Сорго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Сорго

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Panicoideae
Триба: Andropogoneae
Рід: Сорго (Sorghum)
Moench
Види
Біля 30, див. текст
Посилання
Віківиди: Sorghum
ITIS: 42106
NCBI: 4557
Ділянка гібридизації сорго

Со́рго (Sorghum) — рід одно- та багаторічних рослин родини тонконогових (Poaceae), що охоплює до 50 дикоростучих і культурних видів, поширених переважно у тропічних і субтропічних країнах. Економічно найважливіший вид — сорго звичайне (Sorghum bicolor), зерно якого використовують для споживання, на фураж та для переробки на мелясу, крохмаль і спирт.

Зміст

[ред.] Систематика роду

[ред.] Види

Сорго звичайне (Sorghum bicolor)
Дурро (Sorghum durra)
Сорго алепське або гумай (Sorghum halepense)

[ред.] Сорти та Гібриди

Важливі сорти та гібриди в степовій зоні України: Українське 107, Кубанське червоне 1677, Генічеське 1, гібрид Степовий 5, гібрид Кормовий 5, Оранжеве 160.

[ред.] Технологія вирощування

Починаючі з березня в Україні проводиться ранньовесняне боронування під посів сорго з метою закриття вологи. У квітні, з появою сходів багаторічних бур'янів, поле оброблюється гербіцидами (Ураган Форте 2,5 л/га, наприклад). За прогрівання ґрунту до температури +14 °C на глибину до 10 см проводять передпосівну культивацію[1] на глибину 5—7 см задля утворення «насінневого ложа», розрихлення верхнього шару ґрунту, знищення пагонців однорічних бур'янів.

Посів проводять на глибину 3,5 см (максимально до 7 см на легких ґрунтах) у вологий ґрунт. Дотримуються щільності посіву 160—200 тис. насінин на гектар (для отримання кінцевої щільності 120 тис./га). Ширина міжрядь залежить від використаної техніки — 21-70 см. В той же день проводять обприскування ґрунтовими гербіцидами (Примекстра Голд 3,5 л/га,) для боротьби зі злаковими однорічними та дводольними однорічними бур'янами[2]. Боронуванння середніми боронами проводять з метою заробки гербіцидів у землю та розрихлення верхнього шару для закриття вологи. На 3-7-й день проводять повторне боронування легкими або пружинними боронами для знищення кірки на поверхні ґрунту (закриття вологи) та боротьби зі сходами бур'янів.

[ред.] Історія вирощування

Батьківщина сорго — Екваторіальна Африка. Похідними центрами походження вважають Індію і Китай, звідки воно було завезено в інші країни. У Індії сорго вирощують з 3-го тисячоліття до нашої ери, у Китаї та Єгипті — з 2-го тис. до н.е. В Европу культура була завезена в XV столітті, до Америки в XVII столітті. Сорго відвіку вирощують в Середній Азії. На півдні Східної Европи — з XIX століття.

[ред.] Сорго в Україні

В Україні — 5 видів, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни. Джугару й цукрове сорго вирощують на невеличких площах у степу. Урожайність 25—30 ц/га, зеленої маси — 300—400 ц/га.

[ред.] Світове виробництво

Вирощування сорго в світі, 2005 рік

Найбільш розповсюджені однорічні види сорго:

  • гаолян (венічне сорго, цукрове сорго, звичайне сорго Sorghum bicolor (L.) Moench).
  • дурра (джугара, Sorghum bicolor ssp. bicolor (L.) Moench),
Світове виробництво сорго[3] тис. тонн
Країни 1973 1985 1995 2005
США США 20 900 28 456 11 650 9 848
Нігерія Нігерія 4 000 4 911 6 997 8 028
Індія Індія 4 500 10 197 9 327 8 000
Мексика Мексика 6 597 4 170 6 300
Аргентина Аргентина 6 200 1 649 2 900
Судан Судан 3 597 2 450 2 600
КНР КНР 5 696 4 854 2 593
Ефіопія Ефіопія  — 1 141 1 800
Австралія Австралія 1 369 1 273 1 748
Бразилія Бразилія 268 277 1 530


[ред.] Примітки

  1. При використання сівалок «прямого типу» (Kinze) дана операція не проводиться.
  2. Обовязковою є обробка насіння сорго антидотом (Концепт ІІІ).
  3. FAOSTAT

[ред.] Література

  1. Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
  2. Демиденко Б. Г., Сорго, М., 1957. (рос.)
  3. Шекун Г. М., Культура сорго в СССР и её биологические особенности, М., 1964. (рос.)
  4. Якушевский Е., Сорго, Мировое сортовое разнообразие сорго и пути его селекционного использования в СССР, в сборнике: Сорго в южных и юго-восточных районах, М., 1967. (рос.)
  5. Жуковский П. М., Культурные растения и их сородичи, 3-є вид., Л., 1971. (рос.)

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти