Mercedes-Benz T2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mercedes-Benz T2
Mercedes-Benz 507D
Виробник Mercedes-Benz
Батьківська компанія Daimler AG
Роки виробництва 1967-1996
Попередник(и) Mercedes-Benz L319
Наступник(и) Mercedes-Benz Vario
Клас Мікроавтобус
Подібні Fiat Ducato
Iveco Daily

Mercedes-Benz T2 — мікроавтобус виробництва компанії Mercedes-Benz, який вироблявся з 1967 по 1996 роки.

Перше покоління (BM309-313)[ред. | ред. код]

Перше покоління (BM309-313)

Mercedes-Benz L407D (1981–1986)
Роки виробництва 1967-1986
Клас Мікроавтобус
Стиль кузова мікроавтобус
пікап
шасі
фургон
самоскид
Колісна база 2950–4100 мм
Довжина 5065–6996 мм
Ширина 2100–2405 мм
Висота 2385–2750 мм
Маса 3,49–6,79 т
Mercedes-Benz L407D (1967–1981)
Mercedes-Benz (T2) (1981–1986)

Серія вантажних фургонів і мікроавтобусів Mercedes-Benz Т2 з'явилася ще в 1967 році, як наступник серії великого транспортера L 319. Спочатку він був доступний як панельний фургон, бортовий фургон (також як подвійна кабіна; часто згадується як DoKa) і мікроавтобус і мав корисне навантаження від 1 до 2,6 тонн. Спочатку в асортименті було дві різні колісні бази: 2950 мм і 3500 мм. Скрізь використовувалася повністю синхронізована чотириступінчаста коробка передач. З боку шасі використовувалися довгі, порівняно м'які листові ресори з торсіонними стабілізаторами спереду та опціонально ззаду. Залежно від моделі протягом усього періоду будівництва було доступно до трьох різних передавальних чисел задньої осі.

З 1977 року кузов для панельних фургонів і універсалів/мікроавтобусів також доступний у більшій ширині, так званий «широкий рот». У тому ж році серія зазнала першого фейсліфтінгу, який можна було впізнати за більш сучасними задніми ліхтарями та посиленими гумою бамперами. Всередині нова панель приладів і кривошипні вікна замість звичайних розсувних вікон полегшили життя водієві. Трикутні вікна в дверях також були спроектовані як вентиляційні вікна. Також з'явилися нові важелі і ручки управління, а також кермо з протиковзким покриттям.

У 1981 році була проведена друга підтяжка обличчя; нова, чорна пластикова решітка радіатора і широкий пластиковий бампер. У той же час фабрика в Дюссельдорфі також оснастила великі фургони новою внутрішньою обшивкою. Крім того, тепер він зазвичай запускається за допомогою ключа запалювання. Досі для запуску двигуна зазвичай потрібно було вставити ключ запалювання у формі циліндричного металевого штифта. Це створило силовий контакт. До 1981 року габаритні вогні та ближнє світло також вмикалися в два етапи за допомогою L-ключа. Щоб запустити двигун із прямим уприскуванням, потрібно було натиснути кнопку запуску, доки двигун не запустився, оскільки варіант ключа був доступний лише як додаткова опція.

На початку 1970-х T2 також був доступний під торговою маркою Hanomag-Henschel протягом кількох років. Деякий час раніше Daimler-Benz купив підрозділ вантажівок Hanomag-Henschel. Зовнішній вигляд фар і решітки радіатора відрізнявся від аналогічного Mercedes-Benz, але в іншому автомобілі були ідентичними і виготовлялися разом з Mercedes-Benz T2 у Дюссельдорфі.

Всі варіанти Т2 були широко поширені; Вони використовувалися як фургони для доставки, легкі транспортні засоби для будівельних майданчиків, пожежні та поліцейські машини, машини швидкої допомоги, транспортні засоби доставки посилок для Федеральної пошти Німеччини (зазвичай з розсувними дверима з боку водія та пасажира) і для спеціальних застосувань, наприклад, для Бундесверу . Вони здобули популярність під прізвиськом «Berliner Wanne» як машини швидкої допомоги берлінської поліції, якими, серед іншого, користувалися її офіцери. призвели до демонстрацій і заворушень. Серія Т 2 також використовувалася як пожежна машина.

Виробництво панельних фургонів і бортових фургонів припинилося в Німеччині після приблизно 540 000 одиниць у 1986 році, але автобуси ще деякий час випускалися. На сучасній вуличній сцені ви часто все ще можете зустріти перше покоління як житловий автобус.

Різні виконання фургонів Т2 є найпопулярнішими на українському ринку, поряд зі схожими імпортними моделями цієї категорії (Iveco Daily).

Двигуни[ред. | ред. код]

Модель Код двигуна
Mercedes-Benz
Циліндри Об'єм
см³
Потужність
кВт (к.с.)
при об/хв
Обертовий
момент
Нм
при об/хв
Роки випуску Система
живлення
Дизельні
L 406 D OM 621 VIII Р4 1988 40 (55)
4350
113
2400
1967 рядний ПНВТ -
трубка -
форсунка
L 406 D
O 309 D
OM 615/22 Р4 2197 44 (60)
4200
126
2400
1968–1974
L 407 D
O 309 D
OM 616 Р4 2404 48 (65)
4200
137
2400
1974–1982
L 407 D
O 309 D
OM 616 Р4 2399 53 (72)
4400
137
2400
1982–1986
L 408 D
L 508 D
L 608 D
O 309 D
OM 314 Р4 3784 63 (85)
2800
59 (80)
2800
235
1800
228
1800
1968–1986
(408D до ~ 1972)
L 613 D
O 309 D
OM 352 Р6 5675 96 (130)
2800
363
2000
1977–1986
Бензинові
L 408 M 121 Р4 1988 59 (80)
5000
1967 карбюратор
L 408
O 309 B
M 115/22 Р4 2197 63 (85)
5000
1968–1974
L 409
O 309 B
M 115/23 Р4 2307 66 (90)
4800
160
2000
1974–1982
L 410
O 309 B
M 102/23 Р4 2299 70 (95)
5200
170
2500
1982–1986

Друге покоління (BM667-670)[ред. | ред. код]

Друге покоління (BM667-670)

Mercedes-Benz 609D
Роки виробництва 1986-1996
Клас Мікроавтобус
Стиль кузова мікроавтобус
пікап
шасі
фургон
самоскид
Колісна база 3150–4250 мм
Довжина 5450–7210 мм
Ширина 2180 мм
Висота 2560–2720 мм
Маса 3,49–7,50 т
Mercedes-Benz 609D (1986—1996)
Салон

У 1986 році було розпочато виробництво нового сімейства «Т2», яке отримало назву «T2 Neu» (нова в перекладі). Зовні капотні фургони цієї серії виглядали як збільшені моделі серії «Т1». По конструкції вони також були практично ідентичні «малій» серії. Та ж залежна ресорна підвіска обох мостів і ті ж дискові гальма спереду (тоді ще рідкість в даному класі). На моделі «507D» встановлювали добре відомі форкамерні дизелі «ОМ616» об'ємом 2.4 літри, котрі в 1989 році змінив новий сучасний «ОМ601» об'ємом 2,3 літри, міцніше та економічніше, обидва варіанти працювали з 5-ступінчастою механічною коробкою передач типу «G1/18-5», існувала також бензинова версія «510» з карбюраторним двигуном «M102» об'ємом 2,3 літри, для якого була доступна ще й автоматична трансмісія типу «W 4 A 018». Моделі 6-ї, 7-ї та 8-ї серій комплектувалися різними модіфікаціями двигуна «ОМ364» в атмосферному варіанті, а також турбовані й з інтеркулером, коробками перемикання передач механічними 5-ти ступенчастими типів «G2/27-5», «G3/60-5», та 6-ти ступенчастими «G3/45-6», «G3/55-6», власними автоматичними трансмісіями типу «W 4 A 035» або виробництва «Allison AT 542». В стандартному оснащенні 5-ту серію комплектували колесами з посадочним розміром 14 дюймів, 6-ту та 7-му серію — 16 дюймів та 8-му — 17,5 дюймів. За замовленням автомобіль оснащували АБС. Виготовляли серію «T2» переважно на заводі в Дюсельдорфі (нім. Düsseldorf), але пізніше приєдналися нові потужності в Людвігсфельде (нім. Ludwigsfelde).

До країн колишнього СРСР мікроавтобуси і фургони «Mercedes-Benz Т2» стали приходити на початку 90-х років. Але якщо мікроавтобуси сімейства «Т1», що працюють на маршрутах наших міст — перероблені вантажні фургони, то серед машин «Т2» зустрічаються як подібні переробки, так і оригінальні машини. Останні відрізняються значною комфортабельністю в порівнянні з будь-якими іншими мікроавтобусами. У салоні «Mercedes-Benz Т2» зазвичай стоять зручні крісла з підголовниками, велика кількість поручнів, також пасажири можуть стояти в машині в повний зріст. Передні двері бувають автоматичні та з ручним відкриванням. У пізніших машин, випущених в середині 90-х років, скло вклеєне.

Двигуни[ред. | ред. код]

рядні 4-х циліндрові двигуни
Торгове позначення
(використовується в моделі)
Об'єм
см3
Діаметр × хід поршня
мм
Код двигуна
Mercedes-Benz
Потужність
кВт (к.с.)
при об/хв
норми викидів
Обертовий
момент
Нм
при об/хв
Роки випуску Система
живлення
бензинові
510 2299 ø95,5 × 80,25 M 102 70 (95)
77(105)
5100
185
2200-2700
1986–1996 карбюратор
дизельні
507D 2399 ø90,9 × 92,4 OM 616 53 (72)
4400
137
2400
1986–1989 рядний ПНВТ -
трубка -
форсунка
508D 2299 ø89 × 92,4 OM 601 D23 58 (79)
3800
157
2000-2800
1989–1996
609D, 709D, 809D 3972 ø97,5 × 133 OM 364 66 (90)
2800
266
1400-2200
1986–1992
63 (86)
2800
Євро-1
254
1400-2200
1992–1996
711D, 811D OM 364 A
(турбо)
85 (115)
2600
378
1400-1500
1986–1992
77 (105)
2600
Євро-1
358
1400-1500
1992–1996
611D, 711D, 811D OM 364 LA
(турбо інтеркулер)
77 (105)
2600
Євро-2
345
1200-1500
1994–1996
814D, 814DA (4x4) 100 (136)
2600
408
1400-1600
1987–1992
100 (136)
2600
Євро-1
428
1300-1800
1992–1994
614D, 714D, 814D
814DA
(4x4)
103 (140)
2600
Євро-2
500
1200-1500
1994–1996

Третє покоління — Vario[ред. | ред. код]

Mercedes-Benz Vario 815D
Докладніше: Mercedes-Benz Vario

З 1996 року на заводі Людвігсфельд було зібрано нове покоління моделі під назвою «Vario». Візуальні відмінності між Vario і його попередниками досить малі, зокрема, нові фари і ґрати радіатора та новий інтер'єр.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Вантажні автомобілі Mercedes-Benz з 1950 року по наш час.
Клас 1950-ті 1960-ті 1970-ті 1980-ті 1990-ті 2000-ні 2010-ті
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8
Легкий Citan
X-Клас
N1000/N1300 MB 100 Vito (W638) Vito (W639) Vito (W447)
Accelo
L206 T1 Sprinter (W901) Sprinter (W906)
L 319 T2 (перше покоління) T2 (друге покоління) Vario Sprinter (W906)
Середній L 3250 LN1 / LP LN2 / LK Atego
Середній / Важкий L 5000 Kurzhauber Econic
LP (LP333) NG MK / SK Atego Axor Antos
Важкий Arocs
L 6600 Kurzhauber S2000 Zetros
LP NG MK / SK Actros 1 Actros 2