 837
 - державні 152 17 383 1 320
 - приватні 47 3 884 517
 Початкові 234 59 866 4 728
 - державні 207 53 335 4 078
 - приватні 27 6 531 650
 Середні 180 50 114 2 686
 - державні 144 43 360 2 079
 - приватні 36 6 754 607
 Вищі[8] 28 7 941 414
 - державні 15 6 032 259
 - приватні 13 1 909 155

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010) [9] Площа (км²) Мапа
Б'єдма Пуерто-Мадрін 1955 81.025 12.940 Biedma department.png
Кушамен Лелеке 1955 20.566 16.250 Cushamen department.png
Ескаланте Комодоро-Рівадавія 1955 182.631 14.015 Escalante department.gif
Флорентіно-Амегіно Камаронес 1955 1.558 16.088 F Ameghino department.gif
Футалеуфу Ескель 1895 43.903 9.435 Futaleufu department.gif
Гайман Гайман 1895 12.947 11.076 Gaiman department.gif
Гастре Гастре 1955 1.693 16.335 Gastre department.gif
Лангіньєо Тека 1955 3.664 15.339 Languineo department.gif
Мартірес Лас-Плумас 1955 774 15.445 Martires department.gif
Пасо-де-Індьйос Пасо-де-Індьйос 1955 2.079 22.300 Paso de Indios department.gif
Росон Росон 1895 131.148 3.922 Rawson department.gif
Ріо-Сенгер Альто-Ріо-Сенгер 1955 6.192 22.335 Rio Senguerr department.gif
Сарм'єнто Сарм'єнто 1904 11.422 14.563 Sarmiento department.gif
Теуельчес Хосе-де-Сан-Мартін 1955 5.361 14.750 Tehuelches department.gif
Тельсен Тельсен 1955 1.705 19.893 Telsen department.gif

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]