Сорго
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сорго | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Біля 30, див. текст
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Со́рго (Sorghum) — рід одно- та багаторічних рослин родини тонконогових (Poaceae), що охоплює до 50 дикоростучих і культурних видів, поширених переважно у тропічних і субтропічних країнах. Економічно найважливіший вид — сорго звичайне (Sorghum bicolor), зерно якого використовують для споживання, на фураж та для переробки на мелясу, крохмаль і спирт.
Зміст |
[ред.] Систематика роду
[ред.] Види
- Sorghum almum
- Sorghum amplum
- Sorghum angustum
- Sorghum arundinaceum
- Sorghum bicolor сорго звичайне
- Sorghum brachypodum
- Sorghum bulbosum
- Sorghum burmahicum
- Sorghum controversum
- Sorghum drummondii
- Sorghum ecarinatum
- Sorghum exstans
- Sorghum grande
- Sorghum halepense сорго алепське
- Sorghum interjectum
- Sorghum intrans
- Sorghum laxiflorum
- Sorghum leiocladum
- Sorghum macrospermum
- Sorghum matarankense
- Sorghum miliaceum
- Sorghum nigrum
- Sorghum nitidum
- Sorghum plumosum
- Sorghum propinquum
- Sorghum purpureosericeum
- Sorghum stipoideum
- Sorghum timorense
- Sorghum trichocladum
- Sorghum versicolor
- Sorghum virgatum
- Sorghum vulgare сорго звичайне
[ред.] Сорти та Гібриди
Важливі сорти та гібриди в степовій зоні України: Українське 107, Кубанське червоне 1677, Генічеське 1, гібрид Степовий 5, гібрид Кормовий 5, Оранжеве 160.
[ред.] Технологія вирощування
Починаючі з березня в Україні проводиться ранньовесняне боронування під посів сорго з метою закриття вологи. У квітні, з появою сходів багаторічних бур'янів, поле оброблюється гербіцидами (Ураган Форте 2,5 л/га, наприклад). За прогрівання ґрунту до температури +14 °C на глибину до 10 см проводять передпосівну культивацію[1] на глибину 5—7 см задля утворення «насінневого ложа», розрихлення верхнього шару ґрунту, знищення пагонців однорічних бур'янів.
Посів проводять на глибину 3,5 см (максимально до 7 см на легких ґрунтах) у вологий ґрунт. Дотримуються щільності посіву 160—200 тис. насінин на гектар (для отримання кінцевої щільності 120 тис./га). Ширина міжрядь залежить від використаної техніки — 21-70 см. В той же день проводять обприскування ґрунтовими гербіцидами (Примекстра Голд 3,5 л/га,) для боротьби зі злаковими однорічними та дводольними однорічними бур'янами[2]. Боронуванння середніми боронами проводять з метою заробки гербіцидів у землю та розрихлення верхнього шару для закриття вологи. На 3-7-й день проводять повторне боронування легкими або пружинними боронами для знищення кірки на поверхні ґрунту (закриття вологи) та боротьби зі сходами бур'янів.
[ред.] Історія вирощування
Батьківщина сорго — Екваторіальна Африка. Похідними центрами походження вважають Індію і Китай, звідки воно було завезено в інші країни. У Індії сорго вирощують з 3-го тисячоліття до нашої ери, у Китаї та Єгипті — з 2-го тис. до н.е. В Европу культура була завезена в XV столітті, до Америки в XVII столітті. Сорго відвіку вирощують в Середній Азії. На півдні Східної Европи — з XIX століття.
[ред.] Сорго в Україні
В Україні — 5 видів, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни. Джугару й цукрове сорго вирощують на невеличких площах у степу. Урожайність 25—30 ц/га, зеленої маси — 300—400 ц/га.
[ред.] Світове виробництво
Найбільш розповсюджені однорічні види сорго:
- гаолян (венічне сорго, цукрове сорго, звичайне сорго Sorghum bicolor (L.) Moench).
- дурра (джугара, Sorghum bicolor ssp. bicolor (L.) Moench),
| Країни | 1973 | 1985 | 1995 | 2005 |
|---|---|---|---|---|
 США |
20 900 | 28 456 | 11 650 | 9 848 |
 Нігерія |
4 000 | 4 911 | 6 997 | 8 028 |
 Індія |
4 500 | 10 197 | 9 327 | 8 000 |
 Мексика |
6 597 | 4 170 | 6 300 | |
 Аргентина |
6 200 | 1 649 | 2 900 | |
 Судан |
3 597 | 2 450 | 2 600 | |
 КНР |
5 696 | 4 854 | 2 593 | |
 Ефіопія |
— | 1 141 | 1 800 | |
 Австралія |
1 369 | 1 273 | 1 748 | |
 Бразилія |
268 | 277 | 1 530 |
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Демиденко Б. Г., Сорго, М., 1957. (рос.)
- Шекун Г. М., Культура сорго в СССР и её биологические особенности, М., 1964. (рос.)
- Якушевский Е., Сорго, Мировое сортовое разнообразие сорго и пути его селекционного использования в СССР, в сборнике: Сорго в южных и юго-восточных районах, М., 1967. (рос.)
- Жуковский П. М., Культурные растения и их сородичи, 3-є вид., Л., 1971. (рос.)
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
