Скороход Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Володимирович Скороход
Skorohod Anatoliy V.gif
Народився 30 вересня 1930(1930-09-30)
Нікополь, Дніпропетровська область
Помер 3 січня 2011(2011-01-03) (80 років)
Лансінг, Мічиган, США
Громадянство Україна
Галузь наукових інтересів Математика
Заклад Університет штату Мічиган (Michigan State University), Інститут математики НАН України
Alma mater Київський національний університет
Вчене звання професор, академік НАН України, академік Американської академії мистецтв і наук
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: Стохастичні диференціальні рівняння, граничні теореми для випадкових процесів, статистики випадкових процесів, марківські процеси
Нагороди

Премія імені М. М. Крилова НАН України
Срібна медаль імені М. В. Остроградського

Державна премія України в галузі науки і техніки — 1982 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2003
Примітки Брат — Валерій Скороход

Анато́лій Володи́мирович Скорохо́д (10 вересня 1930, Нікополь, Дніпропетровська область — 3 січня 2011, Лансінг, Мічиган, США) — український математик.

Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1963), академік НАНУ (1985), член Американської академії мистецтв і наук (2000).

Брат академіка НАНУ Валерія Скорохода, вченого в галузі матеріалознавства та порошкової металургії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї вчителів. З 1935 року сім'я мешкала в м. Марганець, а 1946-го — переїхала до м. Ковель (Волинська область).

1948 — з золотою медаллю закінчив середню школу в Ковелі та вступив до Київського державного університету ім. Т.Шевченка на фізико-математичний факультет.

Закінчив у 1953 році КДУ ім. Т.Шевченка, маючи на своєму рахунку 5 наукових праць, 3 з яких були опубліковані в провідних журналах СРСР. Тоді ж вступив до аспірантури при КДУ ім. Т.Шевченка та відбув продовжувати навчання в Москву.

1956 — у журналі «Теория вероятностей и ее применения» (Москва) опубліковано статтю Скорохода, яка давала суттєве узагальнення принципу інваріантності Донскера на значно ширший клас випадкових об'єктів.[1]

1956 — отримав звання доцента.

19571964 — працював у КДУ ім. Т.Шевченка.

Кандидат фізико-математичних наук (1957), доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1964).

19642002 — працював в Інституті математики НАН України, головний науковий співробітник (у 19641992 рр. — завідувач відділу теорії випадкових процесів), водночас професор Київського університету.

1967 — став членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

1968 — за участь у виступі групи українських інтелектуалів на захист конституційних прав громадян (підписав т. зв. «лист 137-ми») йому заборонили читати лекції студентам і керувати аспірантами.

У 19691982 роках був «невиїзним», не міг виступати на наукових конференціях за кордоном СРСР. За цей період опублікував 12 наукових книг і 12 (частково в співавторстві) науково-популярних видань. Відсутність вченого на міжнародних наукових форумах дала підставу для чуток, начебто «Скороход» — це збірне ім'я радянських математиків, які працюють в області теорії випадкових процесів (на кшталт французької групи Бурбакі).

Після повернення можливості виїзду за кордон брав участь участь у Міжнародному математичному конгресі (США, 1986), Міжнародному колоквіумі пам'яті П.Леві (Париж, 1987), відвідав Університет імені П'єра і Марії Кюрі (Париж, 1983) та Міжнародний інститут системного аналізу при ЮНЕСКО (Відень, 1984).[1]

1985 — отримав звання академіка НАН України.

1988 — підтримав письмове звернення до міської адміністрації Києва з вимогою дозволити проведення першого екологічного мітингу в місті.

1989 — брав участь у висуненні перших альтернативних кандидатів у народні депутати СРСР.

Брав участь у I з'їзді НРУ (1989).[1]

З 1993 року працював на посаді професора Мічиганського університету (США).

1996 — у Чилі відбулася наукова конференція, присвячена 40-річчю «простору Скорохода».

2007 — у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «„Простір Скорохода“. 50 років потому».[1]

Наукові праці з теорії стохастичних диференціальних рівнянь, граничних теорем для випадкових процесів, розподілів у нескінченновимірних просторах, статистики випадкових процесів, марківських процесів.

Автор понад 450 наукових праць, серед яких 23 монографії (більшість із них перекладені та видані за кордоном), понад 300 статей у провідних наукових журналах, підручники.

Головний редактор наукового журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика», член редколегій низки вітчизняних і зарубіжних часописів.

Підготував 56 кандидатів і 17 докторів наук.[1]

Нагороди[ред.ред. код]

Державна премія України в галузі науки і техніки (1982, 2003).

Премія імені М. М. Крилова НАН України (1970).

Срібна медаль ім. М. В. Остроградського (2001).

Книжки А. В. Скорохода[ред.ред. код]

  • Лекції з теорії випадкових процесів, 1990 (українська), Київ: Либідь. ISBN 5-11-001701-8
А.В.Скороход (1990). Лекції з теорії випадкових процесів (українська). Київ: Либідь. ISBN 5-11-001701-8. 

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Ейлер Це незавершена стаття про математика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.