Mercedes-Benz S-Клас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Mercedes-Benz S-Class
Mercedes-Benz W 222 S 350 Bluetec.JPG Mercedes-Benz S350 CDI BlueTEC (W222)
Виробник Mercedes-Benz
Батьківська компанія Daimler AG
Роки виробництва з 1954 року
Клас Люкс-автомобіль
Стиль кузова седан
Подібні BMW 7 Серії
Lexus LS
Audi A8
Jaguar XJ
Hyundai Equus
Maserati Quattroporte

Mercedes-Benz S-Клас — серія повнорозмірних седанів, які виготовляє концерн Daimler AG під маркою Mercedes-Benz і які вже багато років є лідерами продажу серед автомобілів цього класу.

Його історія бере свій початок ще з 20-х років. Після створення 20 червня 1926 акціонерного товариства Daimler-Benz на світ з'явився 6-циліндровий автомобіль, який являв собою перероблений автомобіль конструкції Фердінанда Порше. Цей великогабаритний і неповороткий автомобіль отримав індекс W05 і фактично став прародичем сучасних нинішніх представницьких седанів цієї марки. Всього в 1928 році було випущено 377 таких автомобілів. Наступниками першого представницького седану стали автомобілі Mercedes-benz Mannheim 350/370 (кузов W09,W10) і Nurburg (кузов W08). Замикав цю когорту знаменитий Mercedes Type 770 (кузов W07), на прізвисько «Кайзерваґен».

Після Другої Світової Війни в історії цих автомобілів простежуються три головні віхи: Mercedes 300 Adenauer (кузов W186), названий на честь першого канцлера ФРН Конрада Аденауера, знаменитий великий Mercedes 600 (кузов W100). Починаючи з моделі 300SE (кузов W112) конструкції 1961 року, компанія розпочала використовувати літеру «S» в найменуванні своїх великогабаритних седанів. «300SE» відрізнявся від інших авто того часу прекрасною системою активної безпеки. Ця модель отримала овальні вертикальні фари і перший в сім'ї «S» класу V-подібний 8-циліндровий двигун.

Mercedes-Benz W116 (1972-1980)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W116

Перший офіційний Mercedes-Benz S-класу — це W116. Автомобіль оснащувався п'ятьма двигунами: чотирма бензиновими («шісткою» 2.8 і «вісімками» 3.5, 4.5 та 6.9) і дизельною трилітровою «п'ятіркою». Вже тоді на автомобіль ставили водійську подушку безпеки, АБС і пневмопідвіску. До 1980 року на заводі в Зіндельфінгені було зроблено більше 423 тисячі автомобілів.


Mercedes-Benz W126 (1979-1991)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W126

З 1980 по 1991 рік там же випускався Mercedes S-класу W126. Улюбленець еліти був суворий і стриманий як зовні, так і всередині. Мінімальна довжина становила 4995 мм, а колісна база — 2935 мм. У різний час під капотом флагмана побувало аж дев'ять двигунів потужністю від 134 до 295 к.с. Седан Mercedes 560 SE з флагманською «вісімкою» 5.6 (455 Н•м) міг розганятися до сотні за 6,9 с при максимальній швидкості 250 км / год. Седан розійшовся тиражем 818 тисяч автомобілів.


Mercedes-Benz W140 (1991-1998)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W140

У березні 1991 року німці представили Mercedes S-класу W140. Після витонченого «сто двадцять шостого» «сто сороковий» видавався рідкісним важкоатлетом. Він першим отримав двигун V12. Шестилітровий двигун видавав спочатку 400 к.с. і 580 Н•м, а трохи пізніше — 394 к.с. і 570 ньютон-метрів. Крім цього агрегату в S-класу було ще шість бензинових і дизельних потужністю від 148 до 320 сил. Після рестайлінгу «сто сороковий» в 1994 році мерседесовці ввели нове позначення моделей, відповідно до якого літера S ставиться перед індексом двигуна: наприклад, S 600L замість 600 SEL. Всього за сім років було випущено понад 406 тисяч седанів W140.


Mercedes-Benz W220 (1998-2005)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W220

До середини 90-х у Мерседеса виникла потреба з більш молодою аудиторією: марка готувалася до появи нових моделей С- і А-класів. Під прицілом маркетологів опинилися клієнти BMW. Мерседес в 1998 році виступив новий S-клас W220. Автомобіль вражав елегантністю: плавні лінії кузова знайшли відображення в затишному інтер'єрі. Асоціації з кабінетними меблями пішли в минуле. Протягом конвеєрного життя на автомобіль ставили 14 двигунів, включаючи 500-сильний бітурбодвигун V12 (S 600) і його 612-сильну версію від ательє AMG (S 65 AMG). «Двохсот двадцятий» став першим повноприводним S-класом і піонером впровадження системи превентивної безпеки Pre-Safe. У підвісці крім пневмопружини з'явилися електронно-керовані амортизатори й активні гідроопори системи ABC. До 2006 року було випущено 485 тисяч W220.[1]


Mercedes-Benz W221 (2005-2013)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W221

Сучасний S-клас був вперше показаний публіці восени 2005-го року. В екстер'єрі автомобіля (особливо в об'ємних арках коліс) явно проглядаються мотиви ретро-стайлінгу. Відчувається також вплив лімузина Maybach W240. Пакет електронних систем включає найсучасніші і різноманітні системи безпеки і комфорту, за якими Mercedes-Benz зберігає лідируючі позиції у світі. Модельний ряд включає дизельні моделі S320 CDI та S420 CDI, а також бензинові S300 (для експорту до Азії) і S350 з V6, а також S450 і S500 з V8 (в США - S550) і S600 з V12. Топ-моделями вважаються дві моделі AMG S63 і S65. У 2008-му році через різке зростання світових цін на паливо і зацікавленості громадськості в «зелених» технологіях, вперше в історії S-класу з'явилася гібридна модель S400 Hybrid.

У 2009 році серія W221 піддалася рестайлінгу, а також отримала опціонну повноприводну трансмісію і ряд нових електронних систем і екологічні дизельні версії Bluetec з фільтрами у випускній системі. З кінця 2010 року в серії W221 з'явилися нові дизельні моделі S250 CDI, S350 CDI та S350 CGI і S500 CGI.

Mercedes-Benz W222 (з 2013)[ред.ред. код]

Докладніше: Mercedes-Benz W222

Нове покоління S-класу з індексом W222 представлено 15 травня 2013 році. Нове покоління автомобілів S-класу буде доступно в кузові седан (в трьох варіантах довжини), купе (замінить купе CL-класу (C216)), кабріолет, універсал та S600 Pullman.


Порівняння моделей[ред.ред. код]

Назва Роки виробництва Виготовлено екз. Стартова ціна (з ПДВ)
W116: 1972–1980 473.035 23.800 DM
W126: 1979–1991 818.036 35.900 DM
W140: 1991–1998 406.532 79.000 DM
W220: 1998–2005 485.000 113.000 DM
W221: з 2005 > 500.000 72.000 €
W222: з 2013

Посилання[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. [История противостояния (Роберт Есенов) История противостояния (Роберт Есенов)]