Владимирська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владимирська область
Владимирская область
Flag of Vladimiri Oblast.png Coat of arms of Vladimiri Oblast.png
Прапор Владимирської області Герб Владимирської області
Владимирська область на карті Росії
Владимирська область на карті Росії
Адміністратівний центр Владимир
Площа

- Усього
- % водн. пов.

67-а

29 000 км²
0,3

Населення

- Усього
- Густота

30-а

1442042 (01.01.2011) [1] (2011)
44.7/км²

Федеральний округ Центральний
Економічний район Центральний
Автомобільний код 33
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Владимирська область (рос. Влади́мирская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації. Межує з Московською, Ярославською, Івановською, Рязанською і Нижегородською областями. Входить у Центральний федеральний округ.

Географія[ред.ред. код]

Географічне положення[ред.ред. код]

Владимирська область розташована в центрі Європейської частини Росії на півдні Волзько-Оцького межиріччя, за 200 км на схід від Москви. Владимирська область простягнулася на 170 км із півночі на південь і на 280 км — із заходу на схід.

Рельєф, геологічна будова й корисні копалини[ред.ред. код]

Територія перебуває в центрі Східно-Європейської рівнини, основна частина території — слабко горбиста рівнина із загальним зниженням від Клинсько-Дмітровської гряди (висоти до 271 м) на півночі, через Владимирське (Юр'єво) Ополле (висота до 236 м), далі на південь до Мещерської низовини (переважна висота 120 м) і на схід через Оксько-Цнінський вал (до 184 м) і Гороховецький відріг (верхня крапка — 191 м) до Балахнинської низовини (біля 90 м) і устю Клязьми (67 м). Завдяки різким схилам височин регіон має рекреаційні (зимові види спорту) ресурсами й гідроакумуляційними можливостями.

Основними мінеральними ресурсами області є вапняки, торф, будівельні піски й камені, вогнетривкі й цегельні глини. Запаси торфу в розмірі 59 млн тонн, основна їхня частина залягає в межах Мещерської низовини. Загальні поклади вапняків становлять 30 млн тонн і розташовані в районі Оксько-Цнінського вала, де їхньої товщі досягають 130 метрів (Ковровський, Вязніковський, Судогодський, Селивановський райони).

Кварцові піски — чисті, дрібні, майже без домішок глинистих часток льодовикового походження мають федеральне значення, у більших кількостях залягають у південних районах області (Гусь-Хрустальний і Меленковський райони). Використовуються піски для виробництва стекла й кришталю. Також в області є фосфорити, залізна руда, є невеликі поклади гіпсу, флюсових матеріалів і металургійних доломітів місцевого значення. На території області зустрічаються природні джерела мінеральних вод.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат області помірно континентальний, тривалість періоду із середньодобовою температурою нижче 0 °C — 137 днів, середньорічна температура 5 °C (стандартне відхилення 12 °C), середня температура січня −13°С, липня +19°С, середня товщина сніжного покриву 40 мм (лежить у середньому 144 дня). Середньорічна кількість опадів 420–740 мм, тривалість вегетаційного періоду 160–180 днів.

Гідрографія[ред.ред. код]

Загальна гладь поверхневих вод становить 32,9 тис. га.

Основні ріки області Клязьма й Ока. Територією області протікають сотні більших і малих рік, загальною довжиною більше 8,6 тис. км (їхня кількість разом зі струмками доходить до 560). Клязьма впадає в Оку на південно-східній окраїні по границі з Нижегородською областю. Найбільші притоки Клязьми: Шерна (із притокою Молокча), Киржач (із притоками Великий й Малий Киржач), Пекша, Колокша, Нерль, Судогда, Уводь, Лух, Суворощь, притоки Оки: Гусь, Унжа й Ушна, біля Александрова бере початок притока Волги — Дубна.

Є близько 300 озер загальною площею в п'ять тисяч гектарів. Більшість із них дрібні, безстічні, багато заростають торф'яним шаром. Походження озер різне. Численні озера розкидані долинами рік. Найбільші з них — Урвановське (завдовжки 12 км) і Віша (завдовжки близько 10 км). У Мещерської низовини й на північно-заході області трапляються озера древніх алювіальних долин: Ісіхри, Святе й ін. Озера карстового походження, розташовані в низов'ях Клязьми й у центрі округу Вязники (північний схід області), мають сильно мінерализовану воду й пов'язані із собою підземними водотоками. Найбільше й найглибше з них — озеро Кшара. В окрузі Александров і Юр'єв-Польському районі є озера льодовикового походження невеликих розмірів.

Основні масиви боліт регіону (загальна їхня площа становить 37,4 тис. га) лежать у Мещерській і Балахнінській низовинах.

Ґрунти[ред.ред. код]

У регіоні нарівні зустрічаються:

  • родючі темнобарвні карбонатні й сірі лісові — займають 417,5 тис. га або 14,3% загальної площі (Суздальський і Юр'єв- Польський райони, частини Александровського, Кольчугінського й Собінського районів)
  • дернові алювіальні (заплавні) по берегах Оки й Клязьми
  • дерено-підзолисті ґрунти, що сформувалися під хвойними й змішаними лісами **среднесуглинистого типу (Вязніковський, Муромський, частково Ковровський, Камешковський, Гороховецкий, Селівановський, Собінський, Кіржацький, Александровський райони)
    • супіщаного й піщаного типів (Гусь-Хрустальний, Меленковський, Петушинський, Судогодський райони, південні частини Кіржацького, Собінського, Муромського й Селивановського районів)
  • підзолисто-болотні й болотні в межах Мещерської низовини й гороховецких боліт

Відзначається недостатня забезпеченість ґрунтів бором і сіркою, 85—98% ґрунтів ставляться до категорії низкообеспеченных цинком.

Деградація земель найпоширеніша у вигляді водної ерозії — близько 175 тис. га еродованих земель і близько 700 тис. га — ерозіоноопасних.

Рослинність[ред.ред. код]

Область розташована в підтаєжної рослинній зоні. Переважають щіроліствено—темнохвойні змішані ліси з вогнищами соснового лісу на південному східі, щіроліствено—соснові й сосново—сухотравні лісу на гороховецком відрогу, заплавна рослинність берегів Оки й Клязьми й рослинність боліт у низменностях регіону.

Найважливішим сировинним запасом і природним багатством Владимирської області є ліси, які покривають 1520,9 тис. га (42% території регіону). Запаси деревини — 209 млн м³, у тому числі хвойних порід — 137,5 млн м³. Розрахункова лісосіка області використовується на 90%, щорічно вирубується близько 9 тис. га лісу для промислових цілей.

Багата й славиться своєю рослинністю зволожена Мещера, тут збирають малину, суницю, смородину, особливо багато чорниці, брусниці, калини й журавлини, численні гриби й лікарські рослини (багно болотне, хвощ польовий, деревій звичайний, звіробій, м'ята, кропива, конвалія й ін.). Різноманітні типи водоростей, мохів, лишайників.

Особливої охорони вимагають 14 видів, серед них — сальвінія плаваюча, рдест фриса, ірис сибірський, верба чорнична. Багато болотних співтовариств ставляться до рідких і зникаючих.

Тваринний світ[ред.ред. код]

У сучасній фауні налічується більше 50 видів ссавців, серед яких: лось, кабан, сарна, благородний олень і плямистий олень, рись, вовк, вивірка, заєць, куниця, лисиця, тхір, борсук й інші хутрові звірі (полювання відкрите з жовтня по лютий), 5 видів плазунів і 10 видів земноводних. У Червону книгу РФ внесена хохуля звичайна.

На території області живе 216 видів птахів, серед яких: глухар, тетерук, рябчик, сіра куріпка, вальдшнеп, гусак, качка й ін. Перельотом проходить внесений у Червону книгу РФ гуска мала білолоба.

На промислові мисливські тварини полювання за ліцензіями і дозволами відкрита в наступний термін:

Полювання на глухаря, тетерука, вальдшнепа, селезня й гусака дозволена протягом 10 днів у квітні.

Водойми регіону також багаті річковою й озерною рибою численних видів (в'юн, плітка, щука, окунь, карась, краснопірка, у Клязьмі зустрічається стерлядь), риболовля популярна як у літній, так і в зимовий (підлідна риболовля) період. Діє кілька мисливських господарств.

Охорона природи[ред.ред. код]

Екологічна ситуація в області в цілому сприятлива.
На півдні області на території Гусь-Хрустального району виділена територія під Національний парк "Мещера", пам'ятник природи — озеро Ісіхра, частина федерального заказника «Клязьмінський» (північний схід Ковровського району), що зберігає хохулю й у цілому природний комплекс заплави Клязьми, федеральний заказник «Муромський» у заплаві Оки, площею 56 200 га, що охороняє хохулю, і мисливських тварин регіону, а також пам'ятник природи озеро Віша. Створена й ведеться червона книга Владимирської області.

З вогнищ забруднення можна виділити промислові центри регіону — міста Владимир, Ковров, Муром; періодичні пожежі й порушення экосистем в осушених торф'яних болотах північного західу й території активного тваринництва.

Історія регіону[ред.ред. код]

Знайдені стоянки людини верхнього палеоліту (ок. 25 тис. років до н. е.) «Сунгирь». говорять про заселеність владимирської землі з найдавніших часів. Археологічні розкопки Мурома й інших поселень розповідають нам про фіно-угорських коріннях цих земель. Нагляднейшие пам'ятники історії — збережені міста нагадують про древне-російської середньовічної історії — піку культурного розвитку цих місць, а докладні документи про історію останніх сторіч (Владимирська губернія,Владимирський тракт).

Населення[ред.ред. код]

Область практично мононаціональна: більшість населення — росіяни.

Росіяни 1443,9
Українці 16,8
Татари 8,7
Білоруси 5,7
Вірмени 5,0
Мордва 3,6
Азербайджанці 3,1
Чуваші 2,3
Цигани 2,3
Молдавани 2,1
Німці 1,4
Грузини 1,0
Марійці 1,0
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Муніципальні райони й міські округи Владимирської області[ред.ред. код]

Міські округи:

Муніципальні райони:

Населени пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч
2007
Владимир 339,9 Лакинськ 16,1
Ковров 150,9 Покров 15,6
Муром 120,8 Меленки 15,5
Александров 63,4 Струніно 15,5
Гусь-Хрустальний 62,7 Карабаново 15,4
Кольчугіно 45,9 Петушки 15,0
Вязники 42,2 Камешково 13,7
Кіржач 31,0 Гороховець 13,6
Собінка 20,0 Судогда 12,5
Юр'єв-Польський 19,5 Суздаль 11,1
Радужний 17,8 Красний Октябр 10,2 (2003)

Економіка[ред.ред. код]

Центральне місце в економіці займає промисловість, особливий вплив на розвиток робить федеральний транспорт, представлений декількома найбільшими магістралями. Федеральне фінансування в балансі регіонального бюджету досягає 25% (2006). Частка сільського господарства у ВРП — 12%. Регіональним керівництвом підтримується розвиток екскурсійно-історичного й екологічного туризму.

Промисловість[ред.ред. код]

У структурі промисловості основну роль грає машинобудування, що створює до 40% промислового продукту, істотне значення грає харчова промисловість (до 17% промислового продукту), електроенергетика (10%), стекляна (до 7%) і легка (близько 5%) промисловості.

Машинобудування[ред.ред. код]

Основні центри машинобудування — Владимир, Ковров, Муром. Значимі підприємства:

Харчова промисловість[ред.ред. код]

Найрозвиненіша переробка молочної продукції й кондитерське виробництво

  • Найбільші об'єднання підприємств — «Молоко» і «Ополле»
  • Кондитерська фабрика «Штольверк Рус» концерну Kraft Foods

Енергетика[ред.ред. код]

Регіон має істотний електроенергодефіцит, потреба на 3/4 покривається з ОЕС центру через Владимирські електромережі. Найбільші об'єкти — Владимирська ТЕЦ потужністю в 400 МВТ, і вузлова Владимирська підстанція 750кВ потужністю 2500 МВА. Цікаво, що на початку 1940-х було практично почате будівництво двох гідровузлів з ГЕС на Клязьмі, що зупинилося з початком війни. Діяло трохи мінігес на Нерли, у села Фінєєво на Кіржачі, безліч водяних млинів.

Споживання енергоресурсів в 1999 році склало:

  • Природний газ — 2,6 млрд м³
  • Вугілля — 323 тис. т
  • Нафтопродуктів — 647 тис. т
  • Імпорт електроенергії — 3,9 млрд квтч

Стекляна промисловість[ред.ред. код]

Гусевський кришталевий завод ЗАТ «Символ» — близько 60% російського шибки (м. Курлово) ВАТ «Красне Ехо» (селище Красне Ехо) ТОВ «РАСКО» (селище Анопіно)

Транспорт[ред.ред. код]

Основний вантажопотік регіону проходить трьома із чотирьох напрямків Транссиба, крім того в регіоні частина великого московського ж/д кільця, гілки Александров — Іваново й Камешково — Іваново. Розвинена й мережа внутрішніх залізниць; гілки Ковров — Муром, Владимир — Тума, відгалуження на Судогду, Радужний, Уршельський і Фролищі. Найбільші локомотивні депо Александров, Владимир і Муром. Оператор ВАТ «РЖД».

На другому місці за обсягами перебуває трубопровідний транспорт:

  • Дві нитки нафтопроводу Нижній Новгород — Рязань і дві нитки Нижній Новгород — Ярославль (сумарно не менш 45 млн т/рік), що забезпечують транзит західно-сибірської й волго-уральської нафти до Московського, Ярославського, Рязанського й Кириського НПЗ, і до порту Приморськ на експорт. (ВАТ АК «Транснєфть»)
  • Газопроводи Нижній Новгород — Центр (КС Муром) і Нижній Новгород — Щелково з відводами на Іваново й південні райони області, сумарний транзит більше 6 млрд м³/рік. ВАТ «Газпром»
  • Продуктопровід (МНПП) Кстово — Рязань (не менш 2 млн т/рік в основному дизельного палива) з відводами на Судогду й Вязники. Перекачувальна станція з нафтосховищами в селищі Второво, заплановане будівництво трубопроводу Второво — Приморськ потужністю 8,4 млн т/рік дизельного палива, збільшення ємності резервуарів аж до 80 тис. м³, а потужності всього вузла до 24,6 млн т/рік (проект «Сєвєр» ВАТ «Транснєфтєпродукт»).

З автомобільних шляхів найбільш значима автодорога М7 «Волга» до 10 млн т/рік, а також ділянки автошляхів А108 БМК, і слабко підтримувані федеральна А113 Владимир — Кострома, Р72 Владимир — Муром, Р125 Нижній Новгород — Касімов.

Магістральні лінії електропередач: ВЛ 750кВ Калінінська АЕС — Владимирська ПС, 2хвл 500кВ Жигулівська ГЕС — Москва, ВЛ Костромська ГРЕС — Москва, ВЛ 500кВ Костромська ГРЕС — Владимирська ПС. Тільки для внутрішнього споживання (не вважаючи транзит) у регіон перекидається більше 4 млрд квтч/рік (що еквівалентно близько 0,7 млн т/рік мазуту для типової електростанції).

Розвинене вантажне й пасажирське судноплавство по Клязьмі й особливо Оці, порти Вязники й Муром, Гороховецький суднобудівний завод.

Аеропорт місцевих авіаліній Семязіно за 5 км від Владимира, посадкові майданчики у Вязниках, Гороховці, численні військові аеродроми. Над регіоном проходить значна частина повітряних коридорів східного напрямку від Москви.

Варто відзначити розвинені тролейбусні системи Владимира й Коврова.

Збережений вузькоколійний рух, у тому числі й пасажирське по Островському й Бакшєєвському, Мезіновському й Гусєвським болотах Мещери.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Спеціалізується на рослинництві, молочно-м'ясному скотарстві й птахівництві. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво молочно-м'ясного напрямку. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Конярство (владимирські ваговози). Площа сільгоспугідь — 930,9 тис. га (32,1% земельного фонду), у тому числі рілля — 66,8%. Посівні площі становлять 476,5 тис. га, з яких 58,7% займають кормові культури, 29% — зернові. Із зернових вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес. Планується розширення посівів рапсу (для виробництва рапсового масла), а також спеціальних сортів картоплі й овочів (для переробки на місці, виробництва овочевих соків). Близько 25 спеціалізованих підприємств займаються вирощуванням племінної худоби. Кілька рибних господарств (найбільше з них «Ворша»), численні пасіки.

Наука, освіта й культура[ред.ред. код]

Науковими дослідженнями в області займаються більше 30 організацій. Серед них:

  • НИКТИ тракторних і комбайнових двигунів
  • ТОВ «НДІ Стекла»
  • Вникипти органічних добрив і торфу
  • ВНИИ захисту тварин
  • ВНИИ синтезу мінеральної сировини
  • ВНИИ ветеринарній вірусології й мікробіології (Вольгінський)
  • ВАТ «Нипкити електромашинобудування»
  • ГНИИ лазерний центр РФ «Радуга» (ЗАТУ Радужний)
  • ВНИИ «Сигнал»
  • ВАТ НИПТИ «Мікрон»
  • ГП «Владимирський НДІ сільського господарства»

Найбільші представники системи утворення:

У регіоні діють виправно-освітні й трудові установи, у тому числі кілька підліткових і юнацьких.

Обласний драматичний театр, Ляльковий театр, Владимирська філармонія, Обласна наукова бібліотека, сучасні кінотеатри «Кіномакс-Буревісник» (Владимир) і «Октябр» (Муром), щорічний фестиваль анімаційного кіно (Суздаль).

З художніх промислів розвинені вишивка, ювелірна справа, лакова мініатюра (селище Мстера).

Основна релігія — православне християнство має глибоке історичне коріння. Тут безліч діючих монастирів, храмів і каплиць зі значними приходами, основна регулююча структура — Російська Православна Церква.

Рекреація, спорт[ред.ред. код]

Область знаменита збереженими древніми російськими містами Александров, Владимир, Гороховець, Кідекша, Муром, Юр'єв- Польський, Гусь-Хрустальний, їхніми архітектурно-історичними, культурними й релігійними пам'ятниками, місцем православного паломництва — містом Суздаль (Александровський, Покровський, Спасо-Євфімієв, і Різоположенський монастирі), унікальним архітектурно-ландшафтним пам'ятником — Церквою Покрова на Нерлі в Боголюбово. По області проходить основна частина маршрутів знаменитого Золотого кільця Росії. Часто відвідуваним туристами місцем стала історична в'язниця «Владимирський централ».

Найбільший природоохоронний об'єкт, національний парк «Мещера» — популярне місце туризму й відпочинку (байдаркові, лижні, піші й велопохіди, полювання, риболовля, відпочинок у води, збір грибів і ягід), туристичні бази. Не менш популярні серед байдарочників ріки північно-заходу області (Кіржач, Пекша, Колокша). Завдяки своїй віддаленості й доступності популярні озера парку «Кшара», розвинене туристичне й спортивне судноплавство Окою й Клязьмою.

Сноуборд-Центр у селі Сновіці Суздальського району, гірськолижний спуск «Пужалова гора» у Гороховці, парашутний спорт на аеродромах Кіржача, Александрова й Семязіно, розвинений пейнтбол, картинг, у Ковровi розвинений мотоциклетний спорт, автотриал у болотах області, дайвінг у глибоких озерах Балахнинської низини, Футбольні клуби «Торпедо-Владимир» і «Локомотив» (Муром). Стадіон «Торпедо» місткістю 26,000 людин (м. Владимир).

Розвиваються дачні й садові ділянки поблизу великих міст і особливо наближені до Москви території на заході області.

Обласна влада[ред.ред. код]

Губернатор області — Виноградов Микола Володимирович.

18 лютого 2005 Микола Виноградов затверджений володимирськими законодавчими зборами на пості глави області за поданням президента.

Представники області в Раді Федерації:

  • Вадим Густов (Єдина Росія) — представник адміністрації Владимирської області, уперше був призначено в лютому 2001, призначення знову підтверджено 12 квітня 2005
  • Євген Ілюшкін (КПРФ) — представник ЗС Владимирської області, переобрано на новий строк 12 квітня 2005

Вибори в обласний парламент пройшли 20 березня 2005.


Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]